Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11797/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (далі позивач) 01.08.2022 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2021 №UA100130/2021/000024/2.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 20.09.2021 ТОВ «Світ Інструменту Україна» було подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100130/2021/856441 на товари за 49 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
21.09.2021 Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2021/000024/2, яке прийнято відповідачем вибірково щодо позицій № 9/1, 10/1, 19/1, 26/1, 33/1 задекларованого товару. Внаслідок збільшення митної вартості вказаних товарів сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем збільшилась: мито - на 9097,43 грн; податок на додану вартість - на 20014,35 грн. Всього митні платежі збільшились внаслідок коригування на суму 29111,78 грн.
Позивач вважає прийняте відповідачем рішення протиправним, внаслідок чого звернувся до суду.
Відповідач позов ТОВ «Світ Інструменту Україна» не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких визначено у графі 44 митної декларації.
3 приписів ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України вбачається, що митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи рахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та компанією «MATRIZE Handels-GmbH» (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт, на підставі якого позивач здійснював ввезення на територію України групу товарів в асортименті на умовах FOB.
Відповідно до умов поставки - FOB, товар загружається на корабель замовника. Даний термін зараховується лише при перевезенні товарів морським та внутрішнім водним транспортом. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.
3 метою підтвердження заявленої митної вартості товару, контролюючим митним органом декларанту було запропоновано надати додаткову уточнюючу документацію.
Відповідно до п. 4.1. ст. 54 Митного кодексу України під час здійснення контролю правильності визначення вартості товарів здійснено контроль заявленої уповноваженою особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Під час такого контролю встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
У зв'язку з ненаданням декларантом необхідних додаткових документів відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до норм чинного законодавства встановлення дійсності заявленої митної вартості товару є не лише повноваженням контролюючих митних органів, а й їх обов'язком, який реалізується шляхом співставлення митної вартості товару, зазначеної суб'єктом господарювання у митній декларації із даними документації, поданої декларантом.
При цьому, у випадках виявлення розбіжностей або виникнення сумнівів щодо правильності y визначенні митної вартості товару законодавством передбачено право контролюючого митного органу витребувати у декларанта відповідну додаткову підтверджуючу документацію та відмовляти у прийнятті митної декларації, зокрема, у випадку ненадання суб'єктом господарювання такої документації.
Декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації, що розкриває числове значення сплачених сум платежів.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 17.09.2021 № 17-09/9, видану ТОВ «Дайрект Лайн». У той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 21.07.2021 № ZJSM21070430 перевізником товару є «Zhejiang Simon International Logistics CO», тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, передбачені наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.
Також рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 18.09.2021 № UA 1818 містить відомості щодо вартості фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Умовами даного договору передбачені додаткові витрати понесені експедитором під час доставки вантажу. Однак декларантом не надані заявка чи додаткові угоди до вищезазначеного договору.
Також декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.
Враховуючи ч.2 та ч. 3 ст.ст. 53, 54 та 254, декларанту запропоновано надати до митного органу документи. Декларанту також повідомлено, що відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу він за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. Процедуру консультації проведено.
У відповідності до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару.
Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Декларантом не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Відповідач зауважує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митницею задекларованої митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності заделарованої митної вартості.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях:
товар 9 від 13.09.2021 NUA500020/2021/206842 (митна 2,52 дол. США кг), вартість із розрахунку 2,52 дол.
товар 10 від 17.08.2021 NUA110140/2021/9202 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг),
товар 19 від 13.08.2021 №UA500020/2021/206842 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг).
товар 26 від 20.09.2021 NUA110140/2021/10571 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг).
товар 33 від 15.09.2021 NUA500490/2021/203963 (митна вартість із розрахунку 1,9 дол. США/кг).
Товари, випущені у вільний обіг за митною декларацією на підставі частини 7 статті 55 Кодексу шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «Світ Інструменту Україна» в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» письмові пояснення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 27.01.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/11797/22, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно, вказаною ухвалою позов Товариства з обмеженою відпоідальністю «Світ Інструменту Україна» залишено без руху.
Ухвалою Луганського окржного адміністративного суду від 17.02.2025 продовжено розгляд адміністративної справи.
Ухвалою Луганського окржного адміністративного суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 21.09.2021. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» про поновлення строку звернення до суду, задоволено, визнано поважною причину пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» строку для звернення до суду із позовною заявою до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 21.09.2021, та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» цей строк.
Ухвалою Луганського окржного адміністративного суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача. Виправлено описку, допущену по тексту ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 по справі №640/11797/22, визначено вважати правильно викладеним найменуванням відповідача «Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України» в усіх відмінках.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Світ Інструменту Україна» (Покупець) та компанією MATRIZE Handels GmbH, Китай (Продавець) укладено контракт № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019 (далі - контракт), згідно з умовами якого, Продавець продав, а Покупець купив на умовах FOB Ningbo згідно з Incoterms 2010, товари - інструменти, найменування, кількість, ціна та вартість яких зазначені в Інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту.
На виконання контракту, 13.07.2021 було виставлено Commercial Invoice № 21-0848-К137, відповідно до якого фактична вартість товару склала 66093,78 дол. США. Згідно специфікації № 21-0848-К137 від 13.07.2021 сторони узгодили поставку товару на суму 66093,78 дол. США.
17.09.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Дайрект Лайн» (експедитор) договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19.
Згідно рахунку на оплату №1818 від 18.09.2021 між ТОВ «Дайрект Лайн» та ТОВ «Світ Інструменту Україна» послуги з перевезення становлять 336 006,72 грн.
20.09.2021 ТОВ «Світ Інструменту Україна» було подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100130/2021/856441 на товари за 49 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 24UA902080800204U8 декларант додав передбачені ст.53 МК України документи, а саме:
- контракт № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019;
- специфікацію від 13.07.2021 № 21-0848-K137;
- комерційний інвойс від 13.07.2021 № 21-0848-K137;
- договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19 від 17.09.2020;
- довідку про транспортні витрати № 17-09/9 від 17.09.2021;
- рахунок на оплату № 1818 від 18.09.2021;
- коносамент (bill of lading) № ZJSM21070430 від 21.07.2021.
20.09.2021 Київською митницею направлено декларанту електронне повідомлення, у якому запропоновано надати додаткову уточнюючу документацію, а саме: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, шо містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599, зокрема договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями , та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також декларанту повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У зв'язку із ненаданням позивачем необхідних документів, відповідачем 21.09.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2021/000024/2, яке прийнято вибірково щодо позицій задекларованого товару, зокрема:
товар 9/1 від 13.09.2021 NUA500020/2021/206842 (митна 2,52 дол. США кг), вартість із розрахунку 2,52 дол.
товар 10/1 від 17.08.2021 NUA110140/2021/9202 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг),
товар 19/1 від 13.08.2021 №UA500020/2021/206842 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг).
товар 26/1 від 20.09.2021 NUA110140/2021/10571 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг).
товар 33/1 від 15.09.2021 NUA500490/2021/203963 (митна вартість із розрахунку 1,9 дол. США/кг).
Внаслідок збільшення митної вартості вказаних товарів сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем збільшилась: мито - на 9097,43 грн; податок на додану вартість - на 20014,35 грн. Всього митні платежі збільшились внаслідок коригування на суму 29111,78 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 21.09.2021 № UA100130/2021/000024/2 про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ст. 257 МК України).
В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.
Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
В обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення відповідач посилається на ненадання позивачем, зокрема документів про вартість перевезення товару.
Так, в електронному повідомленні (запиті) від 20.09.2021 відповідачем зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 17.09.2021 № 17-09/9, видану ТОВ «Дайрект Лайн. Однак згідно даних, зазначених в коносаменті від 21.07.2021 № ZJSM21070430 перевізником товару є «Zhejiang Simon International Logistics CO», а документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.
Крім того, на думку відповідача, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 17.09.2021 №17-09/9 містить відомості щодо вартості фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Умовами договору передбачені додаткові витрати, понесені експедитором під час доставки вантажу, однак декларантом не надані Заявка чи додаткові угоди до вищезазначеного договору.
Суд зауважує, що згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до ч.ч. 11, 12, 13 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до Графи 20 Розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Тобто, згідно наведених положень законодавства вбачається, що до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.
Виходячи з положень Графи 20 Розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, документи про вартість перевезення видаються виконавцем договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у відповідності до положень Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» є експедитор. При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 не передбачено обов'язок декларанта підтверджувати вартість перевезення на підставі документів, виданих суб'єктами господарювання, які безпосередньо здійснювали перевезення, тобто від перевізників.
За наведених обставин суд погоджується з твердженнями позивача, що належним документом на підтвердження вартості перевезення є рахунок-фактура або інші документи, видані експедитором, який є виконавцем за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, а не перевізником, який є виконавцем за договором перевезення.
Надання документів безпосереднім перевізником товару або документів на підтвердження додаткових витрат, понесених експедитором, на що посилається відповідач в електронному повідомленні (запиті) від 20.09.2021, діючим законодавством не передбачено. До того ж відповідачем жодним чином не доведено понесення експедитором ТОВ «Дайрект Лайн» додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості.
Отже, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на не підтвердження ТОВ «Світ Інструменту Україна» витрат на вартість перевезення, суд вважає не обґрунтованими.
Що стосується твердження відповідача про не надання позивачем відомостей про числові значення складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу, суд зазначає таке.
Пунктом 10.1 контракту від 01.12.2019 № CHN-MIU/137/011219 між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та компанією MATRIZE Handels GmbH передбачено, що Покупець здійснює страхування кожної партії товару, відправленого згідно замовлення на свій розсуд та за власний рахунок. Тобто, умовами контракту передбачено право позивача як покупця здійснювати страхування, а не його обов'язок.
При цьому, позивачем при декларуванні повідомлено митний орган про відсутність страхування та надано довідку ТОВ «Дайрект Лайн» про транспортні витрати №17-09/9 від 17.09.2021, з якої вбачається що транспортні витрати з перевезення вантажу морським транспортом за межами митної території України за маршрутом порт Ningbo (Китай) - ОМТП (Україна) для вантажу згідно коносаменту № ZJSM21070430, складає 336006,72 грн, без ПДВ. Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.
Суд зауважує, що за відсутності страхування, документи щодо страхування не надаються митному органу, що кореспондується з вимогами п. 3 статті 53 Митного кодексу України: декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, якщо таке здійснювалось.
У пункті 5 Висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, взятих до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2, та рекомендованих суддям адміністративних судів враховувати узагальнення під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії, зазначено, що «якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту».
Водночас в спірних правовідносинах митним органом не доведено, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Отже, додаткові документи декларант зобов'язаний надати за наявності, у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).
Тому, витребувані відповідачем додаткові документи можуть бути витребувані за наявністю розбіжностей та надані декларантом виключно за їх наявності.
При цьому, п. 5 ст. 53 МК України встановлює заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: контракт № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019; специфікацію від 13.07.2021 №21-0848-K137; комерційний інвойс від 13.07.2021 №21-0848-K137; договір про надання транспортно-експедиторських послуг №17-09/19 від 17.09.2020; довідку про транспортні витрати №17-09/9 від 17.09.2021; рахунок на оплату №1818 від 18.09.2021; коносамент (bill of lading) №ZJSM21070430 від 21.07.2021.
Таким чином, позивачем на підтвердження складової митної вартості у вигляді ціни товару та транспортних витрат за межами території України були подані всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не визначено обґрунтованих сумнівів щодо змісту наданих ТОВ «Світ Інструменту Україна» документів, що виключає підстави для неприйняття вказаних документів або сумнівів в їх достовірності.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 року по справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
У зв'язку з встановленими обставинами та зазначеними нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 21.09.2021 р. № UA100130/2021/000024/2, є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність рішення відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем згідно платіжних доручень від 29.10.2021 № 8483 та від 24.01.2022 № 8742 підтверджено оплату судового збору в загальній сумі 2481,00 грн.
Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн з Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 37311013, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 1) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, б. Гавела Вацлава, будинок 8А) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.09.2021 № UA100130/2021/000024/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян