Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/29771/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/29771/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), з такими вимогами:
- визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 06.05.2021 № 0026325-1305-1028;
- визнати незаконним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу від 03.06.2021 № 22825/6/10-36-13-05-17.
В обґрунтування вимог зазначено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 810/1659/18 визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 547-23 від 16.03.2016.
Не зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 810/1659/18 набрала законної сили, а суд у вказаній постанові дійшов висновків: 1) що з 01.08.2015, тобто після припинення договору оренди землі, позивач не зобов'язаний був сплачувати плату за землю; 2) що у позивача не виник податковий борг через самостійно подану позивачем податкову декларацію за 2015 рік, оскільки декларація була подана 17.02.2015 в той час як договір оренди землі припинив свою дію з 26.07.2015; 3) позивач втратив статус землекористувача з моменту втрати права користування земельною ділянкою та відповідно втратив статус платника орендної плати за земельну ділянку, відповідачем винесено Податкову вимогу від 06.05.2021, якою вимагається термінова сплата податкового боргу у сумі 11718,79 грн та Рішення про опис майна у податкову заставу від 03.06.2021, яким вирішено здійснити опис майна ОСОБА_1 .
Враховуючи висновки постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 810/1659/18, винесення Податкової вимоги від 06.05.2021, якою вимагається термінова сплата податкового боргу у сумі 11718,79 грн та Рішення про опис майна у податкову заставу від 03.06.2021, яким вирішено здійснити опис майна ОСОБА_1 , що перебуває у його власності, є незаконним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвалу суду від 07.02.2025 відповідачем отримано в електронному кабінету підсистеми «Електронний суд».
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
17.02.2015 ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік в якій зазначив три земельні ділянки.
Згідно з відомостями про наявні земельні ділянки від 17.05.2015 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , має статус особи з інвалідності другої групи з 01.06.2020 на підставі довідки до акту огляду МСЕК № 438226) орендував 2 земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до акту перевірки правил сплати (перерахування) видатків від 25.10.2018 № 358/10-36-52-06/ НОМЕР_1 виявлено порушення сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання, який отримано позивачем 16.11.2018.
Згідно з податковим повідомленням - рішенням від 30.11.2018 № 0106505106 позивачу нараховано грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 27321,80 грн та штраф 2732,18 грн.
Згідно з податковим повідомленням - рішенням від 30.11.2018 № 0106515106 позивачу нараховано грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6919,15 грн та штраф 13383,83 грн.
Податкові повідомлення - рішення отримані позивачем 28.12.2018.
Відповідно до податкової вимоги від 26.05.2021 № 0026325-1305-1028 відповідач повідомив позивача, що станом на 25.05.2021 сума його боргу становить 11718,79 грн з орендної сплати з фізичних осіб (код 18010900).
Рішенням про опис майна у податкову заставу № 22825/6/10-36-13-05-17 від 03.06.2021, яким вирішено здійснити опис майна позивача.
Податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу позивачем отримано 23.06.2021.
Рішенням про результати розгляду справи від 13.09.2021 № 7901/Б/99-00-13-05-09 позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а податкову вимогу та рішення про опис майна залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області , Бориспільського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області , у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 30.11.2018 № 0106505106 та податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 30.11.2018 № 0106515106;
- зобов'язати внести зміни Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області до інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» шляхом відключення податкового боргу у сумі 11718,79 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі № 320/6646/21 позовну заяву повернуто позивачеві.
Отже, податкові повідомлення - рішення не скасовані, є чинними, а податкове зобов'язання є узгодженим.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/абоМитним кодексом України.
Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп.14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Стаття 54 ПК України.
54.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
54.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 55 ПК України.
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Стаття 56 ПК України.
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Стаття 57 ПК України.
57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Стаття 58 ПК України.
58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
58.3. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Стаття 59 ПК України.
59.1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
59.3. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Порядок адміністрування плати за землю унормований у розділі XII Податкового кодексу України.
Стаття 286 ПК України.
286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Стаття 287 ПК України.
287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
287.9. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
287.10. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем винесено ППР, які позивачем не оскаржено в судовому порядку, отже визначені в них податкові зобов'язання мають статус узгоджених та є податковим боргом.
Відповідачем сформовано та надіслано позивачу спірну податкову вимогу та рішення про опис майна.
Відповідно до статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Статтею 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Отже, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.
Подібний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 21.06.2022 у справі № 240/6321/20, від 19.04.2023 у справі № 240/18522/21, від 17.11.2021 та від 15.06.2023 у справі № 160/15095/20.
Податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняте податковим органом у зв'язку з несплатою позивачем податкового боргу.
Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем такого податкового боргу у строки, встановлені ПК України.
Суд зауважує, що відповідно до абзацу 6 пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеноїпідпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відтак, право прийняття рішення про опис майна у податкову заставу виникає у податкового органу при наявності у платника податку податкового боргу (узгодженого податкового грошового зобов'язання) на суму не менше 3060,00 грн (17 х 180).
Податковий борг позивача станом на 25.05.2021 становить 11718,79 грн
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин контролюючим органом враховано приписи абзацу 6 пункту 89.2 статті 89 ПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач мав податковий борг у відповідача були наявні законодавчо визначені передумови для прийняття спірної податкової вимоги та рішення про опис майна позивача у податкову заставу.
За встановлених обставин, суд відхиляє посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 810/1659/18 оскільки воно є не релевантним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива