Справа № 569/23621/24
Номер провадження 2/570/560/2025
21 березня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та відповідачем був укладений кредитний договір. Позичальнику були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак відповідач не виконує покладені на нього зобов'язання, не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. 10.05.2024 року між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір відступлення права вимоги. Згідно цього договору позивач набув права вимоги до відповідача. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача наявну заборгованість, стягнути судові витрати та стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2024 року справа була направлена для розгляду за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.12.2024 р. справа була прийнята до провадження судді Красовського О., та призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
20.02.2025 року до суду представником відповідача - адвокатом Мороз Л.С. подано відзив на позов. Зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Так у позовній заяві зазначається, що ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту № 10005075246 від 04.01.2022 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ІНВЕСТ ФІНАНС" та 04.01.2022 р. відповідачу перераховано кредитні кошти на банківську картку в сумі 6 000 грн.
Однак, представник відповідача, звертає увагу суду, що згідно з ЄДРПОУ, ТОВ "Компанія Інвест Фінанс" зареєстроване в ЄДРПОУ - 18.02.2016 р., номер запису 10741020000058494), взяте на облік в органах статистики - 18.02.2016 р.. взяте на облік, як платник податків також 18.02.2016 р.
В реєстрі ЄДРПОУ інформації про таку юридичну особу як ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 40284315) - немає, як і немає інформації про перейменування юридичної особи з ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС» на ТОВ “КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС».
Наказ №1 від 18.02.2016 про призначення Генерального директора ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ІНВЕСТ ФІНАНС» від 18.02.2016, відповідно до якого ОСОБА_2 » приступив до виконання обов'язків Генерального директора ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС» з 09.03.2016 не заслуговує на увагу суду, оскільки з інформаційної довідки ЄДРПОУ вбачається, що ОСОБА_2 значиться керівником ТОВ “КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» на підставі загальних зборів від 10.02.2016, а не фірми ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС».
Тобто, незрозуміло на якій підставі ТОВ “КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» укладає договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», адже з цією фірмою відповідач договору про надання кредиту не укладав.
Договір Відповідачем було укладено з ТОВ “Фінансова компанія ІНВЕСТ ФІНАНС».
Крім того, договір факторингу не підписаний між сторонами, а тому, він не є укладеним. Тобто, позивач не має ніяких правових підстав на звернення до суду з даним предметом спору.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15 328, 80 гри., судовий збір у сумі 2422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 6000, 00 грн.
Однак, з таким твердженням позивача відповідач не погоджується з наступних підстав.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
В даній справі, відповідно до Спеціальних умов № 10005075246 до договору кредитної лінії №195225 від 2022-01-04, м. Київ 04/01/2022 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ Ф1НАНС» (далі - «Кредитодавець»), в особі Генерального директора Купріянова Максима Сергійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.10.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 (далі - «Позичальник»), з другої сторони, разом по тексту - «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали ці спеціальні умови (далі- «Спеціальні умови») до договору кредитної лінії № 194225 від 2022-01-04 (далі - «Договір») про наступне:
1.Предмет спеціальних умов 1.1. Згідно з цими Спеціальними умовами Кредитодавець надає Позичальникові Кредит на наступних умовах:
1.1.1. Сума Кредиту - 6000 гривень.
1.1.2. Первинний строк Кредиту - 30 календарних днів.
1.1.3. Процентна ставка -1.99 відсотків вдень.
1.1.4. Базова процентна ставка - 2.99 відсотків в день.
2. Платежі2.1. Сторони погодили наступний графік розрахунків:
Термін платежу - 03.02.22
Сума Кредиту - 6 000 грн.
Проценти за користування Кредитом, - 3 582,00 грн.
До сплати (разом), 9 582,00 грн.
Загальна вартість Кредиту складає 9 582.0 грн. та включає в себе:
1) проценти за користування Кредитом, які складають 3 582 грн.;
2) суму (тіло) Кредиту в розмірі 6 000 грн.
Тобто, право нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 03.02.2022, а тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.
Відповідно, таке право відсутнє і в Позивача.
У зв'язку з цим, вважаю, що Позивачем невірно нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема 9 328,80 грн замість 3 582,0 грн.
Також, матеріали справи не містять копій первинних бухгалтерських документів, як доказу здійснення перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок Відповідача на виконання умов кредитного договору № №10005075246 від 04.01.2022.
Щодо витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначає, що відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Вважає, що витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6 000, 00 грн. є надто завищеними, адже вказана справа не є складною, не потребує багато часу для написання позовної заяви. Участь в суді першої інстанції Позивач не приймає. Крім того, не зрозуміло в чому полягає правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», який коштує 2 250, 00 грн. і адвокат витратив на це 1,5 години. Адже всі справи такого характеру є однотипними.
Тобто, дії щодо підготовки позову у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, представник звертає увагу суду, що у матеріалах справи є ДОДАТКОВА УГОДА №10005075246 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року, відповідно до якої АДВОКАТ: Білецький Богдан Михайлович, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5618/10 від 17.03.2016, з однієї сторони, та КЛІЄНТ: ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, відповідно до загальних положень цивільного законодавства про договір, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики уклали дану Додаткову угоду до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.04.2024 (далі - Додаткова угода) про наступне: 1. Розширити розділ «1. Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2. Адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Проте, у матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги саме у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Долучений до матеріалів справи АКТ про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) Білецьким Богданом Михайловичем не доводить факт надання цим адвокатом правової допомоги Позивачу у справі щодо стягнення кредитної заборгованості саме з ОСОБА_1 .
У даному акті жодного слова не зазначається у якій справі він виконав описану роботу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують факт отримання даних коштів Адвокатом від Позивача.
З урахуванням вищезазначених вимог законодавства, вважає, що підстав для стягнення правової допомоги в даному випадку немає.
У задоволенні позову просить відмовити. Справу розглядати без участі представника відповідача.
28.02.2025 року представником позивача надіслано відповідь на відзив. Зазначає, що з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства.
Представник позивача зазначає, що згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Представник позивача зауважує, що 04.01.2022 між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та/або Кредитодавець), було укладено договір кредитної лінії № 194225.
Укладання Договору кредитної лінії № 194225 відбулося з використанням особистого кабінету сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, шляхом прийняття (акцепту) Відповідачем оферти ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» щодо укладення договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 року.
Зі змісту поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідачем не оспорюється: факт укладення (підписання) Договору кредитної лінії № 194225 (далі по тексту - Кредитний договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС»; факту невиконання зобов'язання за Договору кредитної лінії № 194225, з повернення у повному обсязі кредитних коштів, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Щодо безпідставності тверджень Відповідача про неправомірність укладання договору факторингу № 10052024/1 від 10.05.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС». Представник позивача вказує, що Позивачем серед додатків до позовної заяви долучено Наказ ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» № 15-04-2024-1 від 15.04.2024, з якого вбачається, що мала місце зміна найменування та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» на нове - ТОВАРИСТВО З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС»
Також Позивачем до матеріалів справи було копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.05.2024 щодо ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40284315, на 6 та 7 аркуші якої відображено, що була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що включає в себе зміну найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).
З приводу перерахунку кредитних коштів, то Позивачем зазначено, що факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього, що є надавачем таких платіжних послуг.
Тож, враховуючи, що кредит було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
Відповідачем до відзиву на позовну заяву не долучено належних та допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Відповідача, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок не належить Відповідачу.
Таким чином, заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів щодо неотримання кредитних коштів, з урахуванням того, що Відповідач має при цьому безперешкодний та повний доступ до таких даних чи/або інформації як клієнт.
Щодо доводів Відповідача, що розрахунок суми заборгованості зазначений у позовній заяві не відповідає вимогам чинного законодавства, представник позивача зазначає наступне.
Згідно з п. 1.3. Договору кредитної лінії № 194225, для отримання Кредиту Позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті.
У відповідності до п. 1.1. Договору кредитної лінії № 194225, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором. Кредит надається на умовах відновлювальної кредитної лінії.
Як передбачено п. 3.1. Спеціальних умов, ці Спеціальні умови є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.1. Спеціальних умов № 10004989624 від 04.01.2022 (далі - Спеціальні умови), Кредитодавець надає Позичальникові кредит на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн; первинний строк кредиту - 30 календарних днів; процентна ставка - 1.99 відсотків в день; базова процентна ставка - 2,99 відсотків в день.
Відповідно до п. 2.1. Спеціальних умов Кредитного договору, Сторони погодили наступний графік розрахунків:
- Термін платежу: 03.02.2022;
- Сума Кредиту, грн.: 6 000;
- Проценти за користування Кредитом, грн.: 3 582;
- До сплати (разом), грн.: 9 582.
Згідно п. 2.2. Спеціальних умов Кредитного договору загальна вартість Кредиту складає 9 582 грн. та включає в себе:
1) проценти за користування Кредитом, які складають 3 582 грн.;
2) суму (тіло) Кредиту в розмірі 7 500,00 грн.
Реальна річна процентна ставка складає 30824.11 % річних.
Відповідно до п. 2.5. Договору кредитної лінії № 118435, кредит вважається погашеним в день отримання Кредитодавцем коштів в погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Таким чином, протягом всього строку кредитування нарахування відсотків відбувалося за базовою процентною ставкою, яка становить 2.99 відсотків в день, що становить 179,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо витрат на правничу допомогу представник позивача зазначає, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, представником Позивача на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду наступні докази, а саме: копію договору про надання правничої допомоги; копію детального опису робіт (надання послуг); копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 містяться висновки: «Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».
Аналогічні позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.
Також, звертає увагу суду, що до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спів мірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів Позивача.
Таким чином, Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із Відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000 грн. підлягають до задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без їх участі. Позов підтримує, просить його задоволити. У разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі. Зважаючи на подану заяву про розгляд справи без участі представника позивача суд не проводив судове засідання у режимі відеоконференції.
Відповідач повторно не з'явився в судове засідання. ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі.
Суд вважає, що така поведінка відповідача свідчить про те, що він не має інтересу до справи. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без її участі. Згідно поданого відзиву просить у задоволенні позову відмовити.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов'язковою.
Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Щодо відсутності підстав для заочного розгляду справи.
Глава 11 ЦПК України регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві. Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Лише за наявності всіх чотирьох умов суд може провести заочний розгляд справи.
Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як встановлено в судовому засіданні, 04.01.2022 р. з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 10005075246.
Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом чи електронного договору електронним підписом. Оскільки відповідачем було обрано один вищеперерахований варіант підписання договору, тим самим підтверджено прийняття умов договору про надання споживчого кредиту № 10005075246 від 04.01.2022 р.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
Таким чином, відповідач уклав Договір про надання споживчого кредиту № 10005075246 від 04.01.2022 р. з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 04.01.2022 р. відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 6 000 грн.
Кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту.
Сума кредиту перераховується Кредитодавцем протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладання кредитодавцем Спеціальних умов. Термін платежу зазначається у Спеціальних умовах, а також розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
Інформація щодо укладення договору факторингу.
10.05.2024 р. згідно умов Договору факторингу № 10052024/1, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10005075246 від 04.01.2022 р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, і становить 15 328 грн. 80 коп., з яких:
- 6 000 грн. заборгованість за тілом кредиту;
- 9 328 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками.
Позивачем серед додатків до позовної заяви долучено Наказ ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» № 15-04-2024-1 від 15.04.2024, з якого вбачається, що мала місце зміна найменування та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» на нове - ТОВАРИСТВО З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС»
Також, до матеріалів справи було копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.05.2024 щодо ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40284315, на 6 та 7 аркуші якої відображено, що була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що включає в себе зміну найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).
Таким чином, твердження представника відповідача є безпідставними, оскільки наявними серед матеріалів справи доказами підтверджується правомірністю укладання 10.04.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» (попередня назва - ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС») договору факторингу № 10052024/1 від 10.05.2024, за яким Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Щодо укладення договору.
Представник позивача зазначив, а відповідач не заперечив, що 04.01.2022 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, подавши заявку на отримання кредиту. Дана заява № 10005075246 від 04.01.2022 р. знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Фінанс".
Укладання Договору кредитної лінії № 194225 відбулося з використанням особистого кабінету сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, шляхом прийняття (акцепту) Відповідачем оферти ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» щодо укладення договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 року.
У відповідності до п. 1.1. Договору кредитної лінії № 194225, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором. Кредит надається на умовах відновлювальної кредитної лінії.
Згідно із п. 1.3. Договору кредитної лінії № 194225, для отримання Кредиту Позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 9.1. Договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет у порядку, передбаченому Законодавством, у тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого Кредитодавцем на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС.
Відповідно до Акцепту до Договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 Відповідач підтвердив, згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 року.
Як зазначено у позовній заяві, 04.01.2022 року Відповідачем шляхом прийняття (акцепту) оферти ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» було укладено спеціальні умови № 10004386438 від 04.01.2022 до договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 року.
Відповідно до Акцепту до спеціальних умов № 10004110620 від 04.01.2022 року до договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022 року Відповідач підтвердив, згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису.
Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
У відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 3 вказаного закону).
Комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер Відповідач отримує за допомогою СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом при першому вході до мобільного додатку. Споживач може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в мережі Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Таким чином відповідач, враховуючи положення Закону України «Про електронну комерцію» щодо електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора, погоджується з Умовами обслуговування, Тарифами, Паспортом кредиту та розрахунком його вартості, - підписала Умови і правила надання Банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, а отже і заява була підписана власноруч відповідачем, інакше він не отримав би кошти.
Отже, надані позивачем докази доводять факт укладення (підписання) відповідачем Договору кредитної лінії № 194225 (далі по тексту - Кредитний договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС»; факту невиконання зобов'язання за Договору кредитної лінії № 194225, з повернення у повному обсязі кредитних коштів, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Щодо перерахування кредитних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідач уклав спірний Кредитний договір з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС», та у відповідності до п. 2.1. Договору кредитної лінії № 194225, 04.01.2022 було перераховано кредитні кошти на її банківську картку в сумі 6000,00 грн.
Згідно із п. 2.1. Договору кредитної лінії № 194225 від 04.01.2022, кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що відповідно до наявної ліцензії може надавати лише одну фінансову послугу: надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту.
Здійснення переказу коштів не охоплюються цією ліцензію, а отже, для видачі кредитів в безготівковій формі, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» має залучати надавача платіжних послуг.
Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього, що є надавачем таких платіжних послуг.
Тож, враховуючи, що кредит було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
Згідно із ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.
Отже, Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі Відповідача, які були передані від первісного кредитора - ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС».
Одночасно, суд звертає увагу, що Відповідачем не стверджується, що останній ніколи не мав карткового рахунку за № НОМЕР_3 , який зазначено у Витягу з Додатку до листа АТ «ПУМБ» за № KHO-/55 від 02.08.2024.
Знову ж таки, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Із вказаних положень прослідковується можливість застосування принципу «affirmanti incumbit probatio» який означає, що «хто стверджує, той і доводить».
На даний час факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього:
• ID транзакції: 017061312210;
• № карти/рахунок клієнта, куди видано кредит: НОМЕР_3 ;
• Дата транзакції: 04.01.2022;
• Час транзакції: 15:48:24;
• Сума транзакції, грн.: 6000,00;
• Успішність транзакції: A
Оскільки перерахунок кредитних коштів ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» здійснювалося через платіжні сервіси АТ «ПУМБ», без відкриття рахунків та емітування у цьому банку платіжної картки Відповідача, у листі за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього відображена наступна інформація щодо реквізитів карткового рахунку Відповідача на який було здійснено перерахунок кредитних коштів на виконання умов Кредитного договору:
• Картковий рахунок: BIN: НОМЕР_4 ;
• Платіжна система: MASTERCARD;
• Видана БАНКОМ: JSC CB PRIVATBANK - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»;
• Тип картки: DEBIT;
• Категорія картки: STANDARD;
• Країна: UKRAINE;
BIN (Bank Identification Number) - перші шість цифр на пластиковій картці, за якими можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти.
Таким чином, заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів щодо неотримання кредитних коштів, з урахуванням того, що Відповідач має при цьому безперешкодний та повний доступ до таких даних чи/або інформації як клієнт.
Щодо розрахунку суми заборгованості.
Згідно з п. 1.3. Договору кредитної лінії № 194225, для отримання Кредиту Позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті.
У відповідності до п. 1.1. Договору кредитної лінії № 194225, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором. Кредит надається на умовах відновлювальної кредитної лінії.
Згідно із п. 1.3. Договору кредитної лінії № 194225, для отримання Кредиту Позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті.
Як передбачено п. 3.1. Спеціальних умов, ці Спеціальні умови є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.1. Спеціальних умов № 10004989624 від 04.01.2022 (далі - Спеціальні умови), Кредитодавець надає Позичальникові кредит на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн; первинний строк кредиту - 30 календарних днів; процентна ставка - 1.99 відсотків в день; базова процентна ставка - 2,99 відсотків в день.
Відповідно до п. 2.1. Спеціальних умов Кредитного договору, Сторони погодили наступний графік розрахунків:
- Термін платежу: 03.02.2022;
- Сума Кредиту, грн.: 6 000;
- Проценти за користування Кредитом, грн.: 3 582;
- До сплати (разом), грн.: 9 582.
Згідно п. 2.2. Спеціальних умов Кредитного договору загальна вартість Кредиту складає 9 582 грн. та включає в себе:
1) проценти за користування Кредитом, які складають 3 582 грн.;
2) суму (тіло) Кредиту в розмірі 7 500,00 грн.
Реальна річна процентна ставка складає 30 824.11 % річних.
Відповідно до 2.3. Спеціальних умов, у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений Спеціальними умовами (за умови відсутності чинних Угод про продовження) або Угодами про продовження (у разі укладання), особливі умови, встановлені для Позичальника Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування Кредитом (у разі наявності Угоди про продовження - за період останньої Угоди про продовження) підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої цим Договором, а можливість отримання знижки забезпечена для Позичальника лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Таким чином, оскільки Відповідачем не виконано зобов'язання щодо повернення Кредиту у відповідності до встановленого п. 2.1. Спеціальних умов Кредитного договору, первісним кредитором було здійснено перерахунок нарахованих процентів згідно з п. 2.3. Спеціальних умов Кредитного договору, а саме особливі умови, встановлені для Позичальника Програмою лояльності втратили силу (застосування процентна ставка - 1,99 відсотків в день), та було застосовано Базову процентну ставку - 2,99 відсотків в день на увесь строк кредитування, і таке нарахування відповідає вимогам нормам Цивільного кодексу України та умовам Кредитного договору, що відображено в даному розрахунку заборгованості, що був виконаний первісним кредитором.
Відповідно до п. 2.5. Договору кредитної лінії № 118435, кредит вважається погашеним в день отримання Кредитодавцем коштів в погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Таким чином, протягом всього строку кредитування нарахування відсотків відбувалося за базовою процентною ставкою, яка становить 2.99 відсотків в день, що становить 179,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 року (справа № 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього за договором виникла заборгованість в загальному розмірі 15 328,80 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 000,00 грн та заборгованість за процентами в розмірі 9 328,80 грн.
Позивачем до позовної заяви було долучено Деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 10005075246, який сформований первісним кредитором - ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц (провадження № 61-283св18) зазначено, що «…належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що розмір заборгованості за кредитним договором є недоведеним, апеляційний суд не врахував наведені вище обставини та вимоги процесуального законодавства і фактично ухилився від вирішення спору по суті…».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 травня 2019 року у справі № 910/20107/17 зроблено висновок, що «…суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17…».
Учасник справи має право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення.
Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунком заборгованості, наданим Позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду.
Але Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги в цій частині. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, Відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором Відповідач також суду не надав.
Положення законодавства.
Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 ч. 3 ст. 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як визначено в ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Разом з тим, відповідач не подав заперечень проти позову та не навів обставин на спростування правочину, укладеного з ТОВ "ІНВЕСТ ФІНАНС", правонаступником якого є позивач, та пред'явлені йому розрахунки заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 512 та 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом - то ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства.
Щодо презумпції правомірності правочину, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідач не оспорював правочин, не надав суду доказів на спростування укладеного правочину; не надав суду рішення, яким би була спростована презумпція правочину.
Також відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договорів неукладеним.
Висновки суду.
Наявність підписаного сторонами кредитного договору свідчить про бажання його учасників укласти договір та розуміння його змісту, таке укладення відповідало внутрішній волі сторін, жодна з них не примушена до укладення такого договору (договорів).
Відтак, волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі. При укладенні договорів відповідачу були відомі всі умови договорів та не існувало ніяких інших обставин, які б примусили його прийняти умови договорів.
Жоден договір у судовому порядку недійсним чи неукладеним не визнаний.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши грошові кошти відповідачу, проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Наведений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, альтернативний розрахунок не надано. Відповідач не просив суд про призначення у справі експертизи з метою спростування доводів позивача щодо суми заборгованості. Також ним не був поданий відповідний висновок експертизи, який міг бути проведений за заявою відповідачки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При розгляді справи суд детально дослідив подані сторонами докази, навів аргументацію щодо прийняття до уваги тих чи інших доводів сторін або відхилення зазначених ними аргументів.
У ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договорами позики, не повернув отримані кошти та відсотки, тому виникла заборгованість, яку в добровільному порядку відповідач не погашає, тобто в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду.
А тому позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, а отже підлягає до задоволення.
Розподіл судових витрат.
За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Реалізуючи своє право на отримання професійної правничої допомоги, 01 квітня 2024 року між адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем та позивачем було укладено договір про надання правової допомоги. На виконання взятих на себе зобов'язань адвокатським бюро було забезпечено правовий супровід вказаної справи при розгляді її Рівненським районним судом Рівненської області.
При наданні правової допомоги адвокатом вивчено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надано правові рекомендації (консультації), щодо захисту інтересів позивача; складено позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; збір та формування письмових доказів.
Повнота та належність виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги підтверджується складеним та підписаним сторонами актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16 вересня 2024 року, за змістом якого сторони визначили вид наданої правової допомоги, детальний її опис та обсяг, а також засвідчили відсутність у сторін договору будь-яких заперечень та зауважень з приводу його виконання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Вартість правової допомоги та порядок її оплати сторонами передбачено в розділі 4 укладеного договору, за змістом якого сторонами погоджено визначення фіксованого розміру вартості правової допомоги за наданий вид послуг.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19.
На виконання вимог ЦПК України представником позивача були подані: копію детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості; копія договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року; копія додаткової угоди 10005075246 від 16 вересня 2024 року до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року; копія акту про підтвердження факту надання правничої допомоги (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16 вересня 2024 року.
Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.
Відповідно до змісту ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача як судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., так і витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 10005075246 від 04.01.2022 року у розмірі 15 328 грн. 80 коп.; судові витрати (сплата судового збору) - 2 422 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 грн., а всього 23 751 (двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746; адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київської області, 07406. Рахунок IBAN: НОМЕР_5 в АТ "ОКСІ БАНК", МФО 325990).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ).
Суддя Красовський О.О.