Справа № 538/2182/24
Провадження № 2-а/538/10/25
26 березня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Бондарь В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу роти 2 УПП в Полтавській області Колісника Дениса Віталійовича про скасування постанови серії БАД № 534619 від 12 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу роти 2 УПП в Полтавській області Колісника Д.В. про скасування постанови серії БАД № 534619 від 12.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 12.09.2024 року поліцейським взводу роти 2 УПП в Полтавській області Колісником Д.В. винесено постанову серії БАД №534619 від 12.09.2024 року про те, що на нього накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за те, що він 12.09.2019 року о 12 год 23 хв керував автомобілем Фольксваген Гольф НОМЕР_1 та на 306 км автодороги Київ Харків Довжанський перевищив дозволену для руху транспортних засобів швидкість та не мав права керуання траснспортним засобом. Дане порушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
Зазначив, що він ніяких порушень ПДР не вчиняв і постанова винесена безпідставно. Швидкісний режим він не порушував. Він має водійське посвідчення відповідної категорії серії НОМЕР_2 з дозволом на право керування транспортними засобами категорії "А" та "В", видане 18.03.2006 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції та відповідач поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області Колісник Д.В. в судове засідання не з"явилися, але від представника відповідачів Грешнової А.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи провести без її участі.
Зокрема, зазначила, що під час несення служби в межах на а/д М03, Київ-Харків-Довжанський, 306 км, в межах м. Решетилівка, 12.09.2024 року о 12 год 23 хв екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак НОМЕР_3 , рухався зі швидкістю 97 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 47 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу.
Також представник відповідачів у відзиві зазначила, що в ході перевірки документів у водія, котрим виявився ОСОБА_1 було встановлено, що останнього постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року, справа №538/767/15-п притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, без оплатного вилучення траснспортного засобу. Рішення суду набрало чинності 08.05.2015 року. Було встановлено, що по закінченню строку позбавлення ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №340 від 08.05.1993 року не поновив своє право на керування транспортними засобами шляхом складання теоретичного та практичного іспитів. А відтак керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами.
За результатом розгляду справи винесено постанову за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та з урахуванням положень ст. 36 КУпАП було накладено стягнення в розмірі 3400 грн, відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено фото та відео відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425), на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення, а також відеозапис із нагрудної відеокамери (бодікамери) патрульних.
Також, до відзиву на позовну заяву представник позивача надіслав диск з відеофіксацією.
Суд, заслухавши позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що поліцейським взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області Колісником Д.В. 12.09.2024 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 534619 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 12.09.2024 року о 12 год 23 хв в Полтавській області, Полтавського району, м. Решетилівка, Київ-Харків-Довжанський, 306 км, ОСОБА_1 , керуючи ТЗ в межах м. Решетилівка, рухався зі швидкістю 97 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 47 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TruCam LTI 20/20, ТС008425, а також керував ТЗ немаючи права керування, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП (які об"єднані за ст. 36 КУпАП).
Даною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф у розмірі 3400,00 грн.
З наявних у справі доказів вбачається, що зазачена постанова була винесена із врахування вимог, передбачених ст. ст. 256, 258, 283 КУпАП, та доказів зворотному матеріали справи не містять.
Вбачається, що правопорушення було виявлено та зафіксовано поліцейським взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області Колісником Д.В., який склав постанову про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Стаття 222 КУпАП надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП працівниками органів Національної поліції.
Судом встановлено, що поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області Колісник Д.В. є працівником органів Національної поліції, має відповідне звання, а отже оскаржувана постанова винесена ним, як посадовою особою - правомірно.
Крім того, відповідно ч. III п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС008425, яким було встановлено перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_1 , є придатним до застосування на момент фіксації порушення, що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29490, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 21.11.2023 року та чинного до 21.11.2024 року.
Пунктом 2.1 (а) ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорїї.
Відповідальність за дане порушення передбачена ч. 2. ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Встановлено, що постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року (справа № 538/767/15-п) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.
Відповідно до вимог ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Отже, чинним законодавством передбачено, що особа котру позбавили права керування транспортними засобами, зобов'язана здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Позивач ОСОБА_1 втратив право на керування транспортними засобами та повинен був здати до Тереторіального сервісного центру посвідчення водія. Однак позивач не виконав рішення суду та тривалий час, в порушення постанови суду та чинного законодавства продовжував керувати транспортним засобом.
Також відповідно до Наказу МВС № 515 від 07.12.2009 року, а саме п. 2.31 «Позбавлення осіб права керування транспортними засобами проводиться відповідно до чинного законодавства».
Після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертаються власникам або після складання іспитів із знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами проводиться їх обмін. Особам, позбавленим права керування транспортними засобами за керування ними в стані сп'яніння, посвідчення водія може бути повернуто після обов'язкового проходження медичного огляду та складання іспитів із знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами. При цьому іспит із навичок керування транспортними засобами приймається на транспортному засобі тієї категорії, право на керування яким особу було позбавлено.
Позивач по закінченню строку позбавлення не відновив своє право на керування транспортними засобамидля в результаті чого керував транспортним засобом з посвідченням водія, котре не дійсне.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів на спростування обставин викладених у оспорюваній постанові, а висновок про наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи, а також наданими відповідачами доказами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд, переглянувши відеозапис, наданий стороною відповідача, та дослідивши всі докази наявні в матеріалах справи, приходить висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом здобуто не було, а ті обставини, з яких, останній, просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, а також зважаючи на подані стороною відповідача докази, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, - є законною та обґрунтованою.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що наведені в позові обґрунтування, на думку суду, не є такими, з якими закон пов'язує можливість скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності, стороною відповідача доводи та обґрунтування позову були спростовані, а тому суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.
Керуючись ст. ст. 122, 222, 251, 252, 254, 256, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу роти 2 УПП в Полтавській області Колісника Дениса Віталійовича про скасування постанови серії БАД № 534619 від 12 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення був виготовлений 03.04.2025 року.
Суддя Лохвицького
районного суду В.А. Бондарь