Кіровоградської області
"24" грудня 2007 р.
Справа № 17/372
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 24.12.2007 р. о 10 год. 25 хв. при секретарі Патлаченко А.Л. матеріали адміністративної справи №17/372
за позовом: Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, м.Кіровоград
до відповідача: Знам"янської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Знам"янка Кіровоградської області
про стягнення 43640,00 грн.
від позивача - Зайцева Л.А., довіреність №51 від 10.01.07р., представник;
від відповідача - Плетньов О.С., довіреність б/н від 23.10.07р., представник.
В судовому засіданні 20.11.2007 р. оголошувалась перерва до 18.12.2007р. та в судовому засіданні 18.12.2007 р.- до 10 год. 00 хв. 24.12.2007р.
Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області подано позов про зобов'язання відповідача - Знам"янська районна державна лікарня ветеринарної медицини виконати законні вимоги позивача, а саме: відшкодувати 43640,00 грн.
Заявою №25-17 від 20.11.2007 р. (вх.№02-05/42697 від 20.11.2007 р. "про уточнення позовних вимог", яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, позивач просить стягнути з відповідача - Знам"янської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь бюджету 39360,00 грн., використаних відповідачем не за цільовим призначенням, а також про зобов'язання відповідача виконати законні вимоги позивача, а саме: забезпечити відшкодування недоотриманих доходів в сумі 3260 грн. та незаконних витрат в сумі 1020 грн. (а.с.94-95).
Відповідач позов заперечив та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в тому числі з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду (а.с.66, 100-102).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до статей 4, 7 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах. Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням (частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N2921-III від 10.01.2002 р.). Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах як структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні").
Статтею 10 вищезазначеного Закону визначено, що органи державної контрольно-ревізійної служби мають право:
- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (п.1 ст.10);
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п. 7 ст. 10);
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства (п. 8 ст.10);
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10) та інші.
Знам"янським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом в Кіровоградської області відповідно до доручення ГоловКРУ та плану роботи на І квартал 2006 р. на підставі направлення №3 від 16.01.2006 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету в Знам"янській районній державній лікарні ветеринарної медицини за період ІІ півріччя 2002 року, 2003-2005 роки, за результатами якої складено акт №07-21/4 від 16.02.2006 р. (а.с.8-51).
В даному акті зафіксовано, що в результаті ревізії виявлено незаконне витрачання 12941,90 грн., недоотримання державним бюджетом фінансових ресурсів в сумі 311,13 грн., використання бюджетних коштів не у відповідності з КЕКВ, затвердженим кошторисом, в сумі 39364,23 грн.; зайве виділення райветлікарні в 2005 році бюджетних асигнувань на оплату природного газу в сумі 1699,69 грн., виявлено недостачу ПММ в сумі 258,72 грн., лишки на суму 1718,14 грн.; встановлено безпідставне заниження в обліку вартості активів на суму 5377,19 грн.; безпідставне списання з обліку дебіторської заборгованості за платні ветеринарні послуги в сумі 3261,04 грн.; виявлено незаконне перерахування коштів сторонній юридичній особі (Кіровоградській міській лікарні №4) в сумі 1500 грн.
З метою усунення виявлених ревізією порушень, керуючись статтею 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Знам"янським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом направлено відповідачеві лист-вимогу №07-14/145 від 20.02.2006 р. (а.с.52-53), в якому просив усунути виявлені перевіркою порушення законодавства з фінансових питань в строк до 01.03.2006 р.
Вказаний лист-вимогу відповідач отримав 22.02.2006 року (а.с. 53).
Між тим вимог позивача Знам"янська районна державна лікарня ветеринарної медицини в повному обсязі не виконала.
Таким чином, позивач, на підставі статей 17, 104 Кодексу адміністративного судочинства України", в порядку, передбаченому п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", звернувся з вимогою про усунення відповідачем виявлених ревізією порушень.
В силу частини другої статті 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Законність вимог контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області не визнається відповідачем, при цьому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в тому числі з підстав пропущення строку звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інакше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком.
Процесуальні строки-це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Як вбачається із матеріалів справи (а.с.4, 8-51, 52-53) позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк для звернення до адміністративного суду. При цьому, відповідач заперечує позовні вимоги в тому числі і з підстав пропуску контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області строку звернення до суду.
Позивач подав клопотання б/н від 22.10.2007 р. (вх.№02-05/38604 від 23.10.2007 р.), в якому просить визнати поважною причину пропуску строку для подання адміністративного позову та поновити пропущений строк. Клопотання мотивовано тим, що початком строку для подання адміністративного позову є дата, зазначена у вимозі або нагадуванні, до якої підконтрольному об'єкту необхідно усунути порушення; останній лист -нагадування відповідачеві був направлений 18.01.2007 р.; в ньому було зазначено, що відповідачу необхідно в 10-ти денний строк надати інформацію про виконання вимог ДКРС (тобто до 28.01.2007), тому, вважає позивач, саме з цієї дати почався перебіг строку для звернення до суду з адміністративним позовом (а.с.84-85).
Із змісту клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення з адміністративним позовом вбачається, що позивач заперечує факт пропущення ним такого строку, при цьому Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області не наведено жодної обставини, яка б свідчила про поважність причин пропуску, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.
За таких обставин, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи викладене та з огляду на відсутність поважних причин пропущення строку звернення до суду, позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 162, 163, 167, 254, пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 29.12.2007р.
Суддя
С.В. Таран