Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2025 року Справа№200/1025/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2025 року № 932260153718 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017 року, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні);
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 13.08.2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) з урахуванням проведених платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Має четверту категорію осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Загальний страховий стаж позивача в одинарному розмірі складає 40 років 10 місяців 12 днів, повний страховий стаж 79 років 1 місяць 4 дні.
Позивач звернувся з заявою до відповідача 1, у якій просив перерахувати та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених платежів, без застосування ч.2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) (двоскладової формули при її обчисленні).
Відповідач 1 листом від 28.01.2025 року № 2364-1208/О-02/8-1000/25 повідомив позивача, що 23.01.2025 року за результатами розгляду документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії.
Вказує, що в рішенні від 23.01.2025 року №932260153718 зазначено про те, що з набранням чинності Законом № 2148-VIII змінилось правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений вказаний стаж і у зв'язку із цими змінами пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений вказаною нормою стаж з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.
Наголошує, що вказана стаття визначає розмір пенсії залежно від наявного стажу та заробітку, але не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж.
В результаті аналізу наданих документів та електронної пенсійної справи заявника встановлено, що розмір пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV складає 13083,42 грн., в результаті переведення на пенсію за віком розмір пенсії зменшиться та буде становити - 2980,00 грн.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача 2, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем 2 надано відзив на позовну заяву від 05.03.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом статті 1 Закону № 796, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі ст. 49 Закону № 796, пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3 та 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною 1 ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років.
Відповідно до частини 2 ст. 56 Закону № 796 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3 то 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 ст. 27 Закону № 1058.
Відповідно до частини 1 ст 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається з урахуванням тривалості страхового стажу та обчисленої в установленому порядку заробітної плати особи.
Згідно положень частини 2 ст. 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, - відповідно до положень Закону № 1058.
Відповідно до приписів ст. 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до положень частини 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається як добуток заробітної плати та страхового стажу застрахованої особи і визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього закону.
Разом з тим, частина 2 ст. 27 Закону № 1058 передбачає, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Розмір пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку обчислюється за нормами Закону № 1058 та залежить від тривалості страхового стажу та заробітної плати особи, з якої сплачено страхові внески. Пенсія за віком, обчислена відповідно до положень ст. 27 Закону № 1058, визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи на обчислений у встановленому порядку заробіток для обчислення пенсії.
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить - 79 років 01 місяць 04 дні. Частиною 1 статті 28 Закону №1058 визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
На підставі зазначеного до розміру пенсії ОСОБА_1 , розрахованому відповідно до ст. 27 Закону №1058, призначено надбавку за понаднормативний стаж (44 років) у розмірі 44 відсотків розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги позивача вважає безпідставними.
Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідач 1 не скористався правом надання відзиву, тому суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача та отримує з 22.09.2017 року пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується формою РС-право.
Позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.11.1995 року.
Відповідно до форми РС-право загальний страховий стаж позивача в одинарному розмірі складає 40 років 10 місяців 12 днів, повний страховий стаж 79 років 1 місяць 4 дні.
Позивач звернувся з заявою до відповідача 1, у якій просив перерахувати та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених платежів, без застосування ч.2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) (двоскладової формули при її обчисленні).
Відповідач 1 листом від 28.01.2025 року № 2364-1208/О-02/8-1000/25 повідомив позивача, що 23.01.2025 року за результатами розгляду його документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії.
Зокрема, в рішенні відповідача 2 від 23.01.2025 року №932260153718 зазначено про те, що з набранням чинності Законом № 2148-VIII змінилось правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений вказаний стаж і у зв'язку із цими змінами пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений вказаною нормою стаж з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.
Вказана стаття визначає розмір пенсії залежно від наявного стажу та заробітку, але не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж.
Частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом № 1058-IV (до 01.01.2004), може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого з 01.01.2004 відповідно до Закону № 1058-IV.
При цьому, статтею 27 Закону № 1058-IV передбачено, що частина розміру пенсії, обчислена за раніше чинним законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсії, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, що діяли на день набрання чинності Законом № 1058-IV.
В результаті аналізу наданих документів та електронної пенсійної справи заявника відповідачем 2 встановлено, що розмір пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV складає -13083,42 грн., в результаті переведення на пенсію за віком розмір пенсії зменшиться та буду становити - 2980,00 грн.
З зазначених підстав відповідач 2 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, суд враховує наступне.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон № 796).
Відповідно до статті 1 Закону № 796 цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
У первісній редакції Закону № 796 передбачалося, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (стаття 47).
Статтею 53 Закону № 796 передбачалося, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.
Крім того, стаття 55 Закону № 796 встановлювала пільги по обчисленню середньомісячного заробітку, надаючи право тим, хто звернувся за пенсією, брати середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії за будь-який період із 12 місяців роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 №2001-XII, що набрав чинності 15.02.1992 року, Закон №796 викладено в новій редакції, відповідно до якої також були закріплені правила про надання особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсій із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (стаття 55).
Статтею 56 Закону №796-ХІІ в зазначеній редакції встановлювались пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зараховувався до трудового стажу, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 по 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком №1); з 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню стажу роботи у зоні відчуження визначалися Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цієї статті передбачалося, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У подальшому, Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі, - №1058).
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, з 11.10.2017 року правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв'язку із цими змінами Закон №796 пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, передбачений п.2 ст.56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону №1058.
Водночас, суд враховує конституційний принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Крім того, у рішенні від 26.01.2011 року № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що положення ч.1 ст. 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).
До того ж, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 року №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акту у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
У рішенні від 03.10.1997 року №4-зп Конституційний Суд України також зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин (особа отримала право на застосування стосовно себе цього акта або його положень та фактично розпочала процес реалізації відповідного права). У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону № 796, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону № 1058, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 року у справі №300/3435/21 відступив від висновків, викладених, зокрема, у постановах, від 23.10.2019 року у справі №809/627/18, від 29.08.2022 року у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 року у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 року у справі №300/168/21 та інших, щодо розповсюдження п. 2 ст. 56 Закону №796 в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із п.2 ст.56 Закону №796 (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058, а пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та сформував наступні висновки:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796 її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796 за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Вказані висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.06.2024 року у справі №300/3435/21, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при вирішенні цієї справи.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до п.2 ст.56 Закону №796, то в силу вимог ст.58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до п.2 ст.56 Закону №796.
За наведеного, суд вважає, що відповідач 2, не здійснюючи перерахунок і виплату пенсії позивача відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796 з урахуванням її збільшення на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тобто протиправно.
Як наслідок, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання саме Головного управління ПФУ в Донецькій області, яке розглянуло заяву позивача за принципом екстериторіальності, здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням положень ч.2 ст. 56 Закону № 796, збільшивши її на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 13.08.2024 року.
Таким чином, вимоги про визнання протиправним та рішення, зобов'язання вчинити певні є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код скасування ЄДРПОУ 13486010) (відповідач-2) про визнання протиправним та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2025 року № 932260153718 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017 року, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 13.08.2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), з урахуванням проведених платежів.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 квітня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова