Справа № 755/4979/25
"07" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду в м. Києві кримінальне провадження за № 12025100040001000 від 24.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, спосіб та час, але не пізніше 05 лютого 2025 року, діючи в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», будучи особою, яка систематично вживає наркотичні засоби та/або психотропні речовини, в силу чого, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, а також про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, придбала психотропну речовину - амфетамін у великих розмірах та почали зберігати за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 05 лютого 2025 року в період часу з 07 години 31 хвилини по 10 годину 29 хвилин, під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_3 , в присутності двох понятих працівниками поліції було виявлено та вилучено: речі та предмети із порошкоподібною речовиною та залишками порошкоподібної речовини, що містять у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, в кількості 10,57001 г., що є великим розміром, яку ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, незаконно придбала та зберігала за адресою свого проживання з метою власного вживання без мети збуту.
Амфетамін, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є психотропною речовиною.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини обіг якої обмежено, амфетамін у великих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 1,5 г.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винною, щиро розкаялася, фактичні обставини справи не оспорювала, а також підтвердила вищеописані встановлені судом обставини справи.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальних актах та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності її позиції, роз'яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальних актах доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченої, яка офіційно працевлаштована, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також враховує її вік та стан здоров'я.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченої до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд вважає за доцільне призначити їй покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі та застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинувачену обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 755/387/25 (провадження № 1-кс/755/535/25) накладено арешт на майно вилучене в результаті обшуку 05.02.2025.
Враховуючи, що розгляд справи завершено, накладений судом арешт на майно вилучене в результаті обшуку 05.02.2025 підлягає скасуванню.
Цивільний позов не заявлено.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 75, 76, ч. 2 ст. 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму в розмірі 15 918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-25/8720-НЗПРАП від 06.03.2025.
Арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 755/387/25 (провадження № 1-кс/755/535/25) - скасувати.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази по справі: сумку чорно-синього кольору з залишками порошкоподібної речовини; сумку чорного кольору з залишками порошкоподібної речовини; скляні банки в кількості 4 (чотири) штуки, в середині яких знаходиться рідина прозорого кольору; пластикові пляшки об'ємом 1 літр білого кольору, з невідомою рідиною; пластикові трубочки, обмотані ізолентою чорного кольору; пластикову ємність об'ємом 1 кг., в середині якої знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, пластикову ємність об'ємом 1 кг., в середині якої знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, пластикову ємність об'ємом 250 мл. з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; пластиковий кошик жовтого кольору, в середині якого знаходиться скляні стакани в кількості 3 штуки з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; скляну поверхню з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; скляну банку об'ємом 0,5 л. з залишками порошкоподібної речовини біло-коричневого кольору; пусті скляні колби в кількості 3 штук; косметичку в середині якої знаходиться приладдя для розміщення, рулон фольги, картонна палиця з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; сумку зеленого кольору з залишками порошкоподібної речовини; електронні ваги в кількості 6 штук з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ; відібрані зразки з порошкоподібною речовиною - знищити.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази по справі: порошкоподібні речовини бежевого та білого кольорів масою 0,331 г., 0,070 г. та рідини бежевого та рожевого кольорів, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить: 0,003 г., 0,001 г. Маса амфетаміну в рідинах становить: 0,82 г, 1,26 г, 8 г, 0,0036 г, 0,0009 г. В нашаруваннях речовин білого кольору, які виявлені на предметах: фрагментах фольги, трьох дерев'яних паличках, свічці світло-коричневого кольору, фрагментах паперу світло- коричневого кольору, фрагментах прозорої плівки, металевому предметі, трьох маркерах, свічці червоного кольору, гумовій спринцівці рожевого кольору, трьох різнокольорових картках з написом «СКАРБНИЦЯ..», «КОПІЙОЧКА.... 967024», «ЭЛЬДОРАДО... 10521614», ємності червоного кольору з різнокольоровою етикеткою з смужками паперу, електронних вагах, дошці із прозорого полімерного матеріалу, пристрою з написом «УOKI...», скляних ємностях, скляній колбі з написом «ПТ ТУ», ємності із полімерного матеріалу білого кольору з ручкою, фрагментах різнокольорових трубок із полімерного матеріалу, які частково з'єднані між собою за допомогою липких смужок, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін - знищити.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 КПК України, роз'яснити ОСОБА_3 право на звернення з клопотанням про помилування та право на ознайомлення з журналом судового засідання, а також подачу на нього своїх зауважень.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: