Справа №348/336/25
Номер провадження 2-а/348/13/25
03 квітня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача Л.Й.Микитин
за участю представника відповідача І.О.Кривонос
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 04.02.2025.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.02.2025 він дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 складено та видано постанову № 1740 від 04.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності та сплати штрафу у розмірі 17000 грн за нібито вчинене правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові зазначено, що 03.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 . В ході перевірки облікових даних було виявлено розбіжності та не оновлення віськово-облікових даних, а саме, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані та не оновив їх. ОСОБА_1 є інвалідом дитинства, на підставі цього був знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи зміни в законодавстві оновив свої дані через ЦНАП Ланчинської селищної ради 15.07.2024. 15.01.2025 отримав повістку про необхідність явки до військкомату для уточнення даних. ОСОБА_1 вчасно з'явився, пройшов ВЛК та подав дані про відстрочку. Після йому повідомили, що ОСОБА_1 має сплатити штраф за нібито не оновлені вчасно дані. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню в судовому порядку. У зв'язку із чим просить суд визнати незаконною та скасувати постанову, видану ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 № 1740 від 04.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Судові витрати стягнути з Відповідача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із наведених в адміністративному позові підстав та просив позов задовольнити, скасувати постанову № 1740 від 02 лютого 2025 року. Провадження щодо нього у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП просив закрити в зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути із відповідача понесені ним судові витрати. Надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві. Додав, що оскільки він пройшов у ЦНАПі процедуру оновлення даних, незважаючи на те, що в довідці зазначено про необхідність його явки у ТЦК у зв'язку із відсутністю його даних у реєстрі, він вимоги Закону виконав. Будь-який військово-обліковий документ у нього відсутній та він його ніколи не отримував. Після виповнення йому 26 років він не звертався в ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виключення його з обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я.
Представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, просила скасувати постанову № 1740 від 02 лютого 2025 року, провадження щодо ОСОБА_1 у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 дійсно 15.07.2024 намагався оновити свої дані у ЦНАПі. Проте, оскільки дані відносно нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні, йому необхідно було звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік, що чітко було зазначено у витязі, який позивач отримав в ЦНАПі. Проте, ОСОБА_1 цього не зробив, а, отже, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 не мав військово-облікового документу. 22.01.2025 після добровільної явки в ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач пройшов ВЛК, за результатом якої віно визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони та 03.02.2025 йому було оформлено відстрочку від проходження військової служби. На теперішній ОСОБА_1 є таким, що оновив свої дані, що відображає додаток "Резерв+". Оскільки позивачем вчасно, а саме, що 16.07.2025 не було оновлено свої дані, просила у задоволення позову відмовити.
Вислухавши позивача у справі, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступного висновку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 04.02.2025 посадовою особою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення за № 1740 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В фабулі постанови зазначено, що 03.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 . В ході перевірки облікових даних було виявлено розбіжності та не оновлення віськово-облікових даних, а саме: даний громадянин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. Свої переоформлені дані не оновив, чим порушив абз. 10 ст. 1 Закону України, пп 10 п. 1 Правил військового обліку, чим вчинив правопорушення скоєне в воєнний час. Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с.33-34).
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення таких дій в особливий період.
Як вбачається з витягу № 1669860-15072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виданого в ЦНАПі Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, за результатами надання послуг зазначено: Даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік (а.с. 35).
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 15/22/271 від 22.01.2025 солдат запасу ОСОБА_1 на підставі ст. 23Б графи II Розкладу хвороб, графи 1 (крім водіїв). 10. ТДВ Придатний до військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.36).
Відповідно копії довідки № 0260878 ОСОБА_1 є інвалідом дитинства 3 групи (а.с.37).
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем правил військового обліку в особливий період та накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП призовники, військовозобов'язані, резервісти підлягають адміністративній відповідальності за порушення правил військового обліку.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП наступає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд бере до уваги, що 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
Згідно із абз. 11 ст. 1 ЗУ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ.
У розумінні ст. 1 Закон України "Про правовий режим воєнного стану" воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови.
Тож починаючи з 24.02.2022 й на даний час в Україні діє особливий період.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Так з початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів тощо.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, судом встановлено, що відповідно до копії витягу № 1669860-15072024, виданого ОСОБА_1 , з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виданого в ЦНАПі Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, де за результатами надання послуг зазначено: Даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Звернення до ЦНАПу та отримання довідки з такими даними є намаганням позивача оновити свої військово-облікові дані, а не їх оновлення.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність того факту, що ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, підстави для її скасування відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. 211, 241, 245, 246, 286 КАС України, ст. 268, 280, 285, 210-1 КУпАП, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строк, визначений ч. 4 ст. 286 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Микитюк Лілія Йосифівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002442 від 04.08.2022, адреса: вул. Незалежності, 20 с. Насташине Івано-Франківський район Івано-Франківська область.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко
Повне судове рішення складено 07.04.2025.