Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 квітня 2025 року м. Рівне
Справа № 555/442/25
Провадження № 11-кп/4815/400/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора в кримінальному провадженні № 12024181060000408 від 15.12.2024 року і продовжено ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів до 11 травня 2025 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 зазначає, що ухвала є незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, без належної оцінки доказів, у якій не наведено достатніх підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Доводить, що судом залишено поза увагою, як особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивну характеристику та стійкі соціальні зв'язки, що підтверджується відповідними довідками, так і той факт, що ОСОБА_7 є потерпілим у кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ( потерпілі у даному кримінальному провадженні) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, що мало місце 15.12.2024 року в нічну пору, щодо яких винесено обвинувальні вироки.
Просить ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 23.00 год. до 05.00 год. ранку за місцем його постійного проживання: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає ухвалу законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали судового провадження й надані в розпорядження колегії суддів характеризуючі дані особи ОСОБА_7 , обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування чи судового слідства до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Згідно ст. 183 КПК України та роз"яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
З клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 слідує, що прокурором на його обґрунтування вказано про тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , суворість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим, й можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих та свідків чи переховуватися від суду.
Відповідно підпункту 1(с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність відповідних і достатніх підстав для тримання особи під вартою. Ризик переховування обвинуваченого від слідства і правосуддя, враховуючи Рішення Європейського суду з прав людини у справі "W. проти Швейцарії" від 26.01.1993 року, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування ( спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , щодо якого в клопотанні міститься покликання на тяжкість злочину, раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, за яким скарг щодо його неналежної поведінки не надходило, родину і міцні соціальні зв'язки.
Матеріали клопотання не містять жодних даних, які б стверджували про те, що ОСОБА_7 перешкоджає встановленню істини в кримінальному провадженні, чинить перешкоди чи тиск на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні.
Твердження прокурора щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих не є переконливим. Як вбачається з долучених до апеляційної скарги нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , потерпілі просять судові органи врахувати відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_7 , примирення з обвинуваченим та не застосовувати щодо нього суворі заходи.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив наявність таких письмових заяв з боку потерпілих і ствердив, що негативні характеризуючі дані особи ОСОБА_7 відсутні, доказів тиску з його боку на потерпілих чи свідків не має, як відсутні і докази чинення ним перешкод слідству.
За таких обставин колегія суддів вважає, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 може бути дотримана і із застосуванням до нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Поряд з цим колегія суддів вважає, що з урахуванням інкримінованих ОСОБА_7 дій йому слід обрати не домашній арешт у певну пору доби, як про це йдеться в апеляційній скарзі сторони захисту, а цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі, носіння електронного засобу контролю.
Керуючись ст. ст. 405- 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника -адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 на 60 днів до 11 травня 2025 року - скасувати.
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України :
1) не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
2) з'являтися за викликом до прокурора та суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання чи роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали до 11 травня 2025 року.
Звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
Виконання ухвали покласти на відділення поліції № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3