ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
03 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4452/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників учасників у справі:
Від ОСОБА_1 - адвокат Тіньковський О.Г.
Від ТОВ «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ» - адвокат Гресь О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025)
в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову,
по справі №916/4452/24
за позовом ОСОБА_2
до відповідача: ОСОБА_1
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ»
про стягнення 645 318,90 доларів США заборгованості, -
Описова частина.
ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; будинок АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_5 ; земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено; вжито заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах ціни позову у сумі 645318,90 доларів США.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24 скасовано в частині забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025), в якій позивач просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 призначено розгляд заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025) у справі 916/4452/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 03 квітня 2025 року о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано учасникам у справі у строк до 31.03.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025) у справі 916/4452/24.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу як необґрунтованих та не підтверджених належним чином.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; вирішено забезпечити участь представника ОСОБА_2 Тарасова Сергія Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у судовому засіданні у справі №916/4452/24 призначеному на 03.04.2025 об 14:00, в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 25 від 01.04.2025, у зв'язку з перебування судді зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4452/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 справу №916/4452/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 прийнято справу №916/4452/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатиря К.В., судді: Таран С.В., Філінюк І.Г.; задоволено клопотання ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; запезпечено участь представника ОСОБА_1 адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у судовому засіданні у справі №916/4452/24 призначеному на 03.04.2025 об 14:00, в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку; забезпечено участь представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ» адвоката Слівенка Вадима Роландовича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та адвоката Гресь Олександра Валентиновича ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у судовому засіданні у справі №916/4452/24, призначеному на 03.04.2025 об 14:00, в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
03.04.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник ОСОБА_1 - адвокат Тіньковський О.Г. та представник ТОВ «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ» - адвокат Гресь О.В.
Представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином та клопотав про участь у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, якою призначено розгляд заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025) у справі 916/4452/24 на 03 квітня 2025 року о 14:00, була отримана представником ОСОБА_2 адвокатом Тарасовим С.О. в системі електронний суд 19.03.2025, що свідчить про належне повідомлення позивачки про дату, час та місце розгляду її заяви.
В той же час, 03.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тарасова С.О., в якому останній повідомив, що перебуває в судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді та клопотав розглянути справу без його участі.
Крім того, адвокат Тарасов С.О. продублював дане клопотання засобами телефонного зв'язку, повідомивши про неможливість взяти участь у судовому засіданні секретарю судового засідання.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 03.04.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025) у справі 916/4452/24, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (вх.1129/25 від 17.03.2025) у справі 916/4452/24 по суті, не дивлячись на відсутність представника позивача у справі, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Мотивувальна частина.
У статті 2 ГПК визначено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 наведеної норми).
Відповідно до статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Попереднє визначення суми судових витрат урегульовано статтею 124 ГПК, відповідно до якої разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина 1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3). Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 2 статті 126 ГПК).
Порядок розподілу судових витрат визначено у статті 129 ГПК, за змістом якої судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1). Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9). При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина 11). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, порядок розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК здійснюється судом за результатами вирішення спору.
Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК, статей 13, 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма права, є обов'язковим для застосування судами.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначено, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору з ухваленням рішення суду.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ГПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина 2 статті 232 ГПК).
Разом із тим за частиною 1 статті 233 ГПК суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
У статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 5 частини 1).
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина 3 статті 233 ГПК).
Отже, ГПК, а саме положеннями статті 233 ГПК обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 914/201/19, в ухвалах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20, від 03.08.2022 у справі № 907/418/21).
Відповідно до статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина 1). Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3). У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4). Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5).
Отже, зміст статті 221 (ухвалення рішення про судові витрати) та статті 244 ГПК свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується судом при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом це питання не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи (подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 11.05.2023 у справі № 910/4631/22, від 07.06.2023 у справі № 910/15830/20, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15, в ухвалі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 907/418/21).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 зазначено, що зі змісту норми статті 244 ГПК убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина 4 статті 232 ГПК).
При цьому питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі під час апеляційного, а в подальшому і касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції (у цьому випадку ухвали про забезпечення позову) може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті (близька за змістом позиція, наведена у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/671/19, від 18.11.2021 у справі № 910/4862/21, від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 27.07.2022 у справі № 907/418/21, ухвалах від 22.02.2022 у справі №910/5257/21, від 03.08.2022 у справі № 907/418/21, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15).
Застосування підходу, за якого розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із переглядом ухвал суду, ставиться у залежність від результату вирішення спору по суті, додатково свідчить про те, що до такого розподілу застосовується загальне правило, передбачене частиною 4 статті 129 ГПК (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 910/15830/20).
У справі № 916/4452/24, в якій позивачкою подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції прийняв постанову за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу про забезпечення позову до подачі позовної заяви, а не за результатами вирішення справи по суті, тобто судом першої інстанції спір по суті не розглядався та не вирішувалося питання щодо суті позовних вимог, оскаржувана ухвала прийнята з процесуальних питань та не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду.
У даному випадку, 18.10.2024 ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», в якому просила суд:
- стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за Договором купівлі продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020 в розмірі еквівалентній - 645 318,90 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
- стягнути з ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020 в розмірі еквівалентній - 54 111,58 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 справу №916/4664/24 розподілено судді Смелянець Г.Є.
23.10.2023 Господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 №277 передано заяву про забезпечення позову вх.№4-90/24 від 08.10.2024 у справі №916/4452/24 раніше визначеному складу суду - судді Смелянець Г.Є. по справі №916/4664/24.
Тобто рішення по суті спору у даному випадку буде прийнято саме в межах справи №916/4664/24 та відповідно заходи забезпечення позову вживалися з метою забезпечення позовних вимог у справі №916/4664/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 закрито провадження по справі №916/4664/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» про стягнення.
В той же час постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 апеляційну скаргу задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 про закриття провадження по справі №916/4664/24 скасовано; справу №916/4664/24 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Тобто розгляд справи №916/4664/24 ще не закінчено
Таким чином, враховуючи те, що вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, якою вирішено питання забезпечення позову, не відповідає положенням статті 129 ГПК і на цьому етапі судового провадження є передчасним, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не дотрималась установленого процесуальним законом порядку подання заяви про розподіл судових витрат, встановлених статтями 233, 237, 244 ГПК, тому у задоволенні відповідної заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4452/24 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4452/24 (вх.1129/25 від 17.03.2025).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 08.04.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: С.В. Таран
І.Г. Філінюк