Справа № 206/1098/25
Провадження № 3/206/497/25
07 квітня 2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 124,122-4 КУпАП, -
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, які постановою судді від 07.04.2025 були об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно єдиний № 206/1098/25, провадження 3/206/497/25.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 240044 від 06.02.2025, встановлено, що водій ОСОБА_1 , 25.01.2025 о 18 год. 10 хв. в м. Дніпро, вул. Електрична, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху не надав перевагу у русі транспортному засобу Chevrolet Volt державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. В наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КупАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №120701 від 06.02.2025, встановлено, що 25.01.2025 о 18 год. 10 хв. в м. Дніпро, на перехресті вул. Електрична та Малаюка, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , був учасником дорожньо-транспортної пригоди, з місця якої поїхав, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
07.04.2025 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 відповідно до якої останній вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, визнав в повному обсязі, просив суворо не карати, призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу та не позбавляти його права керування. Розгляд справи просив проводити без його участі та без участі його захисника-адвоката.
07.04.2025 до канцелярії суду надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_2 в якому остання зазначила, що просить призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчиненні ним адміністративні правопорушення за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, не позбавляти його права керування, розгляд справи просила здійснювати без її участі та зазначила, що шкода наразі їй не відшкодована.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, клопотання учасників справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст. ст.245,280КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положенням ст.124КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 16.11 Правил дорожнього руху України, визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Порушення водієм цих вимог, містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченаст.124 КУпАП.
Разом з тим відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху України, встановлені обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, визначено що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Порушення водієм цих вимог, містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122-4 КУпАП.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 16.11; п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 №240044 від 06.02.2025, АБА № 120701 від 06.02.2025, схемою місця ДТП від 25.01.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , визнанням вини ОСОБА_1 , рапортом, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Зазначені докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень за ст.ст.124,122-4 КУпАП та винність ОСОБА_1 у їх вчиненні.
Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху. Зокрема, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, схемою до нього, відеоматеріалами, та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, доведеною повністю.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, клопотанням потерпілої, суд вважає за необхідне із урахуванням вимог ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 36, ст.ст.251-252, 283-284 Кодексу України про адміністративне правопорушення та ст. 4Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП визначити остаточне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Поштаренко