вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/296/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (м.Київ, вулиця Петра Радченка, будинок 27, офіс 102; код ЄДРПОУ 41817392; ел. пошта sagun@smarttender.biz) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Караманової Катерини Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 3 375 грн 85 коп. за Договором приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, укладеним в електронній формі
без виклику учасників справи
02 квітня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Караманової Катерини Василівни заборгованості у сумі 3 375 грн 85 коп. за Договором приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, укладеним в електронній формі.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Рівненської області.
Розглянувши заяву та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" докази, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником (ч. 1 ст. 150 ГПК України).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (ч. 1, 2 ст. 6 ГПК України).
До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника (п. 2 ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.
В порядку самопредставництва юридична особа може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.
За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 60 ГПК України).
Заява про видачу судового наказу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" подана до господарського суду Макаренко Яною Володимирівною, 01.04.2025 через систему "Електронний суд".
На підтвердження повноважень Макаренко Яни Володимирівни щодо підписання заяви про видачу судового наказу додано довіреність у порядку передоручення від 24.08.2024.
Як вбачається, дана довіреність, котра видана Сагуном Сергієм Сергійовичем (керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на підставі витягу від 16.10.2023) у порядку передоручення, не містить підпису Сагуна Сергія Сергійовича.
Натомість довіреність сформована Макаренко Яною Володимирівною через систему "Електронний суд" та підписана її електронним цифровим підписом.
З даної довіреності неможливо встановити посадове становище особи Макаренко Яни Володимирівни, яка звернулася із зазначеною заявою. Посадове становище Макаренко Яни Володимирівни взагалі не вказано.
З огляду на системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, що визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається до суду з заявою про видачу судового наказу, не позбавлена можливості завантажити разом з заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи в порядку передоручення.
Схожа за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №914/1394/23, від 19.06.2024 у справі №910/4264/22 та від 30.10.2024 у cправі №910/1561/24.
Водночас доказів повноважень Макаренко Яни Володимирівни представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" не надано. Так, до заяви не долучено ані ордеру, ані довіреності, яка містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) з необхідними підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень на підписання та подання заяви про видачу судового наказу. А подана суду довіреність від 24.08.2024 не підтверджує повноваження Макаренко Яни Володимирівни діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на умовах представництва у суді.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 24.08.2024 у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Проте, вказана довіреність сформована в системі Електронний Суд самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Макаренко Я.В. на вчинення дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер», оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Сагуна С.С. (згідно витягу з ЄДР - керівник ТОВ "Смарттендер"), а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Сагуна С.С.
Тобто, до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, які підтверджують, що довіреність в порядку передоручення від 24.08.2024 створена та підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису саме Сагуна С.С., як особою яка є керівником ТОВ "Смарттендер" відповідно до відомостей з ЄДР.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що до заяви про видачу судового наказу не надано належних доказів в підтвердження обсягу повноважень Макаренко Я.В. на підписання вказаної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер».
При цьому, доказів повноважень представляти інтереси заявника як адвоката або в порядку самопредставництва суду також не надано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Караманової Катерини Василівни заборгованості у сумі 3 375 грн 85 коп. за Договором приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, укладеним в електронній формі.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом II "Наказне провадження", після усунення її недоліків.
Як вбачається, за подання заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією № 2553 від 01.04.2025 у розмірі 242 грн 24 коп.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням ч. 2 ст. 151 ГПК України судовий збір у розмірі 242 грн 24 коп. залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттендер"
Керуючись ст.ст. 147, 150-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Караманової Катерини Василівни заборгованості у сумі 3 375 грн 85 коп. за Договором приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, укладеним в електронній формі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала складена та підписана суддею - 07.04.2025.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич