26 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу від 15.05.2024 року на постанову слідчого Другого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 28.12.2020 року про закриття кримінального провадження № 62019100000002046 від 28.12.2019 року за ч. 1 ст. 371 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Печерського РУ ГУ МВС в м. Києві складу кримінального правопорушення.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що зі змісту скарги ОСОБА_5 та долучених до неї матеріалів вбачається, що відсутні належні і допустимі докази в розумінні КПК України на підтвердження факту подання ним скарги у передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України десятиденний строк. В матеріалах відсутній такий належний і допустимий доказ на підтвердження отримання ОСОБА_5 копії оскаржуваної постанови від 28.12.2020 року саме 06.05.2024 року, як він вказав в судовому засіданні, та як наслідок звернення ним до суду 15.05.2024 року, вказане суперечить п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу необґрунтованою, невмотивованою і такою, що постановлена з істотним порушенням вимог __________________________________________________
Справа №11-сс/824/2258/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, згідно ухвали слідчого судді, його скаргу було повернуто у зв'язку з відсутністю належних і допустимих доказів в розумінні КПК України на підтвердження факту подання ним скарги у передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України десятиденний строк.
Водночас в рішенні слідчим суддею не вказано, на підставі яких саме належних і допустимих доказів, в розумінні КПК України, було встановлено факт пропуску строку.
У самій скарзі ним було зазначено, що постанову йому було надіслано супровідним листом № 9582-24/к/11-03-7063/24 від 17.04.2024 року через «Укрпошту» звичайним листом, який, виходячи з штемпелю на конверті, був зданий на пошту 20.04.2024 року, інших відміток не містить. Дана інформація також наявна в оскаржуваному рішенні. Під час засідання 06.12.2024 року ним вчергове було звернуто увагу суді, що лист, яким надіслано постанову, він знайшов у поштовій скриньці, ніде за нього не розписувався, а тому в нього не може бути жодних доказів його отримання. В той же час суддя почала його переконувати, що, виходячи з штемпелю на конверті, він лист отримав 20.04.2024 року, тому начебто це є доказом пропущення строку на оскарження.
При цьому ухвала слідчого судді не містить посилань на положення Закону, яке б зобов'язувало його, як потерпілого, доводити дату отримання постанови за відсутності очевидних ознак порушення строків. В Україні не існує засобів, механізмів, процедур, за допомогою яких можна встановити, коли саме йому було покладено у поштову скриньку листа, який не містить жодних ідентифікаторів.
У зв'язку з наведеними обставинами, ним було заявлено ряд клопотання про виклик свідків, жодне з яких навіть не було розглянуто, що вказує на неповноту судового розгляду справи.
Крім того, ним особисто було скеровано запит до «Укрпошти», на який отримано відповідь, згідно якої, відділенням «Укрпошти» 20 квітня 2024 року було отримано до пересилання лист.
Вказаний лист він мав намір надати в судовому засіданні, яке було призначено на 29.01.2025 року на 11 год. 20 хв., на яке він прибув завчасно. Однак станом на 11 год. 53 хв. судовий розгляд розпочато не було, тому через канцелярію суду ним було подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, оскільки у нього було призначено ще одне засідання в іншому суді. Разом з тим, суд не прийняв до уваги його клопотання.
З викладеного вбачається, що суддя вдалася до надмірного формалізму та поклала на нього непомірний тягар доведення обставин, до яких він, як потерпілий, не має жодного відношення і які знаходяться поза межами його контролю та відповідальності.
Аналіз судового рішення вказує, що воно не містить посилання на об'єктивно з'ясовані обставини, які підтверджені доказами. Слідчий суддя достатньо не мотивував, на підставі яких доказів він дійшов висновку про те, що пропущено строк на оскарження. Не наведено жодних належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Не вказано положень закону, якими керувався суддя при постановленні ухвали. Все викладене у рішенні не відповідає фактичним обставинам, фактам, що мали місце насправді. Все зазначене, стосовно начебто порушених ним строків, є лише неспроможними припущеннями судді. Очевидним є факт, що у слідчого судді не було жодних підстав, не кажучи про незаперечні докази, вважати, що скарга подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 304 КПК України.
Також апелянт зазначає, що 06.12.2024 року судовий розгляд, всупереч ч. 8 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проводився не в спеціально обладнаному для цього приміщенні - залі судових засідань, а в кабінеті судді. Тому з великою часткою імовірності можна припустити, що, всупереч ст. 27 КПК України, судом не здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, у порядку передбаченому кодексом, що вказує на грубе порушення з боку суді однієї з засад кримінального провадження - гласність та відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій, що, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, враховуючи, що розгляд скарги відбувся майже через сім місяців, то можна констатувати, що суддею також було грубо порушено засаду - розумні строки та вимоги ч. 2 ст. 306 КПК України щодо розгляду скарги в строк не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
На апеляційну скаргу ОСОБА_5 від прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 надійшли заперечення, в яких прокурор, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 та розглянути дану скаргу за відсутності прокурора.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_5 та прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не надсилали. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив провести судовий розгляд справи без його участі. Також і прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 у запереченнях просив провести розгляд за відсутності прокурора. Таким чином, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_5 без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, 15.05.2024 року ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва, ОСОБА_6 від 28.12.2020 року про закриття кримінального провадження № 62019100000002046 від 28.12.2019 року.
Згідно доводів скарги ОСОБА_5 , копію вказаної постанови слідчого ним було отримано звичайним листом 06.05.2024 року.
Повертаючи скаргу, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_5 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження отримання ним копії постанови слідчого саме 06.05.2024 року, що перешкоджає встановленню строку на подання відповідної скарги, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, а тому повернув скаргу ОСОБА_5 , як таку, що подана з пропущеним строком.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, ОСОБА_5 долучив конверт з відміткою поштового відділення зв'язку, згідно якого, вказана проста поштова кореспонденція була лише прийнята у відповідному відділенні поштового зв'язку «Укрпошта» для пересилання 20.04.2024 року.
Згідно доводів скарги ОСОБА_5 , вказаний лист він знайшов у своїй поштовій скринці 06.05.2024 року. ОСОБА_5 намагався вжити заходів для надання доказів щодо отримання копії постанови саме 06.05.2024 року, у зв'язку з чим він звернувся до «Укрпошти» з відповідним запитом, відповідь на який хотів пред'явити суду 29.01.2025 року, проте в призначений час судове засідання не відбулося, а тому ОСОБА_5 заявив клопотання про його відкладення.
Водночас слідчий суддя клопотання ОСОБА_5 проігнорував та постановив 29.01.2025 року ухвалу, якою повернув скаргу ОСОБА_5 , у зв'язку з пропуском строку, визнавши його доводи щодо отримання копії постанови 06.05.2024 року такими, що не підтверджуються доказами по справі.
При цьому слід зазначити, що 06.12.2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 29.01.2025 року саме з метою зобов'язання ОСОБА_5 зібрати і надати слідчому судді докази на підтвердження дотримання ним десятиденного строку на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Таким чином, повертаючи скаргу ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, як таку, що подана з пропущеним строком, слідчий суддя не перевірив належним чином всі обставини щодо дати отримання останнім копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження, у зв'язку з чим висновки слідчого судді щодо пропуску ОСОБА_5 строку на звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України є передчасними.
Отже, наведені обставини свідчать про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що, згідно зі ст.ст. 409, 412 КПК України, є підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції, якою слід призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За вищевикладеним, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу від 15.05.2024 року на постанову слідчого Другого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 28.12.2020 року про закриття кримінального провадження № 62019100000002046 від 28.12.2019 року за ч. 1 ст. 371 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Печерського РУ ГУ МВС в м. Києві складу кримінального правопорушення, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3