07 квітня 2025 року м. Київ № 320/44045/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкоз» до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкоз» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 305000/2024/000064/1 від 27.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, порушуючи норми діючого митного законодавства України, відповідачем прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого скориговано заявлену позивачем за ціною контракту митну вартість імпортованого ним товару, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, оскільки подані позивачем митному органу документи, відповідають встановленим законодавчим вимогам та підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару, у той час, як визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що Закарпатською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
У відповіді на відзив позивач зазначає, ним належним чином доведені обставини, вказані в позові, про те, що під час митного декларування позивачем було подано документи, що підтверджують складові митної вартості та правомірно застосовано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору. Відзив не містить доводів, які б спростовували доводи позовної заяви та обґрунтовували б правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкоз» укладено з компанією «PANARIAGROUP INDUSTRIE CERAMICHE S. P.A - DIV. TRADE» (далі - Продавець) зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів від 20.07.2023 № 20/07-2023, на поставку в Україну товару, а саме керамічної плитки в асортименті та за цінами, зазначеними в інвойсах, що додаються до кожної поставки.
У подальшому, продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2023 № 20/07-2023, додаткової угоди № 1 від 20.05.2024, рахунку-фактури (інвойсу) від 21.08.2024 №7061.888 здійснено поставку позивачу товару: «Плитка керамічна (з керамограніту) оздоблювальна для мостіння і покриття підлоги, печей, камінів або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас%:, виробник GREY HAMMERTD/RTT, 133Р, розміром 20х600х1200 мм., арт. EGXPR, 177,12х2,246кор».
Для здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту та випуску товару у вільний обіг, декларантом позивача до Закарпатської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) від 26.08.2024 №24UA305160025711U4, в якій задекларовано вищевказаний товар.
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом, відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 та статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) за ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією від 26.08.2024 № 24UA305160025711U4 надано наступні документи: контракт №20/07-2023 від 20.07.2023, додаткову угоду №1 від 20.05.2024, рахунок-проформу від 16.07.2024 № 9798.824, інвойс від 21.08.2024 №7061.888, прайс-лист від 01.07.2024, платіжну інструкцію №19 від 17.07.2024, митну декларацію країни відправлення №24ІТQ3.J010039552Е3 від 22.08.2024, договір про надання послуг декларування товарів від 15.05.2023 №1505/21, документи на підтвердження вартості перевезення товару, зокрема: заявка до договору №20/08/2024 від 20.08.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2024, договір перевезення вантажів №20/08/2024 від 20.08.2024, рахунок на оплату від 22.08.2024 №457, довідка про транспортні витрати №213 від 22.08.2024, автотранспортна накладна № б/н від 21.08.2024.
26 серпня 2024 року позивачем було отримано від Закарпатської митниці Держмитслужби повідомлення ідентифікатор b526сf7d-аеdf-41b0-а3ас-4е3581100с42, в якому запитувались додаткові документи на підтвердження митної вартості.
У відповідь на повідомлення позивачем було надано пояснення листом від 27.08.2024 № 23.
27 серпня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000064/1, яким збільшено митну вартість задекларованих товарів.
27 cерпня 2024 року відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305160/2024/000286.
27 серпня 2024 року позивачем було подано митну декларацію №24UА 305160025894U5 із скоригованою митною вартістю.
27 серпня 2024 року відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2024/000288, у зв'язку з невірно вказаною валютою в митній декларації.
27 серпня 2024 року позивачем було подано митну декларацію №24UА 305160025903U2 із скоригованою митною вартістю (копія додається).
Внаслідок збільшення митної вартості сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем збільшилась на 21 552,11 грн.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товару № UA 305000/2024/000064/1 від 27.08.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічне правова позиція викладена Верховним Судом в постановах у справі № 815/4477/15 від 21.01.2020, у справі № 813/1350/14 від 14.01.2020, у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019.
Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, а саме у графі 33 відповідач зазначає розбіжності, які на його думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.
Однак, суд вважає, що надані позивачем документи у повному обсязі підтверджують факт визначення митної вартості товару за першим (основним) методом - за ціною договору, оскільки позивачем разом з митною декларацією від 26.08.2024 № 24UA305160025711U4 було подано відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд звертає увагу, що пунктом 7 зовнішньоекономічного контракту № 20/07-2023 від 20.07.2023 передбачено 100% передплати за товар.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару
Позивачем було сплачено в повному обсязі вартість товару згідно рахунку-проформи від 16.07.2024 № 9798.824, що підтверджується платіжною інструкцією № 19 від 17.07.2024.
Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Відповідно до статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Товарна партія поставлялась на умовах, згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010» EXW Toano.
Базис поставки EXW, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Продавець не має зобов'язань щодо укладання договору страхування.
Відповідно до листа Раnаrіаgrup Іndastry Сеrаmiche S.Р.А - Dіv ТRАDЕ для матеріалу ЕОХРR50 GREY НАММЕRED RTT 20ММ 600X1200 в кількості 177,12м2, 246 коробок, загалом 7 палет, згідно з інвойсом №7061.888 від 21.08.2024, сума якого 4 162,32 Євро, була застосована фіксована ціна повних палет 23,5 євро за 1м2, в ціну входить упаковка, маркування та навантажувальні роботи на території фабрики.
Таким чином, довідка від 22.08.2024 № 213 містить достовірні відомості щодо витрат позивача на транспортування товару.
Щодо зазначення в копії митної декларації країни відправлення від 22.08.2024 №24IТQ3J010039552Е3, графа 20 умови поставки вказано - муніципалітет 41034 Finale Emilia, що суперечить інформації, наведеній в інших товаросупровідних документах, а саме муніципалітет Тоаnо.
При заповненні митної декларації країни відправлення від 22.08.2024 № 24IТQ3J010039552Е3 експедитором компанії ЕLЕN-LUХ-FIVЕ SRL була допущена помилка в графі 20 умови поставки, де вказано - муніципалітет 41034 Finale Emilia, замість муніципалітету 42010 Тоаnо, компанія ЕLЕN-LUХ-FIVЕ SRL визнала дану помилку приславши лист та виправлену декларацію. Також в Інвойсі, СМR, які передані до митного органу та DDТ (товарно транспортна накладна, яка супроводжує товар на території Італії), в основних документах, які виписані фабрикою, умови поставки вказані згідно з місцем завантаження товару - муніципалітет 42010 Тоаnо.
Крім того, відповідачем вказано в рішенні, що згідно прайс-листа, наданого до митного оформлення, ціну за товар розподілено за наступними ознаками: ціна за повне замовлення палет 23,5 ЕURО/m2 та ціна для замовлення розділених піддонів 24,5 ЕURО/m2. Однак документально не підтверджено умови заявлені в прайс-листі, тобто замовлення на який саме тип товару здійснено, до митного оформлення не надано.
Проте, замовлення на товар не є документом, що підтверджує митну вартість згідно з частин другої, четвертої статті 53 МК України та який підлягає оцінці на наявність розбіжностей відповідно до частини статті 53 МК України. Так само такий документ не визначений в переліку додаткових документів, якими може бути підтверджена митна вартість. Замовлення товару було здійснено позивачем засобами телефонного зв'язку, а тому такий документ не міг бути наданий позивачем під час митного оформлення. Водночас він не є обов'язковим документом відповідно до вимог законодавства.
Відповідач посилається виключно на прайс-лист продавця Раnаrіаgrup Іndastry Сеrаmiche S.Р.А - Dіv ТRАDЕ, в той час як заявлена позивачем митна вартість підтверджується сукупністю основних документів, поданих позивачем, зокрема контрактом, проформою-рахунком, інвойсом, банківським документом про оплату.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту передбачено, що Продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця Товар (керамічну плитку) в асортименті та за цінами, зазначеними в інвойсах, що додаються до кожної поставки, а Покупець зобов'язується приймати Товар і своєчасно проводити його оплату на умовах цього Контракту.
Згідно з пунктом 5.1. Контракту ціни на Товар встановлюються в інвойсах Продавця в Євро.
Таким чином, відповідно до умов Контракту інвойс є єдиним документом, що підтверджує узгоджену між Сторонами ціну Товару на конкретну поставку.
Відповідно до рахунку-проформи від 16.07.2024 №9798.824 позивачем було ввезено на територію України товар, який відображено в інвойсі від 01.08.2024 № 7061.739 МД 24UА305160024122U0 та інвойсі від 21.08.2024 № 7061.888, який було додано до митної декларації, вартість однієї одиниці (м2) товару складає 23,5 Євро.
Рахунок-проформу та інвойс було складено продавцем товару Раnаrіаgrup Іndastry Сеrаmiche S.Р.А - Dіv ТRАDЕ, про що свідчить відтиск печатки на них.
Позивачем було оплачено в повному обсязі вартість товару згідно рахунку-проформи від 16.07.2024 № 9798.824, що підтверджується платіжною інструкцією №19 від 17.07.2024.
На відміну від замовлення, контракт, інвойс та платіжний документ про оплату вартості товару віднесено до переліку основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.
Крім того, та обставина, що позивачем було замовлено саме повні палети і до замовлення позивача була застосовано ціна 23,5 Євро за 1м2 підтверджується листом продавця Раnаrіаgrup Іndastry Сеrаmiche S.Р.А - Dіv, в якому вказано, що для матеріалу згідно з інвойсом №7061.888 від 21.08.2024, сума якого 4162,32 Євро, була застосована фіксована ціна повних палет 23,5 Євро за 1 м2.
Відповідно до частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, відповідач виходив з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог статті 57 МК України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суд вважає, що зазначені митницею зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
В спірному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі поданих декларантом документів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкоз» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA 305000/2024/000064/1 від 27.08.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкоз» (ЄДРПОУ: 37640521; адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43985560; адреса: 88000, місто Ужгород, вулиця Собранецька, 20).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.