вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5593/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали позовної заяви без виклику учасників (без повідомлення сторін) за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро (код ЄДРПОУ 14360080) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТСТАЛЬЦЕНТР", м. Дніпро (код ЄДРПОУ 43600188) про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 1025 152,12 грн
Рух справи та процесуальні дії у справі.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТСТАЛЬЦЕНТР" стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом у розмірі 966 700, 23 грн, заборгованість по процентам у розмірі 5 763, 69 грн, штраф (фіксована складова) у розмірі 1000 грн, штраф (змінна складова) у розмірі 51 688, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № N20.90.0000000682 від 18.06.2024 року щодо повного та своєчасного погашення наданого кредиту, процентів за користування кредитом та винагороди за кредитне обслуговування.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024р.
27.12.2024 позов залишено без руху.
30.12.2024 недоліки усунуто.
06.01.2025 своєю ухвалою господарський суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Визнав справу малозначною. Вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
06.01.2025 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження через електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
27.03.2025 представник відповідача подав через електронний суд заяву про вступ у справу. Відзив на позов не подав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
18.06.2024 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та ТОВ «Метстальцентр» (позичальник) укладено кредитний договір № N20.90.0000000682.
Істотні умови кредитування визначені в розділі А кредитного договору.
Вид кредиту - строковий кредит (пункт А1 договору).
Ліміт цього договору: 1 033 764, 12 грн. на погашення заборгованості за кредитом № N50.90.0000000030/4 від 25.01.2024.
Термін повернення кредиту 16.06.2025 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежу (додаток №1 договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором* ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 16 червня 2025 року (пункт А3 договору).
Пункт А.5 Зобов'язання позивальника забезпечуються Договором Поруки № N70.90.0000000212 від 18.06.2024 та Договором поруки № N70.90.0000000214 від 18.06.2024.
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 24,90% річних (пункт кредитного договору А6).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360") (пункт кредитного договору А8).
Якщо ануітетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (пункт кредитного договору А8).
Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у пункті А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (пункт кредитного договору А10 ).
Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми встановленого у пункт А2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - НОМЕР_1 (пункт кредитного договору А11).
Відповідно до пункту 1.1 договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (пункт 1.2 договору).
Зобов'язання позичальника визначені у пункті 2.2 кредитного договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пункті 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3. цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.13, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до умов пункту 2.3.2 кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; смерті позичальника; порушення кримінальної відповідальності позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у пункті 2.2.10 цього договору, відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє починальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору Банк, на свій розсуд,
має право: а) змінити умови цього договору-зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При ньому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за ним договором;
або: в) згідно зі статтю 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за ним договором.
В пункті 6.1 договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами.
Умовами пункту 6.3 договору визначено, що він може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Позивач надав суду копію меморіального ордеру № TR.37504982.50578.64999 від 18.06.2024 на суму 1 033 764, 12 грн.
Суд встановив, що за даними меморіального ордеру Платник: ТОВ «МСЦ», код 43600188 - це дані відповідача. Отримувач - транз рах перегляд заборгованості МСБ, АТ «А-Банк», код 14360080 - це дані позивача. Призначення платежу - трансформація заборгованості згідно договору № N20.90.0000000682 від 18.06.2024.
Відповідач через свого представника не подав відзив на позов, не заперечив проти позовних вимог або розміру заборгованості, а тому суд врахував, що в силу ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Суд оцінив доказ - меморіальний ордер за правилами ст.79 ГПК України, яка встановлює, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак більш вірогідним є те, що цей меморіальний ордер підтверджує отримання кредиту відповідачем для цілей, зазначених у кредитному договорі.
Також, суд врахував, що відповідач отримав вимогу банку про повернення кредиту достроково 02.12.2024 (трек номер 4902500053990), якою змінено дату повернення кредиту та встановлено останнім днем повернення кредиту 19.11.2024.
Отже позивач виконав вимоги кредитного договору, надіслав вимогу із встановленим іншим терміном повернення кредиту, надав суду докази надсилання вимоги відповідачу.
Суд взяв до уваги розрахунок заборгованості позивача.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору № N20.90.0000000682 від 18.06.2024 в сумі 1 25 152, 12, з яких: залишок за тілом кредиту - 966 700, 23 грн, заборгованість за процентами 5 763, 69 грн.; штраф - 1 000, 00 грн 9фіксована складова); штраф - 51 688, 20 грн. (змінна складова).
Суд зазначає, що в силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору, дотримання під час укладання кредитного договору вимог щодо погодження сторонами змісту договору та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, надання/отримання кредитних коштів, виконання/невиконання умов кредитного договору зі сторони позивача та відповідача, настання зобов'язання у відповідача заплатити в розмірі позовних вимог.
Суд встановив, що позивач надав суду докази настання строку до подання позову до суду заплатити зі сторони відповідача за кредитним договором № N20.90.0000000682 від 18.06.2024, а отже відповідач є боржником, який прострочив виконання свого зобов'язання заплатити грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Підсумовуючи викладене господарський суд вирішив задовольнити позов повністю.
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити позов повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метстальцентр» (адреса: 49000, м. Дніпро, пр Слобожанський, будинок 105, кімната 28, код ЄДРПОУ 43600188) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором N20.90.0000000682 від 18.06.2024 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 966 700, 23 грн; загальний залишок заборгованості за процентами в сумі 5 763, 69 грн; штраф (фіксована складова) в сумі 1000, 00 грн; штраф (змінна складова) в сумі 51 688, 20 грн; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15 377, 28 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.04.2025
Суддя Н.С. Скриннікова