"08" квітня 2025 р.
справа № 642/8182/24
провадження № 2/642/125/25
08 квітня 2025 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ольховського Є. Б.,
за участю секретаря судових засідань - Прийма Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради (далі - ХМР), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 24 травня 2024, після смерті якої відкрилась спадщина. Позивач є єдиним сином та спадкоємцем ОСОБА_2 , крім того, є людиною з інвалідністю третьої групи довічно з дитинства внаслідок поранення, пов'язаного з ОСОБА_3 , тому як спадкоємець за законом 1 черги має право претендувати на спадкове майно, яке залишилося після смерті його матері, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні, заповіту остання не залишила. 13.12.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харченко І. А. для видачи свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 , однак того ж дня приватним нотаріусом Харченко І. А. була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не звернувся до органів нотаріату у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, не надав заяву про прийняття спадщини, що передбачено ст. 1269 Цивільного кодексу України.
Позивачем не було подано заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом термін, оскільки він, як особа з інвалідністю, страждає на захворювання, а тому не завжди може адекватно сприймати певні події та пам'ятати про здійснення певних дій у періоди загострення хвороби, що й стало причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Введення на території України воєнного стану у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та постійне перебування його в місті Харкові вплинуло на можливість позивача звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки через безпосередню близкість до території Харківської області, де ведуться активні бойови дії та територій області, тимчасово окупованих РФ, у місті Харкові постійно оголошуються сигнали «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека», під час яких нотаріальні контори зупиняють свою роботу та їх працівники переміщуються до безпечних приміщень. Мешкаючи у місті Харкові, маючи намір прийняти спадщину, позивач неодноразово намагався звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але через повномасштабне вторгнення на територію України, особливості роботи нотаріусів під час воєнного стану у м. Харкові та через загрозу своєму життю зміг це зробити лише з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується постановою державного нотаріуса від 13.12.2024.
Вважав, що наявність зазначених обставин свідчить про те, що у нього були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.01.2025 року відкрито провадження в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27.03.2025 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача - Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно належним чином, в матеріалах справи є дані про належне їх повідомлення, причини неявки до суду не повідомив,
відзив на позов не надав.
Враховуючи належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи проводився за відсутності його учасників.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, взявши до уваги позицію позивача викладену у позові, за відсутності відзиву, оскільки відповідач своїм правом про заперечення проти позову не скористався, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 16.03.1957, виданого Ленінським райРАГС м. Харкова, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Згідно з пенсійним посвідченням НОМЕР_3 , виданим 29.05.2019 Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок війни, за даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_4 , виданого 09.06.1999 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24.05.2024, виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після смерті якої відкрилась спадщина та яка згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_6 , виданого 27.07.1999 Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко І. А. від 13.12.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , за причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є рідним сином спадкодавиці і як спадкоємець за законом 1 черги має право претендувати на спадкове майно, яке залишилося після смерті його матері, інші спадкоємці 1 черги після смерті ОСОБА_2 відсутні.
24.03.2025 року на адресу суду надійшла відповідь від приватного нотаріуса І. Хачренко за вих.№21/02-14, відповідно до якого, згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру №79534470 від 13.12.2024 спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , на час звернення ОСОБА_1 не заводилась, тобто заяви про прийняття спадщини або відмови від неї спадкоємців не надходили.
Як вбачається зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людині гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи, а тому постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
За вимогами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що визначається ст. 1261 ЦК України.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з положень частин 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Таким чином, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Отже, законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Відповідно до постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Таким чином, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,
затвердженими відповідними Законами України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
У подальшому неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався та він діє до теперішнього часу.
За вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 80 ЦПК України докази в їх сукупності, з урахуванням рівня спорідненості спадкодавця та спадкоємця (1 черга за законом) та черги спадкування, відсутності інших спадкоємців, незначного часового проміжку між закінченням строку прийняття спадщини (17.11.2024), зверненням із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса (13.12.2024) та подачею позовної заяви, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем такі об'єктивні обставини як впровадження воєнного стану на території Україні, небезпеку збройної агресії, особливість роботи нотаріусів під час воєнного стану та на території зони бойових дій, поблизу лінії фронту (м. Харків), а також наявність у ОСОБА_1 інвалідності третьої групи з дитинства, що об'єктивно та суттєво вплинули на можливість своєчасного звернення до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини.
Вказані обставини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання додаткового строку для прийняття спадщини - два місяці з дня набрання рішенням суду чинності, оскільки це сприяє захисту його права на прийняття спадщини, у той час як завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 43, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 126, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 6596, терміном 2 (два) місяці, який починається з дня набрання рішенням законної сили.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя - Є.Б. Ольховський