Справа № 338/1419/24
02 квітня 2025 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за частиною 1статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
08 жовтня 2024 року до суду надійшов адміністративний матеріал від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №587879 від 05 жовтня 2024 року, 05 жовтня 2024 року о 01 годині 30 хвилин в с. Старуня по вул. Миру,90, керував транспортним засобом «Honda Dio 27» (безномерний) водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився чи ухилився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився надав письмові пояснення у яких не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, однак заперечував свою вину у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП зазначивши, що керував скутером, який не підпадає під ознаки транспортного засобу та не потребує посвідчення водія, а тому відсутній в його діях склад цього правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа), зокрема суддя, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення, та дослідженні в судовому засіданні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП та ОСОБА_2 підписаний без зауважень;
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
-рапорти працівників поліції С. Надрага та В. Мельничуком, яким підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Honda Dio 27» з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння;
- відеозаписом з нагрудних камер та відео реєстратора службового автомобіля працівників поліції, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 скутером та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку;
-постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 жовтня 2024 року за ч.2 ст.126 КУпАП.
Наведені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять, що 05 жовтня 2024 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в с. Старуня по вул. Миру,90, керував скутером невстановленої марки (безномерний) з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
За протоколом про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд виходить з того, що глава 10 КУпАП, в якій міститься ст. 130, передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення на транспорті і диспозиція відповідних правопорушень нерозривно кореспондується з відповідними приписами Правил дорожнього руху України, за порушення яких і настає адміністративна відповідальність.
Зокрема, за п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, зазначена норма міститься в розділі 2 Правил дорожнього руху України "Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів", що дає підстави суду для висновку про те, що такий обов'язок Правилами дорожнього руху України передбачений для водіїв лише механічних транспортних засобів.
У пункті 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у Правилах дорожнього руху та мають наступне значення:
- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії “А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.
При цьому п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, “А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять “транспортний засіб» та “механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна.
Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Особою яка притягується до адміністративної відповідальності у своїх письмових запереченнях зазначено, що останній повністю заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як він не є суб'єктом вчинення інкримінованого йому правопорушення, оскільки транспортний засіб - не встановленого зразка, яким він керував не є механічним транспортним засобом.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не доводять, що транспортний засіб(скутер), яким керував ОСОБА_1 , є механічним транспортним засобом, тобто мав потужність двигуна понад 3 кВт, або двигун із робочим об'ємом 50 куб. см, тобто не доведено, що такий скутер є механічним транспортним засобом.
Зазначене питання працівниками поліції взагалі не досліджувалось, будь-які докази(довідки чи висновки спеціалістів, відповідні свідоцтва або сертифікати, паспорт) відсутні. Так, згідно матеріалів справи вказаний транспортний засіб (безномерний) та без відповідних документів, однак в протоколі зазначено модель «Honda Dio 27», разом з цим відсутні належні докази, що ОСОБА_1 керував саме цією маркою, оскільки з відеозапису неможливо встановити марку транспортного засобу, а інші докази на підтвердження тих обставин, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 є механічним транспортним засобом відсутні, а особа яка притягується до адміністративної відповідальності заперечує цей факт.
Оскільки доводи ОСОБА_1 наданими доказами не спростовані, відповідна обставина визнається судом недоведеною.
З огляду на викладене, оскільки керування в стані сп'яніння транспортним засобом, який не є механічним транспортним засобом, не підпадає під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, не вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його право та забезпечили реальну можливість, проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» та наслідки такої відмови, оскільки направлення ОСОБА_1 у медичний заклад в матеріалах справи відсутнє.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час судового розгляду обов'язковий елемент складу правопорушення - об'єктивна сторона правопорушення, не доведений поза розумним сумнівом належними, достатніми і допустимими доказами, тому суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: