Справа № 345/195/13- ц
Провадження № 6/345/14/2025
02.04.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш заяву представника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, видачі дубліката та поновлення строків пред'явлення його до виконання, -
20 березня 2025 року до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, видачі дубліката та поновлення строків пред'явлення його до виконання.
В судове засідання представник стягувача не з'явився, однак в заяві було зазначено, що просить розглядати справу без участі представника стягувача.
Боржник не з'явився з невідомої суду причини, однак його неявка не перешкоджає розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку необхідність задоволення заяви, виходячи з таких підстав.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2013 року у цивільній справі № 345/195/13-ц позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, а саме: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 1592/2007 від 17.10.2007 року в сумі 15 868,12 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.
Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором №1592/2007 від 17.10.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та позичальником ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Первісний кредитор - ТОВ «Дніпрофінансгруп», згідно Договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» - (новий кредитор), код ЄДРПОУ 43115064, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (договорами поруки, угодами тощо), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження №61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, що узгоджується з позицією викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.11.2013 року.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Щодо заміни стягувача у виконавчому листі, то необхідно врахувати правові висновки, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду від 31.10.2018 року по справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 року по справі №804/536/18 - заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 року по справі №0417/7776/2012.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 911/3411/14 (провадження №12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникнути ряд процесуальних питань, пов'язаний із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
У частині четвертій ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
26.08.2024 року до ТОВ «Брайт Інвестмент» надійшов лист Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (далі - Відділ), з якого встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 46011020, щодо виконання виконавчого листа № 345/195/13-ц виданого 08.04.2013 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" 15868,12 грн. заборгованості за кредитним договором, 214.60 грн. витрат по сплаті судового збору.
26.09.2017 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Матеріали даних виконавчих проваджень знищено відповідно до Наказу № 1829/5 від 07.06.2017 Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями». Станом на 14.08.2024 на примусовому виконанні у Відділі не перебувають виконавчі провадження про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ "Надра".
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направлено лист, в якому просили повідомити про наявність оригіналів вищезазначених виконавчих листів. Та у разі їх відсутності, просили звернутись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом щодо наявності їх у Фонді.
На адресу ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» надійшов лист-відповідь від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про відсутність оригіналу виконавчого листа. Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.09.2024 року за вих. №60-9611/24 виконавчий лист відсутній, оскільки до Фонду даний виконавчий лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив
Також, 23.12.2024 року було направлено запит на АТ «Укрпошта» щодо надання інформації про строки відправлення та зберігання рекомендованих листів. Згідно наданої відповіді з АТ «Укрпошта» від 24.12.2024 року було встановлено, що трек-номера листів для відстеження зберігаються протягом шести місяців та протягом цього періоду Укрпошта здійснює перевірку та надання інформації щодо пересилання та вручення поштових відправлень. Рекомендовані листи зберігаються в об'єктах поштового зв'язку місця призначення протягом 3 календарних днів з дня надходження.
Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону №606-XIV (попередня редакція Закону України «Про виконавче провадження»), тоді як в чинній редакції Закону України «Про виконавче провадження» питання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.
Норми щодо переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв'язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу постанова Верховного Суду від 22.09.2021 року по справі № 240/10258/19.
Згідно з постановою Верховного Суду України від 05.10.2016 року по справі №910/18165/13 після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження).
Подібний за змістом висновок щодо перебігу, переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №723/3410/15-ц, від 29.01.2020 року у справі №344/19847/18, від 23.09.2020 року у справі №2-2630/10, в ухвалі від 12.08.2021 року у справі №523/13053/16-ц.
При цьому у постанові від 20.07.2021 року по справі №910/20594/15 Верховний Суд зазначив про те, що отримавши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження або постанову виконавця про повернення виконавчого документу, стягувач стає обізнаним про відсутність примусового виконання судового рішення, що надає йому можливість реалізувати свої правомочності стягувача, вжити заходи щодо подальшого виконання чинного рішення суду.
Тлумачення частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №344/19847/18.
Частина п'ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред'явлення виконавчого документу до виконання після повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, втрати поштового відправлення з відповідними постановою та наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача.
Повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» - висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 22.09.2021 року у справі №240/10258/19, від 29.10.2020 року у справі №916/922/16, від 27.05.2021 року у справі №303/2642/20, Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №916/2547/17.
Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №46011020 від 26.09.2017 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» стало відомо із листа Відділу від 14.08.2024 року за вих. № 77047. Як вбачається із листа Відділу від 14.08.2024 року за вих. № 77047, копію постанови та докази направлення останньої разом з виконавчим документом на адресу стягувача надати не виявляється можливим, оскільки матеріали виконавчого провадження та реєстри на відправлення кореспонденції знищено через закінчення термінів зберігання.
Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження № 61-894св17), від 21 березня 2018 року № 6-676/10 (провадження № 61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження № 61-835св18), від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10 (провадження № 61-22036св18).
Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого документу у цій справі переривався пред'явленням до виконання, рішення суду виконано не було, а стягувач (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») дізнався про постанови про повернення виконавчого документа стягувачу постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №46011020 від 26.09.2017 року, лише 26.08.2024 року (після отримання листа Відділу від 14.08.2024 року за вих. №77047), перебіг строку пред'явлення такого документа до виконання починається заново з 26.08.2024 року (отримання стягувачем інформації про вчинення державним виконавцем відповідної дії), і становить три роки, тобто до 26.08.2027 року (відповідна позиція підтверджується постановами Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №905/3245/16, від 19.11.2018 року у справі №905/857/18, від 23.02.2021 року у справі №910/5349/18, від 20.07.2021 року у справі №910/20594/15).
Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за справою №263/4331/18 провадження № 61-8286св20 від 18 листопада 2020 року виклав свою позицію про те, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Слід зазначити, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого листа не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 року по справі №18/113-53/81).
Крім того, слід зауважити, що видача дублікату виконавчого листа не стосується вирішення цивільного спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.
Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у справі № 345/195/13-ц та порушує права ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», як стягувача.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.
При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в Фонді гарантування вкладників (як правонаступника ПАТ КБ «Надра») свідчить про те, що його було втрачено. Те що вимоги втраченого виконавчого листа не виконані свідчить інформація з органів ДВС, а саме: підстава закриття виконавчого провадження п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2- 6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20) та у справі № 635/2225/13-ц (№ 61-7731св21) від 21 липня 2021 року.
Умовою для видачі дублікату виконавчого документу є подання відповідної заяви до суду відповідно до 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документу до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №2-836/11.
Щодо поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відзначити, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (пункт 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вказана норма процесуального закону пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не пов'язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.
Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.
Оскільки строк пред'явлення виконавчого документу у цій справі переривався пред'явленням до виконання, рішення суду виконано не було, а стягувач дізнався про постанову про повернення виконавчого документа стягувачу лише 26.08.2024 року, то слід вважати, що перебіг строку пред'явлення такого документа до виконання починається заново з 26.08.2024 року (отримання стягувачем інформації про вчинення державним виконавцем відповідної дії), і становить три роки, тобто до 26.08.2027 року.
Відповідно до статті 124 Конституції України Суди ухвалюють свої рішення іменем України. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Цим визначено суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та законних інтересів інших суб'єктів права, які звернулися в установленому порядку до судів України. Відповідний припис про ухвалення судових рішень іменем України заснований на положеннях Конституції України про те, що судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і відповідно вони мають бути гарантовані державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги те, що судове рішення, на підставі якого був виданий виконавчий лист, не виконано і не втратило своєї законної сили, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви та заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, з наданням дублікату виконавчого листа та поновленням строку на його пред'явлення.
Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 55, 247, 442 ЦПК України, суд, -
заяву представника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, видачі дубліката та поновлення строків пред'явлення його до виконання - задоволити.
Замінити сторону стягувача в виконавчому листі, виданому на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2013 року у цивільній справі №345/195/13-ц, щодо боржника ОСОБА_1 з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вулиця Січових стрільців, буд. 9.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у цивільній справі № 345/195/13-ц від 11.03.2013 року, щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Поновити строк для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі №345/195/13-ц.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 07.04.2025 р.
Суддя: