Справа № 761/36267/24
Провадження № 2/761/3108/2025
17 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі
представника відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, -
30.09.2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь відшкодування за спричинені збитки у сумі 27 368,38 грн та відшкодування за витрати на послуги експерта у сумі 8 507,69 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 17.02.2023 року о 08 год. 25 хв. у м. Києві на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Обсерваторної водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотрималась безпечного інтервалу допустила зіткнення з автомобілем «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідач ні на місці події, ні в суді, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, вину у вчиненні ДТП не визнала, надала неправдивий висновок намагаючись суд ввести в оману, тому ОСОБА_2 в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення звернувся до судового експерта для отримання висновку автотехнічного дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого поніс витрати в сумі 8 507,69 грн.
Також позивач скористався правничою допомогою та відповідно до Угоди №31 від 17.02.2023 року поніс витрати на правничу допомогу в сумі 11 940,00 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована, відповідно до полісу №ЕР/210799864, виданого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», згідно якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн, а розмір франшизи - 3 200,00 грн. За результатами розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 35 081,62 грн.
Проте, згідно Акту виконаних робіт №18/07/23 від 18.07.2023 року, вартість фактичного ремонту автомобіля «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_2 , складала 65 650,00 грн, що перевищує розмір страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, а саме відшкодування різниці між вартістю відновлюваного ремонту, розміром страхового відшкодування та розміром франшизи.
Також, позивач зазначає, що крім спричиненої шкоди з вини відповідача, для відновлення порушеного права шляхом збирання доказів вини відповідача в завданні йому збитків, позивач поніс витрати на послуги експерта-автотехніка у сумі 8 507,69 грн, які також просить стягнути з відповідача.
04.11.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити у задоволенні позову. Як зазначено у відзиві, чинним законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в справі про адміністративне правопорушення у порядку цивільного судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і збитків, у розумінні положень чинного законодавства. Крім того, представник зазначає, що судом не враховано та не взято до уваги, як належний та допустимий і достовірний доказ - висновок судового експерта Півня В.В. №006-03(Д)/23 від 28.03.2023 року, який був наданий позивачем до справи про адміністративне правопорушення.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, додатково зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторони позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представника відповідача, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
17.02.2023 року о 08 год. 25 хв. у м. Києві на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Обсерваторної відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
В день дорожньо-транспортної пригоди на обох водіїв були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року (справа №761/8198/23) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Як встановлено постановою, 17 лютого 2023 року о 08 год. 25 хв. в м. Києві по вул. Січових Стрільців, 21, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 не дотрималась безпечного інтервалу та допустила зіткнення з автомобілем «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_3 порушила п. 13.1 ПДР України.
Постанова набрала законної сили.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постановою суду встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 17.02.2023 року, відбулася з вини відповідача.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до полісу №ЕР/210799864, яким визначено страхову суму за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.
ОСОБА_2 звертався до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з метою отримання страхового відшкодування та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 06.06.2023 року виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 35 081,62 грн.
Водночас позивач зазначає, що сплаченої страховою компанією суми не достатньо для повного відшкодування шкоди, оскільки відповідно до Акту №18/07/23 від 18.07.2023 року здачі-прийому виконаних робіт (ремонт автомобіля) загальна вартість робіт і матеріалів складає 65 650,00 грн.
Позивач сплатив вказану суму, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №18.07.2023 від 18.07.2023 року.
Так, положеннями ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Отже, оскільки суми сплаченого страхового відшкодування не достатньо для повного відновлення пошкодженого автомобіля, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 27 368,38 грн. (65 650,00 - 35 081,62 - 3 200,00).
Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги експерта у сумі 8 507,69 грн необхідно зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Однак, витрати позивача на послуги експерта не є збитками у розумінні положень ст. 22 ЦК України, оскільки позивач поніс вказані витрати для доведення власної невинуватості в порушенні ПДР України, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача вказаних витрат у сумі 8 507,69 грн
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з позову, ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 21 990,00 грн, з яких: 11 940,00 грн - витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення; 10 050,00 грн - витрати на складання позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_2 у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію угоди №31 про надання правової допомоги від 17.02.2023 року; копію додаткової угоди №1 від 02.08.2023 року до угоди №31; копії платіжних інструкцій на суму 11 940,00 грн від 17.02.2023 року та на суму 10 050,00 грн від 15.08.2023 року.
04.11.2024 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача, зокрема, просив покласти судові витрати на позивача.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи заперечення відповідача, а також те, що позов був задоволений частково, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 5 000,00 грн.
При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення у розмірі 11 940,00 грн, оскільки вказані витрати не пов'язані з розглядом даної справи.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 352-353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27 368 (двадцять сім тисяч триста шістдесят вісім) гривень 38 копійок, судовий збір в сумі 924,02 грн. та 5 000,00 грн. витрати на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 березня 2025 року.
Суддя: Н.Г. Притула