про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року Справа № 915/525/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017
електронна адреса: kanc@energy.mk.ua
представник позивача: Ярославський Юрій Васильович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Миколаїв», вул.Миколаївська, 17А/1, м.Миколаїв, 54018
про: стягнення 198 626,62 грн.
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/01-22/1582 від 03.04.2025 (вх.№5123/25 від 03.04.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Миколаїв» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 198 626,62 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.01.2022 представниками позивача при проведенні технічної перевірки електроустановки відповідача за адресою: вул. Миколаївська, 17а/1, м. Миколаїв, було виявлено порушення пп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «Відсутність пломби типу Карат № С56407410 оператора системи встановленої на ЩО-0,4 кВ, що зазначено в акті про пломбування від 17.04.2020 № 0001966, відсутність пломби дає можливість доступу до струмоведучих проводів». За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К-9936 від 12.01.2022, який підписали уповноважений представник оператора системи та відповідальна особа Відповідача за електрогосподарство Хоменя В.О., який отримав другий примірник акту під підпис. Під час складання Акту, порушення було усунуто (встановлено пломбу Фаворит №34219250 на ЩО-0,4 кВ, копія акту №4/073517 від 12.01.2022 про пломбування додається), від електроживлення електроустановку не відключено. Вказує, що АТ «Миколаївобленерго» м.Миколаєва Центрального округу, яка була проведена за відсутності відповідача. Відповідно до п. 11 Акту Відповідач був належним чином проінформований про дату засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акту про порушення. Заяв споживача щодо відкладення дати розгляду Комісією Акту від Відповідача до визначеної у п. 11 Акту дати не надходило. Відповідно до протоколу Комісії від 20.01.2022 № 3, Комісією було прийнято рішення про причетність Споживача до порушення ПРРЕЕ, а також відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Протокол засідання Комісії від 20.01.2022 № 3, розгорнутий розрахунок вартості необлікованої електричної енергії та рахунок № 44/6764/1/16 від 26.01.2022 на сплату вартості необлікованої електричної енергії у сумі 198626,62 грн. рекомендованим листом 03.02.2022 направлені на адресу Відповідача. Вказує, що загальна вартість необлікованої електричної енергії по акту про порушення ПРРЕЕ №К 9936 від 12.01.2022 становить 198626,62 грн., що станом на 01.04.2025 відповідачем не сплачена.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №01/01-22/1582 від 03.04.2025 (вх.№5123/25 від 03.04.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надіслання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно п.36 та п.78 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінали опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік (поіменний) найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Також, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, належним надісланням сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи буде надсилання електронних документів до їх електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви №01/01-22-1582 від 03.04.2025 з додатками.
В обґрунтування не надсилання позовної заяви №01/01-22-1582 від 03.04.2025 з додатками відповідачу, позивач посилається на абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України, яким визначено, що якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Вказує, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", а позивач в ній зареєстрований, тому копія позовної заяви з додатками на адресу відповідача не направляється.
Судом враховано вимоги ч.7 ст.42 ГПК України, якою унормовано, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи, відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу, зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Суд, звертає увагу позивача, на те що абзац 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, за наявності абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України, не звільняє вказане товариство від обов'язку виконання вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України.
Статті 13, 14 ГПК України гарантують те, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У справі Лазаренко та інші проти України (№70329/12, п. 37) Європейський суд зазначав, що принцип змагальності та принцип РІВНОСТІ сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід'ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява № 10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява № 24724/94, п. 83-89).
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття право на справедливий суд, що гарантоване Конвенцією.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Так, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 (заява № 38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні справедливого балансу кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38).
Враховуючи викладене, задля належного захисту своїх прав, відповідач має бути обізнаним про наявність відповідної справи у суді (подання позовної заяви позивачем).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимоги п.1 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.172 ГПК України, а саме не надано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву №01/01-22/1582 від 03.04.2025 (вх.№5123/25 від 03.04.2025) Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - залишити без руху.
2. Акціонерному товариству "Миколаївобленерго" усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Миколаївобленерго", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук