Справа № 761/9040/25
Провадження № 3/761/2512/2025
08 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Наталія Григорівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Шевченківського УП ГУ НП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП, громадянина:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено в судовому засіданні, 20.02.2025 року о 09 год. 40 хв., за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 82-в навпроти посольства США, гр. ОСОБА_1 поширював у громадському місці під час мітингу неправдиву інформацію, чутки про керівництво держави, а саме тримав у руках плакат із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зображенням ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 викликав паніку серед населення, порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. В день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в поясненнях зазначив, що близько 09 год. 40 хв. коли він стояв з плакатом біля посольства США до нього підійшли працівники поліції та доставили його, як і інших учасників акції до Шевченківського УП. Також зазначив, що він точно не розумів, що було написано на плакаті, але наскільки йому повідомили там були заклики проти корупції перших осіб держави.
Стаття 173-1 КУпАП передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад).
Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП про адміністративні правопорушення, є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 173-1 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Згідно з положеннями статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, врахувавши пояснення ОСОБА_1 , а також враховуючи положення Конституції України, матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження поширення ОСОБА_1 неправдивої інформації, що викликала паніку серед населення та порушила громадський порядок, тому суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП та провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 173-1, 245, 247, 279, 280 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г. Притула