Справа№938/818/24
Провадження № 2/938/28/25
07 квітня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «ФінтрастУкраїна» звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківськоїобласті з позовноюзаявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2023 року №6841819 у розмірі 87685 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 6841819 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 грн (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (02.07.2024 року) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 25000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили нарахування процентів: (п.1.5.1.) стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. 07.08.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. Позивачем нараховано проценти за 36 календарних днів (27.05.2024 року - 01.07.2024 року) межах строку договору відповідно до наступного: 25000 гривень* 1,99% = 497,5 гривень*36 календарних днів = 17910 гривень. 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, укладено договір факторингу №27.05/2024-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за цим кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 25 000 гривень - тіло кредиту, 44 775 гривень - нараховані проценти, 17910 гривень - проценти нараховані за 36 календарних днів, а всього 87 685 гривень.
Ухвалою суду від 07.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
У подальшому від ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до суду поступила заява про заміну найменування позивача у цивільній справі з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 127-133), яка обгрунтована тим, що рішенням №251124/1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування цього товариства на нове найменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування позивача проведені державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.
Ухвалою суду від 30.01.2025 року витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної карти НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та факту зарахування коштів 08.07.2023 року на дану платіжну карту, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 25 000 гривень від ТОВ «Авентус Україна».
Від представника відповідача до суду поступило письмове пояснення (а.с. 144-150), в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки договір № 6841819 від 08.07.2023 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем, бо саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження нею верифікації та ідентифікації згідно з вимогами законодавства, що відбулося за відсутності копій особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Відповідач заперечує підписання договору та отримання кредитних коштів. Позивачем не надано допустимих і достатніх доказів того, що саме відповідач погодила всі істотні умови вказаного договору та підписала його одноразовим ідентифікатором. Як наслідок відсутність підпису однієї сторони у договорі, такий договір є неукладеним і не має правових наслідків. Також відсутні докази створення відповідачем особистого кабінету на веб - сайті мережі Інтернет, який належав саме ТОВ «Авентус Україна», відсутні докази, що первинний кредитор направив відповідачу примірник договору з накладенням на нього кваліфікованого підпису уповноваженого працівника кредитора, а також відсутній доказ, що відповідач отримувала смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Крім того, позивачем не доведено, що грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених договором перераховувалися на картковий рахунок відповідача, оскільки ні в кредитному договорі, ні в будь-яких інших документах не зазначено реквізити поточного банківського рахунку чи повного карткового рахунку, а також відсутні первинні бухгалтерські документи , які б містили персональні дані відповідача та відповідне призначення платежу про перерахування коштів.
Від АТ КБ «ПриватБанк» до суду поступила витребувана інформація (а.с.151).
Від представника позивача до суду поступила відповідь на відзив( а.с. 159), в якій він просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі. При цьому представник позивача зазначив, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією, передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до його особистого кабінету, як клієнта, наявний тільки у відповідача. А тому жодних сумнівів у тому, що 08.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір № 6841819 про надання споживчого кредиту не виникає. Платіжні кошти перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору, на банківську карту № НОМЕР_1 . Платіжна банківська карта містить захищені та притаманні лише конкретній особі реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Укладаючи договір, сторони передбачили нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% у день в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору.07.08.2023 року відповідач не здійснив оплати відповідно до графіку платежу та не повернув тіло кредиту. Проценти за 36 календарних днів (27.05.2024 року - 01.07.2024 року) нараховані в межах строку договору: 25 000*1,99%=497,5*36=17910 гривень.
Представник відповідача подав до суду додаткове пояснення (а.с. 187-191), в якому вказав, що у відповіді на відзив позивач не спростував позицію відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів укладення договору та перерахунку коштів. Окрім того, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували заборгованість відповідача. Разом з тим, представник відповідача зазначив, що якщо суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийде до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення відповідачем договору про надання споживчого кредиту від 08.07.2023 року та отримання коштів від первинного кредитора в рамках такого договору, то вважає, що в такому випадку будуть підстави для застосування судом висновку Конституційного суду щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11.07.2013 року в справі N 1-12/2013, в якому зазначено, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, а також застосування Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09.04.1985 року N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, у пункті 19 якої зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. Позивач намагається стягнути з відповідача кошти, які майже в сім разів перевищують суму кредиту. Такі умови договору покладають надмірний тягар на споживача і не могли бути схвалені споживачем, якби споживач розумів їх. Окрім того, позивач додатково просить стягнути з відповідача 10 000 гривень витрат на правову допомогу. Поведінка позивача свідчить про бажання отримати надмірну вигоду за рахунок споживача, використовуючи становище сильнішої сторони. Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом є нікчемними. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Просив суд врахувати таку позицію сторони відповідача під час розгляду справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника позивача до суду поступило клопотання про проведення судового засідання без його участі (а.с. 134).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача подав до суду додаткові пояснення в яких просив розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника (а.с. 189).
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 02.04.2025 року не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання - 07.04.2025 року і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 08.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 6841819 у формі електронного документу шляхом підписання товариством електронним підписом, що створений накладенням на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки та підписанням відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9858 (а.с. 71-75).
Відповідно до положень п.9.6 договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Електронний підпис Товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Представник відповідача не визнав факт укладення договору між відповідачем та первісним кредитором, посилаючись на те, що первісним кредитором не надано доказів укладення договору шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання та доказів, що первинний кредитор направив відповідачу примірник договору з накладеними на нього кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.
Однак з таким твердженням представника відповідача не можливо погодитися, оскільки договір №6841819 від 08.07.2023 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням товариством електронного підпису, що створений накладенням на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, а також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий кредитором на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений між сторонами, а порядок направлення відповідачу примірника договору договору погоджено сторонами під час укладення договору у п.9.10.
Таким чином, на переконання суду відсутні підстави для визнання неукладеним 08.07.2023 року договору № 3803094 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . У даному кредитному договорі визначені такі його істотні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000 гривень, тип кредиту - кредит(п.1.3); строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4); тип процентної ставки- фіксована (п.1.5), за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов: п 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,692% в день застосовується, якщо споживач до 07.08.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки». Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (п.1.6); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 29653, 85%; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23075,33% (п.1.7).
Відповідно до п.2.1. кредитного договору кошти кредитного договору надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1
Із інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 08.07.2023 року здійснено переказ коштів на суму 25 000 гривень (а.с. 151).
Таким чином, номер карти № НОМЕР_1 , що зазначено у кредитному договорі № 6841819 від 08.07.2023 року співпадає із номером карти ОСОБА_1 , емітованої в АТ КБ «ПриватБанк».
При цьому суд, звертає увагу, що відповідач має доступ до свого рахунку і вона не була позбавлена можливості надати суду виписку зі свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору у відповідну дату або докази на підтвердження відсутності у неї відкритого у АТ КБ «Приват Банк» рахунку, спростування належності їй картки № НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевказане, факт перерахування коштів відповідачу ОСОБА_1 08.07.2023 року в сумі 25 000 гривень позивачем слід вважати доведеним.
Згідно з п. 3.1. договору нарахування процентів за договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п.4.4 договору, споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
У 5.1 договору закріплено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, передбаченого п.5.3 Договору, а саме, у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі, але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення.
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, ОСОБА_1 має здійснювати платіж кожні 30 днів, з 07.08.2023 року до 02.07.2024 року по сумі 14 925 гривень, перший платіж - 12686, 25 гривень, останній платіж - 39925 гривень, реальна річна процентна ставка- 23075,33%, загальна вартість кредиту 201 861, 25 гривень (а.с. 76).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за договором №6841819 від 08.07.2023 року вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 69 775 гривень, з яких 25 000 гривень - тіло кредиту, 44 775 гривень - проценти розраховані за стандартною процентною ставкою з 08.07.2023 року до 06.10.2023 року включно (а.с. 14-22).
Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч.1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
27.05.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф (а.с. 63 - 67), відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Україна», як фактор, зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта - товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1). Перехід від клієнта до фактора права заборгованості до боржників відбувається момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2).
На виконання п.1.2 договору факторингу позивачем долучено акт прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2024 року (а.с. 68 зворот).
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу № 27.05/24 -Ф від 27.05.2024 року (а.с. 69), ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) відступає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (факторові) право вимоги до боржників позичальників клієнту на умовах передбачених договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, зокрема порядковий номер 3205 до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 6841819 в сумі 69 775 гривень, з яких 25 000 гривень - тіло кредиту, 44 775 гривень - сума заборгованості.
Із розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за договором №6841819 від 08.07.2023 року вбачається, що за 36 календарних днів за період 27.05.2024 року до 01.07.2027 року (а.с. 184) заборгованість ОСОБА_1 складає 25 000 гривень - тіло кредиту, 17 910 гривень проценти, 42910 гривень загальна заборгованість.
Суд звертає увагу, що договори є правомірними, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Разом з тим, слід зазначити, що передати можливо лише дійсне та наявне право вимоги.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року в справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 року у справі № 910/11177/20).
Як встановлено судом позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним в розмірі 69775 гривень, з яких 25 000 гривень - основний борг та 44775 гривень- проценти. Інших прав позивачу не передавалося, відповідно ним отримано право вимоги та набуто статусу нового кредитора/стягувача лише в межах прав вимог, яке йому передано первісним кредитором.
З приводу твердження представника відповідача щодо розрахування відсотків відповідно до п.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %., то суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено вищевказані зміни до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Однак, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що дія п. 5 ст. 8 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що він набрав чинності 24.12.2023 року, а кредитний договір було укладено 08.07.2023 року, тобто до набрання чинності цим Законом, а також те, що строк дії цього договору сторонами не продовжувався після набрання чинності указаним Законом, тому процента ставка за цим договором не може розраховуватися у розмірі 1%, оскільки така норма не діяла на час укладення цього договору.
Таким чином, зважаючи на наведені обставини позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №6841819 від 08.07.2023 року в розмірі 69 775 гривень, з яких 25 000 грвиень - тіло кредиту та 44 775 гривень проценти за користування кредитом.
Також суд звертає увагу, що з позовними вимогами до суду звернулося ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке в подальшому змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи 44559822).
Таким чином, суд враховує, що зміна назви юридичної особи не передбачає правонаступництва, у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних правовідносин. Зміна назви юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється назва особи. Організаційно правова форма залишилась такою ж (товариство з обмеженою відповідальністю), а тому суд здійснює розгляд з урахуванням зміни назви позивача і відповідна заява підлягає задоволенню.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення витрат у розмірі 2 422,40 гривень за сплату судового збору.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку зі частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1927, 62гривень (69775*2422,40/87685)
Окрім цього, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000 гривень.
Стороною відповідача також заявлено клопотання про надання доказів щодо понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень буде надано у строки, встановлені ч.8 ст.141 ЦПК України.
Оскільки суд прийшов до переконання про часткове задоволення позову, то витрати на правову допомогу позивача та відповідача залишити за кожним із них.
На підставі наведенного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274 ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задоволити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №6841819 про надання споживчого кредиту від 08.07.2023 року в розмірі 69 775 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень, з яких 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень - тіло кредиту, 44 775 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень - проценти за користування кредитом.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 1927 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) гривень 62 копійки.
Витрати на професійну правничу допомогу позивача та відповідача залишити за кожним із них.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Найменування або ім'я учасників справи, їх місце знаходження або місце проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, м. Київ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН