Справа №348/2962/24
Номер провадження 2/348/239/25
03 квітня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: О.Р.Боєчко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 486957-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.02.2024 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Бізнес Позика» договір № 486957-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14874498 процентів за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконало свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка позичальником вказано про заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 26.11.2024 заборгованість за кредитним договором становить 72841,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 52841,00 грн. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором № 486957-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024 в розмірі 72841,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, про що в подальшому надав клопотання, в якому підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги позивача вважає обґрунтованими, тому позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність відповідача, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2024 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Бізнес Позика» договір № 486957-КС-002 про надання кредиту, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000 грн на строк 24 тижні. Процентна ставка: в день 1,14874498, фіксована; комісія за надання кредиту 3000 грн; загальний розмір наданого кредиту 20000 грн; термін дії договору: до 10.08.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 51960 грн; загальні витрати за кредитом: 31960 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9127,54 процентів. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Згідно графіку платежів кредит погашається 12 траншами, останній 10.08.2024, загальним платежем по 4330 грн (а.с.16-20).
Укладенню договору передувала пропозиція укласти договір (оферта) № 486957-КС-002 про надання кредиту (а.с.21-25), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 486957-КС-002 про надання кредиту (а.с.26-30). Також ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.13-15) і зазначено свої дані в анкеті клієнта (а.с.33). Позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта при укладенні договору (а.с.31-32).
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до інформаційної довідки, 24.02.2024 о 12:30 на платіжну карту ОСОБА_1 , номер якої нею було зазначено у договорі, було перераховано кредит в розмірі 20000 грн за кредитним договором № 486957-КС-002 від 24.02.2024 (а.с.34).
Окрім цього, отримання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «Приватбанк» (а.с.78-81).
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, відповідач погашення кредиту здійснювала невчасно, останній платіж здійснено 08.08.2024, заборгованість відповідача за договором № 486957-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024 станом на 26.11.2024 становить 72841 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту 200000 грн; заборгованості по відсотках 52841 грн (а.с.10-11, 12).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У даному випадку строк дії договору № 486951-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024 закінчився 10.08.2024, і проценти відповідачу нараховано по 10.08.2024, після 10.08.2024 сума процентів згідно розрахунку заборгованості є незмінною.
Як вбачається із зазначеного розрахунку, ОСОБА_1 09.03.2024 сплатила 4330 грн (883,75 грн комісія, 3446,22 грн відсотки); 12.04.2024 сплатила 800 грн комісії; 30.04.2024 сплатила 4000 грн (1316,25 грн комісія, 2683,75 грн відсотки); 11.06.2024 сплатила 1500 грн за відсотками та 08.08.2024 сплатила 1000 грн за відсотками.
Отже, у суду не викликає сумніву наявна заборгованість відповідача перед позивачем договору № 486957-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024 в загальній сумі 72841,00 грн, з огляду на що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1211,20 грн, сплаченого при поданні позову, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, тобто 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 136, 141, 142, 247, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (б. Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 486957-КС-002 про надання кредиту від 24.02.2024 в розмірі 72841,00 грн, з яких: 20000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 52841,00 грн - сума прострочених платежів по процентах, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн, а разом 74052 (сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дві) грн 20 коп..
Зобов'язати ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Надвірна/22030101, код ЄДРПОУ 37951998, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, оф. 411, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. відповідно до платіжної інструкції № 8643 від 09 грудня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: б. Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: Романишин Дмитро Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 635 від 08.02.2008, адреса: вул. Мазепи, 25А м. Надвірна Івано-Франківської області.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко