Справа №369/19203/24 2/760/7832/25
03 березня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року вказану справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
22 січня 2025 року позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце загибелі - с. Миколаївка Бучанського району Київської області.
Заява мотивована тим, що вона звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з її цивільним чоловіком ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем та загинув під час виконання ним обов'язків військової служби. Від встановлення зазначеного факту залежить виникнення у позивача особистих та майнових прав, зокрема, права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби.
На даний час із заявою про отримання одноразової грошової допомоги звернулась до Міністерства оборони України матір загиблого - ОСОБА_2 , тому є всі обґрунтовані підстави вважати, що відповідач без інформування позивача та суду може провести виплату грошових кошова одноособово ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, з метою уникнення неправомірного одноосібного отримання ОСОБА_2 грошової допомоги від держави у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, є необхідність зупинити відповідні виплати до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили. У разі невжиття заходів забезпечення позову інтереси позивача в майбутньому буде складно захистити та фактично буде породжено новий спір, та можливі складнощі в стягненні відповідних коштів з матері загиблого, яка з огляду на її вік не спроможна буде повернути отримані кошти.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушено у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17)
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є встановлення факту проживання позивача та ОСОБА_3 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, в період часу з травня 2016 року по день смерті останнього.
Позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, однак листом № 1204/2/3/1/10114 від 28 листопада 2022 року їй було повідомлено, що на підставі поданих нею документів неможливо встановити її право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вона не відноситься до одного з подружжя, тому що не перебувала у зареєстрованому шлюбі із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 , а також нею не підтверджено, що вона є непрацездатною та чи перебувала на утриманні загиблого.
У зв'язку з викладеним встановлення вищевказаного факту необхідне позивачу для підтвердження того, що вони проживали із загиблим як подружжя та, відповідно, наявності права у неї на отримання одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить заборонити Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов'язків із захистом Батьківщини.
Заявник, посилаючись на те, що на отримання одноразової грошової допомоги має право також мати загиблого, томі є всі обґрунтовані підстави вважати, що Міністерство оборони України може провести виплату грошових коштів одноособово його матері, що у майбутньому унеможливити ефективний захист прав позивача.
Однак заявник не надає суду будь-яких належних доказів, що відповідачем вчиняються дії щодо виплати одноразової грошової допомоги матері загиблого, також не підтверджено що ОСОБА_2 (матір загиблого) зверталась до Міністерства оборони України з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги та було прийнято відповідне рішення про виплату їй такої допомоги.
Враховуючи викладене, позивачем не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, та не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.
Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Судом враховується, що у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна