Справа № 932/3101/25
Провадження №1-кс/932/1175/25
28 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 62024050010012638 від 25.10.2024 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
До суду надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, без відповідних дозволів та без поважних причин 28.07.2024 року самовільно залишив місце служби та ухилявся від несення обов'язків військової служби до 27.03.2025 року.
26.03.2025 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
27.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні прохав вирішити клопотання на розсуд суду.
У судовому засіданні захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, прохав застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010012638 від 25.10.2024 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
26.03.2025 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
27.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_4 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
Високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, має широке коло знайомств серед військових, а тому з метою отримання необхідних для нього показань, може впливати на свідків, які є його товаришами по службі.
До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ґрунтується у тому числі і на показах свідків, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_4 під вартою в умовах гауптвахти відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що фактично ОСОБА_4 було затримано 26.03.2025 року, строк тримання під вартою в умовах гауптвахти визначаю в межах строку досудового розслідування, що залишився по справі, тобто до 25.05.2025 року включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, особу підозрюваного, а також стан його вік та майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 59 днів, тобто до 25.05.2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 гривень.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_4 , з-під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 25 травня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1