ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5990/25
провадження № 3/753/2915/25
"04" квітня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
21 лютого 2025 року о 18 год. 33 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Тесла" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Бориспільське шосе (КП 503) у м. Києві, був зупинений на блок-посту для перевірки документів та за порушення ПДР України, не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку та продовжив рух. В подальшому був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі "Пежо" д.н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні, чим порушив п. 2.4 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про причини свого неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку адміністративного правопоушення, рапорті та відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.4 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки з долученого до справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно знехтував вимогою працівника поліції, про зупинку транспортного засобу.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122-2 України, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 н.м.д.г., що складає 153 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: