07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/698/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи за позовною заявою адвоката Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 28.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період 28.12.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 28.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 28.12.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року та стягнути суму індексації у загальній сумі 9066 грн 98 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву адвоката Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто.
Перевіркою матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява підписана та подана представником позивача - адвокатом Поповим Артемом Олеговичем.
Суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 адвокат Попов Артем Олегович на підтвердження своїх повноважень надала суду копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1627384, виданий 31.03.2025 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 18.02.2025.
Водночас судом встановлено, що адвокат Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру серії АН № 1627384, виданий 19.03.2025, звертався з позовною заявою до Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/621/25.
Тобто, представник позивача звертаючись в інтересах клієнта надав згенерований ордер серії АН № 1627384, який реалізував в інтересах іншого клієнта.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.9, 12.13 та 12.14 пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити: дату видачі ордера; двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ та реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Аналіз наведених норм Положення № 41 вказує, що під час генерації ордера адвокатом в особистому кабінеті частина реквізитів заповнюються автоматично, а частина, зокрема дата видачі ордеру, заповнюється адвокатом самостійно.
При цьому, на представництво інтересів кожного клієнта адвокат повите генерувати окремий ордер, в тому числі в разі звернення до різних установ в різний проміжок часу.
Більш того рішенням Ради адвокатів України № 137 від 15-16 грудня 2023 року визначено, що використання ордеру на надання правничої (правової) допомоги, які оформлені адвокатом на бланку з однією і тією ж серією та номером ордеру, але з різним змістом, є порушенням Правил адвокатської етики.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики у професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до абзаців 1, 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Частинами першою та п'ятою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд установлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду.
Аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.02.2019 у справі № 800/500/16 та ухвалі від 18.03.2019 у справі № 200/4900/17.
Зважаючи на виявлені під час розгляду матеріалів позовної заяви, поданої адвокатом Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 , порушення законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення у цьому випадку окремої ухвали.
Керуючись статтями 241, 243, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області (84333 Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12, e-mail: kdka_donetskmir@ukr.net) про встановлені під час розгляду матеріалів справи № 360/698/25 порушення адвокатом Поповим Артемом Олеговичем вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду особами, яких вона стосується.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива