Справа № 758/8116/23
Провадження № 2/758/1544/25
Категорія 60
07 квітня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Погорільця Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийнятті спадщини, -
В липні 2023 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Погорілцем Р.В., звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що у Подільському районі м.Києва. 12.04.2023 позивач подала до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори заяву № 649 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але 12.04.2023 державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори прийняла постанову від 12.04.2023 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини. Позивач вважає поважними підстави пропуску строку для прийняття спадщини, а тому просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, те що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивача - ОСОБА_3 , що позивач займалась організацією поховання, що разом із втратою рідної людини, значно вплинуло на її емоційний лан. Водночас батько позивача - ОСОБА_2 тяжко хворів та потребував постійного догляду. 28.01.2019, невдовзі після смерті матері, помирає батько позивача. Позивач не відмовлялася від прийняття спадщини, однак після смерті обох батьків вона перебувала в дуже пригніченому емоційно-психологічному стані, важко переживала їх втрату, була морально виснажена, внаслідок чого її стан не дозволяв замислюватись про оформлення документів. В результаті, позивач була вимушена звернутись до Реабілітаційного центру та пройти курс психо-соціальної реабілітації з 01.03.2019 про 30.11.2020. Протягом вказаного часу позивач знаходилась на території реабілітаційного центру та не мала можливості його покидати. По закінченню реабілітації Позивач не змогла одразу звернутись із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із наявними карантинними обмеженнями. Крім того, позивач перехворіла на гостру респіраторну хворобу СОХ/Ю-19 у листопаді 2021 року. 24.02.2022 Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв'язку з воєнною агресією росії. Таким чином, складний емоційно-психологічний стан та перебування в реабілітаційному центрі для проходження курсу реабілітації, на думку позивача, є поважними причинами пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою від 17.07.2023 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача поданий відзив, в якому КМР просить прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства. Зазначають, що часом відкриття спадщини до ч. 2 ст. 1212 ЦКУ є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Свідоцтвом про смерть підтверджується факт того, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори від 12.04.2023 № 981/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку, необхідного для прийняття спадщини.
Ухвалою від 27.11.2023 р. закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали вимоги позовної заяви з підстав, викладених у ній, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Київської міської ради, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у відзиві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - Чотирнадцятої КДНК, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подана заява про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 27, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.01.2019, виданим Шевченківським районним у місті Києві відділ державної реєстраційної актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (м. Київ).
Згідно наданих документів, ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане Шевченківським районним у місті Києві відділ державної реєстраційної актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (м. Київ).
Як вбачається з наданих документів, 12.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори від 12.04.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті спадкової справи за померлим ОСОБА_2 у зв?язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України, яка регулює строки для прийняття спадщини, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
6-місячний термін для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спливав 28.07.2019 р.
Як вбачається з довідки № 18 реабілітаційного центру «Український інститут залежності» від 17.06.2023 ОСОБА_1 проходила реабілітацію у реабілітаційному центрі відкритого типу з 01.03.2019 - 30.11.2020 у зв'язку з депресивним станом та психічними розладами, під час проходження реабілітації ОСОБА_1 тимчасово проживала на території центру за його внутрішнім розпорядком та не мала можливості покидати реабілітаційний центр.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яким було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Отже, строк прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 пропущено ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування-на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій; перебуванні на лікування у Реабілітаційному центрі; у зв'язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та заснованими на законі, обставини, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, самі а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 1268, 1269, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 12, 13 81, 82, 89, 141, 259, 262, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийнятті спадщини - задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк в 3 (місяці) місяці (з дня набрання рішенням законної сили) для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );
підповідач-1 - Київська міська рада (місце знаходження: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, буд.36; код ЄДРПОУ 22883141).
третя особа - Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 04108, м.Київ, проспект Правди, буд. 33).
Суддя Подільського районного
суду м.Києва Н.М. Ларіонова