Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/345/2025 Справа № 641/3523/24
08 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарівка Каланчацького району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.10.2002 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185, ч. 3ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, 22.06.2006 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 28.02.2007 року вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова за ч.3 ст.357 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн;
- 07.03.2014 року вироком Дарницького районного суду міста Києва за ч. 1 ст.115 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, 11.09.2018 року звільнений за ухвалою Харківського райсуду Харківської обл. умовно-достроково на невідбуту частину покарання 8 місяців 16 днів;
- 14.05.2020 року вироком Дзержинського районного суду міста Харкова за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений в зв'язку із відбуттям покарання;
- 25.12.2024 року вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Під час дії воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022, який в подальшому продовжувався, ОСОБА_5 21.04.2024 року о 13:20 годині, перебував на другому поверсі поблизу палати № 14 у приміщенні «Міської клінічної лікарні № 13» Харківської міської ради, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 137, в якій проходив стаціонарне лікування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов всередину вищевказаної палати, де біля ліжка взяв спортивну сумку чорного кольору, яка належала ОСОБА_7 , та дістав звідти гаманець чорного кольору з грошовими коштами у сумі 5000 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 , спортивну сумку повернув на місце, з місця скоєння злочину зник, тримаючи гаманець з грошовими коштами в руці, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв майнову шкоду ОСОБА_7 , який є особою похилого віку, на загальну суму 5000 гривень.
Крім того, під час дії воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022, який в подальшому продовжувався, ОСОБА_5 04.05.2024 року приблизно о 09:30 годині, перебував на п?ятому поверсі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні, яка розташоване за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 160, де проходила стаціонарне лікування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану з корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов всередину палати, в якій перебувала ОСОБА_8 , де біля ліжка взяв сумку світло-рожевого кольору ТМ «CARLO SALVATELLІ», вартістю 3542 гривні 10 копійок із гаманцем, в якому знаходились грошові кошти у сумі 500 євро, що згідно з офіційним курсом гривні по відношенню до іноземних валют Національного банку України станом на 04.05.2024 становить 21 154 гривень 90 копійок, 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні по відношенню до іноземних валют Національного банку України станом на 04.05.2024 становить 19 767 гривень 25 копійок та 5000 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 49 464 гривень 25 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, у скоєному розкаявся, та пояснив, що 21.04.2024 року близько 13 год. 20 хв. він зайшов до приміщення палати № 14 в КНП «Міської клінічної лікарні № 13» Харківської міської ради, де побачив сумку чорного кольору. У вказаній сумці він знайшов гаманець з якого дістав 5000 грн., з грошовими коштами він покинув зазначене приміщення та коштами розпорядився на свою користь, а саме сплатив за квартиру.
Також, зазначив, що 04.05.2024 року о 09 год. 30 хв. він перебував у приміщенні КНП Харківської обласної ради Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні, де піднявся на 5 поверх та в палаті побачив жінку, яка сиділа спиною до входу та дивилась у телефон. Він побачив сумку рожево-коричневого кольору, вказану сумку він взяв та покинув приміщення. Потім він вийшов з лікарні, забрав з сумки гаманець, в якому були грошові кошти, а саме: 500 доларів США, 500 Євро та 5000 грн., вказаними коштами він розпорядився на власну користь. Також зазначив, що 5000 грн. він витратив на оплату заборгованості за комунальні послуги.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_7 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. З приводу призначення покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_8 не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. З приводу призначення покарання обвинуваченому покладалася на розсуд суду.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, за згоди учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за епізодами від 21.04.2024 року та від 04.05.2024 року, вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини, повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання.
Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 суд визнає вчиненні кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, останній раз вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25.12.2024 року за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
При визначенні покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 КК України сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Слід зазначити, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні за епізодами від 21.04.2024 року та 04.05.2024 року, кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 ККУкраїни.
У відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Також, судом враховано, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення 21.04.2024 року та 04.05.2024 року, тобто до призначення покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25.12.2024 року.
При визначенні покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
Зі змісту положень ч. 4 ст. 70 КК України вбачається, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин щ пом'якшує покарання та обтяжують покарання, така його поведінка на думку суду свідчить про його стійку антисоціальну та кримінальну направленість, а також враховує вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2024 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки від 15.05.2024 року про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-24/13304-ТВ становлять 2271,84 грн., довідки від 14.05.2024 року про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-24/13053-Д становлять 3029,12 грн., довідки від 27.05.2024 року про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-24/14362-Д становлять 3786,40 грн., а в загальному розмірі 9087,36 грн., які повинні бути стягнуті з ОСОБА_5 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2024 року та за цим вироком, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної силиу.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 9087 (дев'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 36 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.05.2024 року.
Скасувати арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.05.2024 року.
Речовий доказ - спортивну кофту синього кольору «Boulevard», яка була передана на відповідальне зберігання згідно розписки обвинуваченому ОСОБА_5 - вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_5 .
Речові докази: сумку жіночу світло рожевого кольору «CARLO SALVATELLI», гаманець світло-сірого кольору ТМ «Flura», всередині кого знаходилось посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке видано 11.02.2004 (ХАА № 461052), грошові кошти в сумі 500 євро номіналом по 100 евро, з номерами купюр ЕВ1500588297, ЕВ1620295749, ЕВ1460660418, ЕА9762414337, ЕА9762419062, грошові кошти в сумі 300 доларів США номіналом по 100 доларів США з номерами купюр РА77327287А, LB53813705А, РІ86559735А, які поміщені до сейф-пакету CRI1074671 з підписами учасників слідчих дій, які були передані на відповідальне зберігання згідно розписки потерпілої ОСОБА_8 - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_8 .
Речові докази: компакт-диск із відеозаписами з камер відеоспостереження з КНП ХОР ОДІКЛ за адресою: м. Харків, пр-т. Байрона, 160; компакт-диск із відеозаписами з камер відеоспостереження з Міської клінічної лікарні № 13 ХМР розташованої за адресою: м. Харків, пр-т. Аерокосмічний (Гагаріна), 13; платіжну інструкцію ICDTO0327OV6GM.1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя - ОСОБА_1