Справа № 712/14573/24
Провадження № 2/712/1028/25
01 квітня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Чумак Д.І.,
позивача ОСОБА_1 та представника позивача - адвоката Стратілатова К.Г.,
відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача - адвоката Шульги П.М.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на отримання грошової допомоги, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на отримання грошової допомоги.
Свої вимоги мотивувала тим, що починаючи з січня 2016 по день смерті ОСОБА_3 проживала з ним як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Спочатку до жовтня 2017 року проживали за адресою АДРЕСА_1 , у кімнаті в гуртожитку, наданої в користування ОСОБА_1 , а згодом переїхали до квартири, де проживав ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . За час проживання однією сім'єю позивачка разом із ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм житла, у якому проживали, робили ремонт, купували предмети домашнього побуту, приймали участь в спільних витратах на утримання житла, допомогали один одному, спльно відповчивали. Після початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_3 був мобілізований та 23.03.2022 відправився на передову. Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 №1921/12/161 від 20.02.2025 ОСОБА_3 зазначив як контактну особу цивільну дружину - ОСОБА_4 1970 року народження. Вони постійно спілкувалися за час його перебування на військовій службі, вітали один одного на свята, позивачка купувала необхідні речі та відправляла їх до місця несення служби. ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, ОСОБА_3 загинув. 24.10.2022 відбулось поховання де була присутня позивачка на похованні та приймала безпосередню участю в організації поминального обіду та була присутня на ньому. Встановлення даного факту необхідно позивачці для отримання одноразової грошової допомоги, оскільки після 29.03.2024 року має право на частину сум коштів одноразової грошової допомоги як особа, з якою померлий військовослужбовець проживав однією сімєю без реєстрації шлюбу ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України №3515-IX від 09.12.2023 року.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Троян Т.Є.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 грудня 2024 року позов прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
31.03.2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідачка просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 станом на 17.10.2022 та по теперішній час не входить до кола осіб, яким виплачується одноразова грошова допомога, так як діє редакція Закону №2011-XII, яка набула чинності 25.08.2022 року та діяла на момент смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Визначення частки одноразової грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень Міністерства оборони, такого рішення відносно ОСОБА_1 не приймалось. Надані докази спільного проживання не доводять наявність прав та обов'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які притаманні подружжю. ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_2 . Надання квитанцій про сплату позивачкою комунальних послуг за квартиру: АДРЕСА_2 , перерахування невеликих сум грошових коштів не дає можливості встановити спільність бюджету. Фото спільного відпочинку - лише одна подія (пікнік на природі) за період з 2016 по 2022 рік, що є недостатнім для встановлення сталих сімейних стосунків. Ремонт у квартирі за адресою АДРЕСА_2 дійсно робився. При цьому, позивачка допомогала у його проведенні та отримала за це кошти. На думку сторони відповідача, відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не набули ознак сімейних, сторони не мали прав та обов'язків, які притаманні подружжю, спільного майна нажито не було, позивачка мала своє житло, свій побут вела окремо, її речі зберігались за адресою АДРЕСА_1 , у кімнаті в гуртожитку.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 березня 2025 року закрито підготовче провадження.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стратілатов К.Г. у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Шульга П.М., просили відмовити з підстав, вказаних у відзиві.
Представник третьої особи - Міністерства оборони України Ісламов В.Л. просив врахувати надані суду пояснення, розгляд справи просив здійснювати без участі представника третьої особи. У поясненнях вказував, що у справі відсутнє обгрунтуванне підтвердження факту спільного проживання та наявність саме сталих сімейних відносин, які притаманні подружжю. ОСОБА_1 станом на 17.10.2022 та по теперішній час не входить до кола осіб, яким виплачується одноразова грошова допомога, так як діє редакція Закону №2011-XII, яка набула чинності 25.08.2022 року та діяла на момент смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Задоволення таких позовних вимог допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує для позивачки конкретні юридичні наслідки. Навіть у разі задоволення позовних вимог, такий факт сам по собі не може породити для позивача конкретних юридичних наслідків, оскільки у позивача не з'являється підстав для отримання (призначення) одноразової грошової допомоги.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Свідок ОСОБА_5 допитаний в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_3 та він товаришували, робили різного роду ремонтні роботи як в Україні, так і за кордоном (2016-2022). Зазначив, що ОСОБА_3 все життя проживав за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання не змінював. В 2015-2016 робили разом із ОСОБА_3 ремонт на залізничному вокзалі в квартирі сім'ї ОСОБА_6 . Там познайомився з позивачкою ОСОБА_1 . В квартирі в АДРЕСА_2 він також робив ремонт в 2016-2017 роках в коридорі, ОСОБА_1 готувала їм їжу. Іншу кімнату робили пізніше, через 2 роки. Коли ОСОБА_3 попав у лікарню, його доглядала ОСОБА_1 , вони дружили родинами, разом святкували різні події, хоча світлини не зберіглися. ОСОБА_3 коли був на заробітках за кордоном, постійно дзвонив ОСОБА_1 . Коли свідок розірвав шлюб із своєю дружиною та поїхав на заробітки, він звернувся до ОСОБА_1 по допомогу, щоб вона доглянула за його неповнолітнім сином, прибирала, готувала їжу (орієнтовно це було 2019-2020 році).
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились у 2017 році. ОСОБА_3 попав у лікарню, де працювала свідок, з апендицитом, його доглядала ОСОБА_1 . В лікарню попав по швидкій з кімнати в гуртожитку. ОСОБА_3 часто був у гуртожитку по АДРЕСА_3 , ночував, вечорами грав з її чоловіком у нарди, зранку пив каву на кухні у гуртожитку. Коли вони почали у квартирі АДРЕСА_4 ремонт, тоді ОСОБА_1 переїхала жити туди. Поки ОСОБА_3 був на заробітках, ОСОБА_1 проживала у квартирі в АДРЕСА_4 . В гуртожитку залишився кіт позивачки, якого свідок приходила погодувати. Також періодично раз-два в тиждень приїздила донька позивачці, яка з 2015 навчалася у м.Корсунь-Шевченково та жила в гуртожитку по АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є рідною сестрою позивача, проживає у с.Безбородьки Драбівського району. Сестра у 2017 році зізналась, що телефон їй подарував коханий чоловік, робив каву у ліжко, його маму звали ОСОБА_9 . Коли в період 2017-2019 року вітала сестру з днем народження, бачила квіти. В подальшому, коли вона з 2020 року почала проживати у м.Черкаси, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в цей період жили разом в квартирі АДРЕСА_2 , але не запрошували її до себе. ОСОБА_1 жила в квартирі в АДРЕСА_2 і коли ОСОБА_3 був на заробітках за кордоном. З мамою ОСОБА_3 - ОСОБА_2 вона не була знайома. ОСОБА_1 не знайомила своїх батьків з ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_10 допитана в судовому засіданні пояснила, що є донькою позивачки ОСОБА_1 у період 2015 - 2019 навчалася у м.Корсунь-Шевченково, періодично раз-два в тиждень приїздила в гуртожиток, ОСОБА_3 не бачила, але бачила чоловічій одяг. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрічались, проте мали конфліктні відносили, скандалили, оскільки ОСОБА_3 мав шкідливі звички, але потім мирилися. Свідок вказувала, що була проти таких стосунків. У 2018 вони разом із мамою та ОСОБА_3 ходили до церкві на пасху. Коли поверталась з навчання ОСОБА_3 зустрічав її з маршрутки. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їздили до ОСОБА_2 на різдво. ОСОБА_3 купував продукти або давав гроші на продукти, а ОСОБА_1 готувала, ОСОБА_1 також покупала продукти. ОСОБА_1 сплачувала комунальні послуги за гуртожиток та за квартиру АДРЕСА_2 . З 2020 року свідок проживає у гуртожитку по АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 купувала ОСОБА_3 термобілизну, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 тапки та лосини. З рідними ОСОБА_3 : матір'ю- ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_11 свідок не була знайома, вперше з ними спілкувалася, коли ОСОБА_1 забирала свої речі з квартири в АДРЕСА_2 . Спільні фото, коли вони відпочивали разом із матір'ю та ОСОБА_3 на свята є тільки з одного виїзду на шашлики. Дідусь та бабуся (батьки ОСОБА_1 ) не були знайомі з ОСОБА_3 . ОСОБА_3 подарував їй гроші на день народження. Потім після повномасштабного вторгнення росії пішов добровольцем, мати ОСОБА_1 займалась ремонтом в квартирі у АДРЕСА_2 . Коли подзвонили з військкомату, повідомили мати як цивільну дружину про загибель ОСОБА_3 , вона розгубилась та не знала кому телефонувати матері чи батьку.
Допитана свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_3 , її квартира знаходиться у цьому під'їзді, поверхом нижче. ОСОБА_3 робив в неї ремонт років 6 назад разом із товаришем. Вона часто буває на вулиці, біля під'їзду, але ОСОБА_1 в якості цивільної дружини не знала, жодного разу не бачила, хоча була у ОСОБА_3 в гостях, в нього зберігались її будівельні матеріали, коли робили ремонт. В іншому місці, окрім АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 не проживав. Потім ОСОБА_3 у себе робив ремонт, йому допомагав ОСОБА_13 , ключі від квартири були у сусідки ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що була сусідкою ОСОБА_3 , її квартира знаходиться у сусідньому під'їзді. ОСОБА_3 проживав завжди у АДРЕСА_2 , жіночих речей у квартирі ОСОБА_3 не було, ОСОБА_1 за вказаною адресою бачила біля будинку декілька разів, бачила як вони йшли разом з ОСОБА_3 додому. У свідка були ключі від квартири ОСОБА_3 . Вона відчиняла двері під час виконання ремонтних робіт, розраховувалась з працівниками за кошти ОСОБА_14 (матері ОСОБА_3 ). ОСОБА_2 якось попросила дати ОСОБА_1 гроші ОСОБА_2 які в той час були у неї.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що є колишньою дружиною ОСОБА_3 . Мають сина ОСОБА_16 , 1991 року народження. Шлюб між ними був розірваний у 1995 році. Вона проживає за кордоном, але коли приїздила зупинялася в квартирі колишнього чоловіка в АДРЕСА_2 . Також постійно приїздила до м.Кам'янка, спілкувалася з ОСОБА_2 . У квартирі за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не зустрічала, жіночих речей у квартирі не було. ОСОБА_17 нічого не розповідав про ОСОБА_1 . Вперше ОСОБА_1 вона побачила на гробки у 2023 році.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що є близьким товаришем ОСОБА_3 , вони товаришували з дитинства. ОСОБА_3 все життя проживав за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання не змінював. Знав колишню дружину ОСОБА_3 вони товаришували, після 2016 року вона приїздила до Черкас. Мав ключі від його квартири, жіночих речей там не було. ОСОБА_1 ніколи не бачив, про неї ОСОБА_3 нічого не розказував, хоча він запитував про наявність відносин з жінками. Перший раз її побачив на впізнанні померлого. Другий раз - на похованні. Також пояснив, що ремонт робився в квартирі у ОСОБА_3 їх спільними товаришами, кошти за ремонт вони не брали. Ключі від квартири були у сусідки ОСОБА_13 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивачка ОСОБА_1 повідомила, що познайомилась з ОСОБА_6 у 2015 році, він робив ремонт у сусідки. Почали бачитися, у них були однакові погляди. З 2016 року він почав залишатись у неї в гуртожитку, приніс туди свої нарди. У 2016 році поїхав на заробітки у Москву, коли повернувся подарував їй червоні рози. В нього був хворий шлунок, але коли попав у лікарню прооперували та виявили апендицит. Потім, коли пішов на війну, вона давала йому спеціальні ліки від болі у шлунку. У 2016 році вперше познайомились з його батьками. Вона медичний працівник, працює у санаторії, додатково підробляє ще у двох місцях. Коли ОСОБА_3 хворів, необхідно було розрахуватись з лікарнею, приїхала ОСОБА_2 , бо ОСОБА_1 мала кошти тільки кредитні. Кожного року з червня по серпень він їздив на заробітки. Остаточно вони переїхали жити в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у 2017 році. Власником квартири була його мати ОСОБА_2 . У 2020 ОСОБА_3 не їздив на заробітки, бо почалась пандемія (короновірус). Коли вона стала проживати у АДРЕСА_2 . ОСОБА_19 був дуже економний і вона тоді вирішила платити по показникам лічильників. Сплачувала за комунальні і по гуртожитку і по квартирі. Продукти покупали обоє. Взимку ОСОБА_3 не працював, але коли отримував кошти, міг їх програти або випивати. Квартира була трикімнатна, але жили вони переважно у спальні. У 2021 році планували замінити двері у квартирі, потім вирішили покласти ламінат у спальні матері. Речі перенесли до їх кімнати. Діти її та ОСОБА_19 не були знайомі, не було потреби їх знайомити. У гуртожитку, поки вона проживала з ОСОБА_19 , жила її донька. Зі своїми батьками вона не квапилась його знайомити, бо він мав шкідливі звички. В гості у квартиру по АДРЕСА_4 нікого не запрошували, бо ОСОБА_2 не дозволяла. Коли він загинув на війні, зателефонували їй як цивільній дружині. Ключі від квартири в неї забрали 14.05.2023. Але після того, її речі ще довго були у квартирі по АДРЕСА_4 . Перша дружина навіть ними користувалася (матрацем та ковдрою). Потім позивачка забрала з квартири свій електрочайник, жалюзі, плойку, одяг (костюм).
Суд, вислухавши пояснення позивачки, та її представника, відповідачки, її представника, заслухавши пояснення свідків, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 біля села Роздолівка Бахмутського району Донецької області, що вбачається із сповіщення сім'ї №52 від 24.10.2022, адресованому матері ОСОБА_2 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданому 25.10.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №3254.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 у квартирі матері ОСОБА_2 .
Після його смерті із заявами про заведення спадкової справи та прийняття спадщини ніхто не звертався (довідка №79620085 від 31.12.2024).
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в спірний період в інших зареєстрованих шлюбах не перебували.
Із листа ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що одноразова грошова допомога після смерті ОСОБА_3 призначена його матері ОСОБА_2 , крім того, на користь неї від своєї частки відмовився і син ОСОБА_3 - ОСОБА_20 .
Позивачка звернулась до суду з даним позовом та вказує, що встановлення факту необхідно їй для отримання одноразової грошової допомоги, оскільки після внесення змін до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», після 29.03.2024 року, вона має право на частину сум коштів одноразової грошової допомоги як особа, з якою померлий військовослужбовець проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Із наданих суду доказів вбачається, що відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від №1921/12/161 від 20.02.2025 в особовій справі ОСОБА_3 зазначив як контактну особу - цивільну дружину - ОСОБА_4 , 1970 року народження.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Позивачка та її представник вказували, що за час спільного проживання, починаючи з 2017 року позивачка разом із ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм житла, у якому проживали, робили ремонт, купували предмети домашнього побуту, приймали участь в спільних витратах на утримання житла, допомогали один одному, спільно відповчивали.
Як на докази вищенаведених обставин посилались, зокрема на квитанції зі сплати позивачкою комунальних послуг за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за період з травня 2020 по листопад 2022 року; податок на нерухомість за вказану квартиру у 2021, 2022 роках, акти розпломбування лічильників у 2019 року та подальшої їх повірки, складені за участі позивачки; відомості з картки амбулаторного хворого, де зазначено, що ОСОБА_3 приходив на прийом разом із дружиною. Позивачка регулярно поповнювала телефон ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 ) починаючи з 2017 року. Також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перераховували один одному невеликі суми коштів в період 2017-2022 року, документи про придбання побутової техніки (мультиварка, чайник, конвектор), 2 фото із спільного відпочинку на природі (виїзд на шашликі).
Акт (довідка) житлової організації за адресою АДРЕСА_4 про проживання за вказаною адресою ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 у спірний період 2017 -2022 р.р., відсутня.
Отже, із наданих доказів та отриманих в ході розгляду справи пояснень свідків, на думку суду, не вбачається, що позивачка разом із ОСОБА_3 постійно, тривало проживали однією сім'єю, мали права та обов'язки притаманні подружжю та вели спільний побут. Позивачка мала своє житло, куди вона періодично поверталась, де зберігалось більшість її речей. Доказів ведення спільного бюджету (тобто коли подружжя витрачаючи кошти, не поділяючи їх на кошти один одного), в судовому засіданні не встановлено, кожна сторона витрачала свої особисті кошти, або відшкодовувала іншій витрачене. Сторонами не надано доказів систематичного спільного проведення часу, відпочинку, сімейних свят. Позивачка за 6 років відносин не представила ОСОБА_3 своїм батькам та сестрам як чоловіка, з яким проживає тривалий час.
Стороною відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнавались повністю, відповідачка ОСОБА_2 наполягала на тому, що її син хоча і зустрічався з ОСОБА_1 , але стосунки не мали ознак сім'ї, спільного бюджету з позивачем її син не мав, спільне господарство не вів, жодного спльного майна не набуто, все що купила позивачка вона забрала як своє особисте майно. Ремонт у квартирі АДРЕСА_2 робили за наполяганням відповідачки ОСОБА_2 , але ОСОБА_3 не збирався там проживати.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 хоча і перебувалия у близьких стосунках чоловіка та жінки, проте не доведена саме сукупність вказаних обставин та відносин, які б вказували на те, що сторони мали усталений спільний побут, між ними виникли у зв'язку із цим взаємні права та обов'язкі, притаманні подружжю.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, навіть факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року №757/8786/15-ц.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та квитанції про сплату комунальних послуг, поповнення один одному мобільного номеру, придбання чайника та мультиварки не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Надані позивачем докази, свідчать лише про існування між сторонами у певний період часу близьких стосунків як між чоловіком та жінкою, які не можна ототожнювати із подружніми/шлюбними відносинами.
Надані покази свідків у судовому засіданні не вказують на наявність усталених відносин, притаманних подружжю, а вкотре підтверджують наявність близких відносини у заявлений період, але не дають підстав для визнання сторін такими, що постійно проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, бюджет.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За змістом ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Суд також зазначає, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 біля села Роздолівка Бахмутського району Донецької області, а отже правовідносини щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з його загибеллю виникли 17.10.2022.
Станом на вказану дату стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, для одного із подружжя, який не одружився вдруге, або для утриманців загиблого (померлого). При цьому утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого військовослужбовця.
Лише 29.03.2024 набрала чинності нова редакція вищенаведеної статті 16-1, де правом на призначення та отримання одноразової грошової допомоги були наділені, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 9 грудня 2023 року № 3515-IX, яким було викладено вищевказану статтю 16-1 у новій редакції, вказано, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.
Тобто, станом на 17.10.2022 жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі, не входили до кола осіб, що можуть отримати одноразову грошову допомогу. При цьому в Законі України від 9 грудня 2023 року № 3515-IX, яким вищевказана категорія осіб була включена до кола отримувачів допомоги, чітко визначено, що ретроспективно цей закон застосовується лише до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті.
Отже, станом на 17.10.2022 та станом на теперішній час позивачка ОСОБА_1 не входить та не може входити до кола осіб, яким виплачується вищевказана одноразова грошова допомога незалежно від встановлення судом факту її проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 .
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на отримання грошової допомоги - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 07.04.2025 року.
Головуючий Т.Є.Троян