Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2763/25
02 квітня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , звернулася до суду клопотанням про арешт майна.
Зазначала, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100070000009, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.12.2024 в період часу з 03:38 год. по 10:47 год. невстановлена особа, в умовах воєнного стану, без згоди власника здійснила крадіжку мобільного телефону «ОРРО», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та грошових коштів з банківської картки АТ "Пумб" № НОМЕР_3 , чим спричинила ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 56 964,00 грн.
24.02.2025 громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видав слідчому СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 вказавши, що даний телефон він знайшов за адресою: м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, 32В, біля магазину «Фуд-маркет». Даний телефон було оглянуто, вилучено та упаковано в спец пакет № ICR0097287.
12.07.2024 слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві на підставі ст. 100 КПК України вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий та власник майна не з'явилися, від слідчого та захисника власника майна ОСОБА_7 на адресу суду надійшли заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
Слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання за відсутності вказаних учасників справи.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
Установлено, що у провадженні Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100070000009, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначала, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий у клопотанні вказала на те, що вилучені речі відповідають ознакам речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 24.02.2025 мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100070000009 від 03.01.2025.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим у клопотанні доведено, що мобільний телефон, на який слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані докази, враховуючи мету арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Зважаючи на те, що слідчим доведено необхідність накладення арешту, вбачаю достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання та накладення арешту на мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 98, 131, 167, 168, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим або прокурором.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1