ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" квітня 2025 р. справа № 300/2114/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору (квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі).
Одночасно, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено об'єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону № 4056-IX від 31.10.2024 визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, положення пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані при зверненні до суду за оскарженням не будь-якого рішення суб'єкта владних повноважень, таким рішенням повинна бути заподіяна шкода.
У відповідності до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується. Проте, суд зазначає, що ОСОБА_1 до позову не додано судового рішення, яким, станом на дату подання позовної заяви, було б визнано протиправним рішення/дії відповідача і на підставі чого позивачем заявлялася б вимога про відшкодування шкоди, завданої таким рішенням/дією.
Зважаючи на наведене, суд вказує на непоширення приписів пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" на частину заявлених позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20000,00 грн та зазначає, що вищевказана норма не підлягає застосуванню, враховуючи предмет та підстави заявленого позову.
Відтак, доводи позивача засновані на помилковому та довільному тлумаченні норм матеріального права.
Таким чином, суд дійшов переконання про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору згідно пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання даної позовної заяви в частині заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.08.2024 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в сумі 46605,00 грн; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що відшкодування моральної шкоди визначено ОСОБА_1 сумою грошових коштів, відтак звернена до суду вимога в частині стягнення моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою, а позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання рішення, носить немайновий характер.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, дана позовна заява містить дві позовні вимоги, які є об'єктом сплати судового збору.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами становить 2422,40 грн, а саме позовні вимоги немайнового характеру - 1211,20 грн та майнового характеру (із розрахунку ціни позову 20000,00 грн) - 1211,20 грн.
Проте, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки за № 43 від 26.03.2025, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме лиш за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд доводить до відома, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.