Справа №339/31/25
38
2/339/67/25
(ЗАОЧНЕ)
07 квітня 2025 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Скригун В.В.
при секретарі Ганчар Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Захарова К.Р. звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 59 478,28 грн. за кредитним договором № б/н від 20 травня 2020 року та судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 травня 2020 року ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування підписав паспорт кредиту, власноручно на планшеті підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредитування, а саме: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50 000,00 грн. - для карт «Універсальна». Строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних: 43,2% для карт «Універсальна». Розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення, проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,40%.
Відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/24, тип «Універсальна». В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 42% річних.
ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції.
А тому, у зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17 грудня 2024 року має заборгованість - 59 478,28 грн., яка складається з наступного: 47 752,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 725,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін по справі. Будь - яких інших процесуальних дій не проводилося.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про що свідчать оголошення на сайті Судової влади. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не надано, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.
У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об'єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов'язку по здійсненню розгляду справи.
Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності, неявка до суду, незалежно від причин, вказує на те, що відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді. В зв'язку із чим, суд розглядає справу за наявних у справі доказів у їх відсутності, оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право впорядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 20 травня 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі до 50 000,00 грн. на картковий рахунок, що підтверджується підписом ОСОБА_1 , паспортом кредиту та заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
До матеріалів позовної заяви позивач додав заяву клієнта фізичної особи про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 20.05.2020, яка підписана власноруч відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 35-42).
На підставі укладеного договору відповідач ОСОБА_1 20 травня 2020 року отримав кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 01/24 (а.с.34).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , долученої позивачем до матеріалів справи, в період часу з 20 травня 2020 року по 01 серпня 2024 року відбувалась зміна кредитного ліміту з 0,00 грн. до 50 000,00 грн. (а.с.33).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався отриманими кредитними коштами, що підтверджується випискою за договором б/н за період 20 травня 2020 року по 19 грудня 2024 року (а.с.27-32).
Згідно п. 1.3 договору, процентна ставка для картки «Універсальна» становить 43,2% річних. Однак, в ході користування кредитною карткою відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0 % річних.
Відповідно до п. 2.1.1.3.5 договору, сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень, терміном повернення кредиту встановлюється 180 день з моменту порушення зобов'язань з погашення кредиту.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що в разі прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за домовленістю сторін застосовується ставка 86,4% річних від простроченої суми заборгованості для карток «Універсальна».
З наданих позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 20 травня 2020 року вбачається, що станом на 17 грудня 2024 року борг ОСОБА_1 становить 59 478,28 грн., з яких: 47 752,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 725,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.27-32).
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином суд дійшов висновку, що 20 травня 2020 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання відповідачем заяв про приєднання до умов та правил банківських послуг, відповідно до умов яких відповідач отримав кредитні кошти шляхом перерахунку на картковий рахунок згідно встановленого/зміненого кредитного ліміту, користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про існування кредиту, усвідомлював наявність заборгованості та вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань за вище вказаним кредитним договором.
За змістом ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В даному випадку відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги кредитного договору, а саме не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Також пред'являючи вимоги про погашення кредиту банк просив, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема нараховані та прострочені відсотки за користування кредитом.
В матеріалах справи містяться заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту від 20 травня 2020 року, які відповідачем підписано власноруч на планшеті, про що зазначено в полі «Підпис Клієнта» та «Підпис споживача» із позначкою дати та часу, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відтак, ОСОБА_1 було належним чином ознайомлено з фінансовими умовами надання кредиту, а саме про встановлення/зміну розміру кредитного ліміту, тип та розмір процентної ставки, платежі та комісії, відповідальність за порушення зобов'язання, тощо.
За таких обставин сторонами було обумовлено в письмовому вигляді сплату тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.
АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшувався та відповідачу ОСОБА_1 надано у користування кредитну картку (розмір кредитного ліміту, номер та строк дії отриманої кредитної картки зазначено у відповідних довідках, розрахунку заборгованості та виписці по рахунку).
Відповідач не скористався своїми правами, передбачені ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України, не надав суду заперечень щодо вимог позивача, не довів відсутність заборгованості та доказів на їх спростування, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи судом.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для його задоволення в повному обсязі.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,00 грн. (сплачений судовий збір при подачі до суду позовної заяви).
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 травня 2020 року в розмірі 59 478 (п'ятдесять дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 28 коп., з яких:
47 752,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
11 725,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» - місцезнаходження: вул. Грушевського 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників НОМЕР_2 .
Суддя Скригун В.В.