вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" березня 2025 р. Справа№ 910/1690/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024
у справі № 910/1690/24 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича
про стягнення 1 543 104,00 грн
12.02.2024 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича (далі - ФОП Брезвін В.А.) про стягнення 1 543 104,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій, Департамент) та Брезвіним Володимиром Анатолійовичем (далі - замовник) був укладений договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №316 (далі - договір), предметом його є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із: тип робіт: реконструкція (зміна площі кв.м); тип об'єкта: реконструкція нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс літ. «Г» загальною площею 1486,10 кв.м (в т.ч торгівельні приміщення загальною площею 614,00 кв.м, приміщення автомийки загальною площею 153,10 кв.м, технічні приміщення автомийки загальною площею 118,80 кв.м, площа вбудованої ТП та електрощитова загальною площею 37,60 кв.м, допоміжні приміщення загальною площею 410,30 кв.м, ліфтові шахти загальною площею 9,00 кв.м та технічні приміщення загальною площею 143,30 кв.м) за даними технічної інвентаризації ФОП Мурин Сергій Олександрович. Загальна площа об'єкта: 1486,10 м2, з яких: нежитлова 1177,40 м2, нежитлова забудова (що не підлягає сплаті) 308,70 м2. Адреса об'єкта: проспект Степана Бандери буд. 8 (колишній просп. Московський) (Оболонський район м. Києва) (далі - об'єкт будівництва/реконструкції).
Відповідно до пункту 1.2 договору розмір пайового внеску становив 219511,38 грн та підлягав уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об'єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку за фактичними техніко-економічними показниками.
Пайовий внесок мав бути сплачений замовником в строк до 26.09.2017 включно, але в будь-якому випадку до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію (пункт 1.3 договору).
Сторони погодили, що у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об'єкту будівництва/реконструкції, вказаного у п. 1.1 цього договору, замовник зобов'язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими замовнику. Моментом подання повідомлення є момент його надходження до Департаменту економіки та інвестицій та реєстрації відповідно до правил, встановлених в Департаменті економіки та інвестицій ( пунктом 2.2 договору),а після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв'язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п. 2.2 цього договору, замовник мав укласти з Департаментом економіки та інвестицій додаткову угоду , на підставі якої сплатити відповідні додатково визначені кошти.
Сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і до місяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1,0. Замовник повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми пайового внеску, що підлягає сплаті за цим договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати пайового внеску/ відповідної частки пайового внеску. Вказаний розрахунок надається замовнику під розписку або із відміткою про отримання на оригінальному примірнику, який залишається в Департаменті економіки та інвестицій (пункт 2.4 договору).
Відповідно до пункту 2.5 та 2.6 договору після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням п. 1.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 3.2, та інших можливих платежів, визначених в пп. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, замовнику видається довідка про виконання умов пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Довідка про виконання умов пайової участі видається замовнику або його представнику особисто під розписку або із відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається у Департаменті економіки та інвестицій.
Згідно пункту 3.1 договору замовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку визначених цим договором.
Відповідачем на виконання умов договору сплачено розмір пайового внеску в сумі 219511,38 грн, що підтверджується довідкою про виконання умов договору про пайову участь №050/08-050/Б-388/4-7395 від 12.09.2017.
Однак у подальшому, 26.05.2020, відповідач повідомив Департамент про проведену реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери, 8 (колишній пр-т Московський) у Оболонському районі м. Києва (II черга), загальна площа об'єкту реконструкції - 2445,4 м2 (згідно технічного паспорту № 230420 від 23.04.2020 року), і просив Департамет надати висновок про сплату пайової участі, надавши йому проект відповідної додаткової угоди із розрахунком.
25.08.2020 Департамент направив разом з листом «Про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва» № 050/08-050/Б/194/2-5287 проект додаткової угоди з розрахунками розміру пайового внеску та повернути підписані примірники Департаменту.
Проте станом на день подання позову додаткова угода сторонами не була підписана. Стверджуючи, у відповідача виник обов'язок доплатити пайовий внесок, у зв'язку із збільшенням загальної площі об'єкту реконструкції,позивачем просив стягнути суму основної заборгованості у розмірі 1543104,00 грн. у примусовому порядку.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що ним виконані умови договору та сплачені належні за договором платежі, тож підстав для покладення на відповідача додаткових грошових зобов'язань немає.
Не заперечуючи звернення до позивача у 2020 році із листом про надання висновку щодо необхідності вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), загальною площею об'єкта реконструкції - 2445,4 кв.м., відповідач вказував , що підставою не укладення додаткової угоди щодо зміни розміру пайового внеску стала відсутність між сторонами згоди щодо зміни умов основного договору .
На думку відповідача, звернення позивача до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, більше як через 3 роки з моменту , коли позивачу стало відомо про виконану реконструкцію , є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича пайовий внесок у розмірі 1543104,00 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 18517,25 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошовий обов'язок відповідача зі сплати пайового внеску в частині збільшення загальної площі об'єкта будівництва на 2848,60 кв.м, розташованого за адресою: проспект Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), виник до прийняття об'єкта в експлуатацію і не пов'язаний з укладенням додаткової угоди. При цьому суд відхилив доводи відповідача про застосування строків позовної давності, з огляду на продовження таких строків у зв'язку із запровадженням на всій території України карантину, який неодноразово продовжувався та, в подальшому, був продовжений звязку із введенням воєнного стану .
Не погодившись з такими висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, відповідач оскаржив рішення, звернувшись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.11.2024, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 по справі № 910/1690/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у зв'язку з застосуванням наслідків пропуску строків позовної давності.
За доводами скаржника, відсутність у відповідача було волевиявлення на укладення Додаткової угоди № l (у редакції, що надана позивачем до суду) та не подання ним на протязі більше трьох календарних роки вимог про визнання Додаткової угоди № l до Договору укладеною, позбавляє позивача права на вимогу до відповідача про стягнення безпідставно збережених кошів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.
На переконання скаржника, відхилення судом заяви сторони про застосування правил про позовну давність, без подання позивачем відповідної заяви/клопотання про поновлення такого строку, та доказів, якими підтверджується неможливість подання вчасно позовної заяви, суперечить матеріальному праву України.
Разом з тим скаржник в апеляційній скарзі просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 по справі № 910/1690/24, у зв'язку із отриманням повного тексту рішення лише 21.10.2024, що підтверджується інформацією щодо відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 0600292028390 отриманої з офіційного веб-порталу ДП «Укрпошта».
У зв'язку з недоліками апеляційної скарги , ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення застережених апеляційним судом недоліків.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів 31.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича від 25.12.2024 про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 поновлено Фізичній особі-підприємцю Брезвіну Володимиру Анатолійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025.
21.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ФОП Брезвіна Володимира Анатолійовича, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24 - без змін.
26.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю уповноваженого представника скаржника в іншому судовому процесі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 клопотання Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24 відкладено на 19.03.2025.
19.03.2025 від адвоката Мацко М.А. до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про припинення повноважень представника, в якій повідомлено, що повноваження представника ФОП Брезвіна В.А., адвоката Мацко М.А. під час розгляду справи № 910/1690/24 припинено у зв'язку із відсутністю доручення та погодження умов подальшої роботи від клієнта на участь в якості представника, адвоката Мацко М.А. під час розгляду справи № 910/1690/24.
У судове засідання 19.03.2025 з'явився представник позивача. Відповідач у судове засідання 19.03.2025 не з'явився, уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направив.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див. mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ від 01.04.2008 щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 17.07.2012 у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta)).
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апелянта, заслухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи доводи скаржника щодо відсутності у нього волевиявлення на укладення Додаткової угоди № l та, відповідно, безпідставне подання позивачем позову про стягнення з відповідача кошів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва як безпідставно збережених за рахунок позивача, колегія суддів, виходить з такого.
Відповідно до пункту 2.2 Договору від 01.09.2017 у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об'єкту Замовник зобов'язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими Замовнику.
Відповідно до підпункту 5.2.8. пункту 5.2. Договору порядок, розмір пайової участі, визначений договором про пайову участь, підлягає коригуванню після надання замовником документів про визначення у встановленому порядку загальної кошторисної вартості об'єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об'єкта, що приймається в експлуатацію.
У цьому разі Замовник зобов'язаний був надати Департаменту відповідні документи для проведення остаточних розрахунків не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати введення в експлуатацію.
Згідно з пунктом 4.1. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок) замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Такий самий обов'язок виникає у замовника в силу пункту 4.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.
Участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, або внесення його грошового еквіваленту, є обов'язком замовника, що виникає в силу вимог не лише укладення між муніципальною установою та замовником договору, але й в силу вимог містобудівного законодавства, тож помилковим є твердження апелянта, що у нього не виник обов'язок зі сплати грошового еквівалента пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у разі збільшення площі збудованого ним об'єкту на тих підставах, що замовник не погодився з розміром пайової участі, розрахованої Департаментом і вказаної у проекті додаткової угоди, запропонованої і надісланої замовнику Департаментом 25.08.2020 разом з листом «Про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва» № 050/08-050/Б/194/2-5287.
З матеріалів справи місцевим господарським судом вірно установлено, що 09.02.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано сертифікат про готовність об'єкта до експлуатації за № КВ 122210127409 у зв'язку з реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери, 8 (Московський) у Оболонському районі м. Києва, тож відповідач зобов'язаний був сплатити грошовий еквівалент пайової участі в повному обсязі до введення об'єкта будівництва в експлуатацію відповідно до «Прикінцевих та перехідних» положень Закону № 132-IX.
Таким чином, з моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію несплачений замовником грошовий еквівалент пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є сумою неправомірного збагачення замовника за рахунок територіальної громади міста Києва.
В силу ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункти 61, 62), від 19.11.2019 у справі №911/3680/17 (провадження №12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі №911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44).
Колегія суддів зауважує, що в даній справі строк позовної давності не сплив, а був продовжений на строк дії карантином, який неодноразово продовжувався та, в подальшому зупинений, із введенням в Україні воєнного станом, який неодноразово продовжувався та наразі не є припиненим, відтак доводи скаржника про відсутність заяви позивача про поновлення такого строку та доказів, якими підтверджується неможливість подання вчасно позовної заяви, є неспроможними.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Висновок суду
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скарги Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1690/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/1690/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.04.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко