Справа № 689/2660/24
2/689/135/25
Іменем України
03.04.2025 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби А.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором, мотивуючи тим, що 31.03.2021 в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан»(далі - ТОВ «Мілоан») Волошина Л.М. подала Заявку на отримання кредиту №100400035. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено Волошиній Л.М. електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого ОСОБА_1 підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №100400035 від 31.03.2021. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №100400035 від 31.03.2021. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6000 грн. 29.07.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги №05Т, ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором №100400035 від 31.03.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 22907,54 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5238 грн., заборгованість за відсотками становить 17669 грн. 54 коп; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн. У зв'язку із чим, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 22 907,54 грн, 2 422,40 грн. судовий збір та 6 000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, направив заяву про розгляд справи у їх відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи, відзив не подавала, будь-яких заяв до суду не направляла.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит №100400035 шляхом подання відповідачем в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заявки на отримання кредиту №100400035. Після проведення необхідної перевірки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, після введення якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного Договору №100400035 від 31.03.2021. Вказані обставини також підтверджуються копією анкети-заяви на кредит №100400035 (а.с.10); копією договору про споживчий кредит №100400035(а.с.27-34).
Відповідно до п.1.2 договору було визначено суму (загальний розмір) кредиту в розмірі 6 000 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надавався строком на 30 днів з 31.03.2021 (п.1.3.). Згідно п.1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 30.04.2021.
Згідно п.1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 від суми кредиту одноразово.
Згідно п.1.5.2. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом:1800 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. П.1.7 договору передбачено, що тип процентної ставки за цим Договором, фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
На виконання умов укладеного договору 31.03.2021 ТОВ «Мілоан» було перераховано відповідачці на її банківську картку 6000 грн. Зазначені обставини підтверджуються крім наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, платіжним дорученням №26360408 від 31.03.2021 (а.с.34).
31.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс», було укладено Договір відступлення прав вимоги №05Т, відповідно до якого кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. вказані в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Діджи Фінанс» було сплачено ТОВ «Мілоан» кошти, що підтверджується копіями платіжних інструкцій. Відповідно до умов зазначеного договору позивач набув право вимоги до відповідача по кредитному договору №100400035 від 31.03.2021, що підтверджується витягом з Додатку №1 до Договору Факторингу №05Т, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 22907,54 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5238 грн., заборгованість за відсотками становить 17669,54 грн. (а.с. 16-23).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наданих представником позивача суду доказів вбачається, що відповідач згідно укладеного Кредитного договору 100400035 від 31.03.2021 отримав від ТОВ «Мілоан» кредит в сумі 6000 грн. Розмір заборгованості по кредиту підтверджено позивачем копією платіжного доручення №26360408 від 31.03.2021 про перерахування коштів. За вказаних обставин, на переконання суду, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в розмірі 7 038 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5238 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 1800 гривень підлягають до задоволення.
Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом (а.с. 13-14).
При цьому суд враховує, що Договором про споживчий кредит №100400035 від 31.03.2021 передбачено, що відповідачу кредит надано строком до 21.03.2021 на 30 днів, розмір відсотків згідно додатку №1 до цього договору встановлено в сумі 1800 грн., а тому в цьому розмірі підлягають до стягнення відсотки за користування кредитом.
Відповідно до п.2.3.1.2 Договору про споживчий кредит позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6. Договору.
Однак, в порядку ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування відповідно до п.п. 2.3.1.1.-2.3.1.2 Договору та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, передбачених п.п. 4.1., 4.2. Договору.
Отже, позивачем нараховувалися проценти після закінчення строку дії договору, тобто після закінчення строку дії Договору про споживчий кредит №100400035 від 31.03.2021.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Суд також враховує, що позивачем вимог в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлялось.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, право грошової вимоги позивача до відповідача в частині стягнення простроченої заборгованості за процентами в сумі 15 869,54 грн (17 669,54 грн. -1800 грн.) за період з 31.03.2021р. по17.07.2021р. (а.с. 13-14) нічим не обґрунтоване та суперечить Додатку № 1 до Договору про споживчий кредит № 100100035від 31.03.2021р. (а.с. 31) та ч. 1 ст. 1078 ЦК України. На переконання суду, право грошової вимоги позивача до відповідача за договором факторингу перейшло в розмірі 7038 грн., з яких: 5238 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1800 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №100400035 від 31.03.2021 у розмірі 7 038 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5238 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 1800 гривень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №100400035 від 31.03.2021, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду детальний опис робіт, виконаних адвокатом Стародуб І.В., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості, договір №42649746 про надання правової домоги (а.с. 15) акт №100400035 від 30.09.2024 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом. Не надано позивачем суду доказів на підтвердження того, що позивачем було понесено витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. в справі № 689/2660/24, чи у нього наявний обов'язок по їх сплаті у майбутньому. Не долучено позивачем до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором докази на підтвердження надання таких послуг як: правовий аналіз обставин правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, формування додатків до позовної заяви. Крім того, в позовній заяві зазначено представником позивача - Романенко Михайла Едуардовича, і позов підписаний директором ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" - Романенком М.Е., а не адвокатом Стародуб І.В.
Зокрема, судом встановлено, що адвокат Стародуб І.В. жодного разу не брала участі у засіданнях по справі 689/2660/24 (2/689/135/25).
При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Представником позивача не надано суду доказів щодо обсягу реально наданих ним послуг та виконаних робіт, щодо часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що позбавляє суд можливості відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України оцінити обґрунтованість та співмірність витрат на правову допомогу.
Крім цього, суд не бере до уваги Додаткову угоду №100400035 до Договору №4269746 про надання правової допомоги від 01 серпня 2024, тому що позивач не надав доказів що адвокат Стародуб І.В. здійснила представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з Волошиної Л.М., а саме: здійснення правового аналізу спірних правовідносин, складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви. Зокрема, позовна заява підписана директором ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" - Романенком М.Е., а не адвокатом Стародуб І.В., яка участі в судових засіданнях не приймала. Також, адвокат Стародуб І.В. не подавала і не підписувала заву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 56).
Крім цього, в матеріалах справи є досудова вимога від 27 вересня 2024 року на ім"я ОСОБА_1 , що підписана адвокатом Міньковською А.В., а не адвокатом Стародуб І.В. (а.с. 37).
Відповідно до п. 4 Акту № 100400035 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адквокатом від 30 вересня 2024 року оплата професійної правничої допомоги адвоката здіснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (а.с. 9). Водночас, доказів такої оплати витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 6 000 грн. представником позивача суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката Стародуб І.В. в розмірі 6000 грн.
З урахуванням вказаного, в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогуна користь позивача у сумі 6000 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково на 30, 72 % (7 038*100%: 22 907,54), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 744 гривні 16 копійок (2422, 40 грн. * 30, 72 % :100 %).
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська область, м. Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за кредитним договором №100400035 від 31.03.2021 у розмірі 7 038 (сім тисяч тридцять вісім) гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5238 (п'ять тисяч двісті тридцять вісім ) гривень; заборгованості за відсотками в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська область, м. Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір в сумі 744 (сімсот сорок чотири ) гривні 16 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 7 квітня 2025 року.
Суддя Андрій КУЛЬБАБА