Житомирський апеляційний суд
Справа №274/9989/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/436/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
31 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю : секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження № 274/9989/24 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2025 року, якою задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про приведення вироку суду до вимог чинного законодавства,
В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати. Вважає ухвалу незаконною. Зазначає, що проникнення до житла під час крадіжки не було, оскільки він зайшов через незамкнені двері, а тому його дії за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковано неправильно та призначено занадто суворе покарання.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2025 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_8 про приведення вироку суду до вимог чинного законодавства та звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 року за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку із усуненням Законом караності діянь, в частині епізоду крадіжки: від 18.11.2020 на суму 1750 грн.
Вважати засудженим ОСОБА_7 за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
В решті вирок залишено без зміни.
Заслухавши доповідача, доводи засудженого ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги з доповненнями, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення у межах апеляційних скарг.
За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
На переконання колегії суддів, вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає в повному обсязі.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і 3 ст.74 КК України.
Так, згідно ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом1якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд першої інстанції у відповідності до положень ч.2 ст.74 КК України, прийняв законне рішення про звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбуття покарання, призначеного вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння в частині епізоду крадіжки: від 18.11.2020 на суму 1750 грн.
Разом з тим, ані положенням ст. 537 КПК України, ані частинами 2, 3 ст. 74 КК України не передбачено право суду під час розгляду питання в порядку виконання вироку суду на зміну кваліфікації дій засудженого, який відбуває покарання.
Також, як вбачається з п. 12 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
В своєму клопотанні засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на зміни в кримінальному законодавстві, ставив питання про зміну кваліфікації його дій за ч.3 ст.185 КК України, за якою він засуджений та відбуває покарання, визначене Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.05.2021.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку щодо декриміналізації окремого епізоду злочину за ч.2 ст.185 КК України, залишивши покарання, призначене за ч.3 ст.185 КК України (крадіжка на суму 34 426, 34 грн.) у виді 5 років позбавлення волі.
Відтак, підстав для зміни призначеного судом покарання на більш м'яке, як про це просить засуджений в клопотанні та в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2025 року, якою задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про приведення вироку суду до вимог чинного законодавства - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: