Справа 760/4002/25
Провадження №3-2310/25
02 квітня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Криворот О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №623320 від 04.02.2025, ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених законодавством батьківських обов'язків, щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось у тому, що неповнолітній ОСОБА_2 , 03.02.2025 приблизно о 18.00 год, перебуваючи на стадіоні в парку «НАУ» по вул. Л.Гузара, 1 в м. Києві, вжив п'ять пляшок напію «РЕВО», з вмістом спирту 8,5%, чим своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Надіслала на адресу суду письмові пояснення, відповідно яких, з порушенням не згодна, заперечує проти протоколу про адміністративне правопорушення, просить провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Також зазначила, що її неповнолітній син на час вчинення правопорушення не перебував під її опікою, оскільки він знаходився на цілодобовому утриманні в Київському спортивному ліцей, де за нього відповідають вчителі. Тому після інциденту, вона перевела дитину в звичайну школу по місцю проживання. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Визначені ст.150 Сімейного кодексу України обов'язки щодо виховання та розвитку дитини покладаються на батьків дитини, які зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 5 ст. 150 СК України визначено, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Законом України "Про охорону дитинства" визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Також, згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як встановлено під час розгляду протоколу, неповнолітній ОСОБА_2 03.02.2025 перебував поза межами навчального закладу, вчинив адміністративне правопорушення, та був відрахований з навчального закладу 04.02.2025, після вчинення правопорушення.
Крім того, відомості про те, що ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав та піклування відносно неповнолітньої дитини - відсутні.
Таким чином, посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на те, що дитина не перебувала під її опікою, оскільки перебувала у навчальному закладі, де за неї мали нести відповідальність вчителі, судом не беруться до уваги та розцінюється як перекладання батьківських обов'язків.
Системне тлумачення вказаних вище норм Сімейного кодексу України дає підстави дійти висновку, що суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП можуть бути лише батьки дитини, визначені у встановленому законом порядку або особи, які їх замінюють (усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батькі-вихователі, патронатні вихователі та інші особи, визначені Сімейним кодексом України).
Дослідивши матеріали справи, протокол, пояснення, рапорти, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження у зібраних та досліджених в судовому засіданні письмових доказах, дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона, будучі матір'ю неповнолітнього сина, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, відсутність шкоди, заподіяної інтересам окремих громадян, держави чи суспільства внаслідок вчинення правопорушення, суд вважає необхідним, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до вимог п. 3 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження провадження в справі закривається.
Керуючись ст.ст. 1, 22, 23, ч. 3 ст. 184, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, оголосити їй усне зауваження, а провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О.Криворот