07 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 902/611/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"
про стягнення 24 459 659,28 грн,
17.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 (повний текст складено 24.02.2025) та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі № 902/611/22. Вказана касаційна скарга була подана 14.03.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установив Верховний Суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" у липні 2022 року подало позовну заяву. Її предметом є вимога майнового характеру про стягнення 24 459 659,28 грн заборгованості, з яких: 19 407 910,16 грн основного боргу (грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за зареєстрованими податковими накладними), 1 841 800,48 грн пені; 2 839 818,06 грн інфляційних втрат та 370 130,58 грн 3 % річних внаслідок прострочення виконання відповідного зобов'язання.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, 1,5 % ціни заявленого позову становить 366 894,89 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі № 902/611/22 (з урахуванням ухвали Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у цій справі про виправлення описки), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 23 538 759,04 грн заборгованості за договором про надання послуг від 22.03.2019 № 20190322/1, з яких: 19 407 910,16 грн заборгованості, 920 900,24 грн пені, 2 839 818,06 грн інфляційних втрат та 370 130,58 грн 3 % річних; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 920 900,24 грн пені відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі № 902/611/22, а вказану справу передати на новий розгляд в суд першої інстанції. Тобто скаржник оскаржує вказані судові рішення в повному обсязі.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 587 031,83 грн, а саме 366 894,89 грн х 200 % х 0,8, де 366 894,89 грн - 1,5 % ціни заявленого позову; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало. Водночас скаржник звертається до Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яку мотивує відсутністю коштів.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною 2 статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Верховний Суд при цьому зазначає, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Отже, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення ЄСПЛ від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення ЄСПЛ від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення або розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" не підлягає задоволенню в силу закону.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (587 031,83 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
При цьому клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі № 902/611/22 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку поки не розглядається, оскільки касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 902/611/22.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2024 у справі № 902/611/22 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
До уваги учасників судового процесу!
Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).