Справа № 274/8961/24
Провадження № 1-кс/0274/622/25
Іменем України
01.04.2025 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бердичева Житомирської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, студенту Житомирського торгівельно-економічного коледжу Київського національного торгівельно-економічного університету, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, поданого в рамках кримінального провадження № 12024231020000873 від 16.09.2024 р.,
31.03.2025 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_7 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов"язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється:
у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України;
у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, шляхом здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Також орган досудового розслідування у клопотанні посилається на ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , міру покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, враховуючи, що підозрюваний має знання у сфері інформаційних технологій, відносно якого на розгляді в Богунському районному суді м. Житомира перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні аналогічних злочинів, тому існують ризики того, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та/ або суду; вчиняти інші злочини, зокрема у сфері здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання цим ризикам.
Відомості за вказаним фактом 16.09.2024 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024231020000873 та розпочате досудове слідство.
22.03.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор у своєму виступі підтримала клопотання слідчого в повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки існують ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого про обрання відносно нього домашнього арешту заперечив. Пояснив, що він навчається у м. Житомирі на денному стаціонарі, там же орендує квартиру, та проживає. Останні один-два місяці у м. Житомирі підробляє неофіційно офіціантом. Вину визнає частково. Зазначив, що у Богунському районному суді м. Житомир відносно нього на розгляді перебуває обвинувальний акт по аналогічних злочинах. Просив звернути увагу, що у зазначеному кримінальному провадженні відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вимоги якого він виконав, не порушував обов"язки, покладені на нього ухвалою суду. На розгляд справи в призначені судові засідання з"являвся вчасно.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання слідчого. Зазначила, що підозра є необґрунтованою. Матеріали поданого клопотання вилучені з кримінального провадження, яке на даний час знаходиться на розгляді в Богунському районному суді м. Житомира. Вказала, що прокурором до клопотання не додано характеризуючих матеріалів на підозрюваного. Також прокурором не обґрунтовано та не доведено, чому до підозрюваного не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання. Зазначила, що в січні 2025 року в Богунському районному суді м. Житомир відбулося підготовче судове засідання по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні ним аналогічних кримінальних правопорушень. У призначене судове засідання підозрюваний з"явився самостійно та вчасно. У вказаному провадженні відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід він не порушував, не мав порушень в нічний час. Просила звернути увагу, що на даний час на території України оголошено воєнний стан, діє комендантська година. При цьому, підозрюваний не порушував обраний відносно нього запобіжний захід, є законослухняним громадянином, тому відносно нього не доцільно обирати домашній арешт в нічний час.
Законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала виступ захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголошує, що, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 12024231020000873 від 16.09.2024 р.
22.03.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , маючи знання у сфері інформаційних технологій, вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки - мобільних терміналів та незаконного втручання в роботу автоматизованих систем - мобільного застосунку «Приват24».
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману з використанням електронно- обчислювальної техніки 24.12.2023 р. близько 20 год 18 хв створив та здійснив розсилку у застосунку «Фейсбук» фішингового посилання щодо можливого отримання грошової допомоги від «Юнісефт», яке відсилає користувача на підконтрольний веб-ресурс, який за візуальними ознаками схожий на панель керування автоматизованої банківської системи обслуговування АТ КБ «ПриватБанк» (далі - «Приват24»), які надали можливість останньому отримати особисті персональні дані потерпілої ОСОБА_8 , зокрема номер мобільного телефону, пароль для входу у додаток «Приват24».
В подальшому, використовуючи отримані від ОСОБА_8 дані ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, несанкціоновано, без відома власника, в порушення нормального функціонування інформаційної системи мобільного застосунку «Приват24», використовуючи веб-версію «Приват24», шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Приват 24» ОСОБА_8 та від імені останньої здійснив токенізування по технології NFC (Google Pay та Apple Pay), належної останній банківської картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приват Банк», на підконтрольний йому мобільний телефон.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Також не пізніше 24.12.2023 р. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, використав за допомогою електронно-обчислювальної техніки створене невстановленою особою фішингове посилання, яке за візуальними ознаками схоже на онлайн-банкінг, зокрема сервіс дистанційного банківського обслуговування АТ «Приват Банк», що надає доступ до банківських рахунків, з метою протиправного отримання ОСОБА_6 персональних даних громадян та даних, що містять банківську таємницю, і подальшого заволодіння їх коштами, розміщених на рахунках банківської установи.
Таким чином, маючи можливість відслідковувати у режимі онлайн процес введення потерпілим за фішинговим посиланням своїх номерів телефонів, персональних даних та даних, що містять банківську таємницю, ОСОБА_6 отримав у розпорядження дані ОСОБА_8 .
Так, не пізніше 24.12.2023 р. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем проживання, переглядаючи через особистий профіль в соціальній мережі «Фейсбук» новини груп, побачила оголошення про надання грошової допомоги від «Юнісеф», яке за своїм зовнішнім виглядом викликало у неї довіру.
При цьому, ОСОБА_8 , будучи необізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння грошовими коштами шляхом обману з метою отримання грошової допомоги, про яку йшлося в оголошенні, перейшла за заздалегідь створеним, фішинговим посиланням в мережі «Фейсбук», яке не збереглося, в результаті чого відкрилась веб-сторінка, де необхідно було обрати клієнтом якого банку вона є, тобто перейшла за фішинговим посиланням, зовнішньо схожим на сторінку авторизації до онлайн-банкінгу.
В подальшому ОСОБА_8 , будучи клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», обрала відповідне фішингове посилання з назвою АТ «Приват Банк», яке направило на веб-сторінку, яка копіювала своїм виглядом веб-сторінку, візуально схожу на сторінку вказаного банку, та не викликала у останньої жодних сумнівів з приводу автентичності.
З метою авторизації на сторінці веб-сайту, відкритого за фішинговим посиланням, діючи згідно інструкції, зазначеної на ній, з метою отримання грошової допомоги ОСОБА_8 , будучи введеною в оману, ввела запитувану інформацію, а саме персональні данні, у тому числі, які містять банківську таємницю.
Після цього, 24.12.2023 р. близько 20 год 18 хв ОСОБА_6 здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Приват24» ОСОБА_8 та від імені останньої здійснив токенізування по технології NFC (Google Pay та Apple Pay) належної останній банківської картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приват Банк», на підконтрольний йому мобільний телефон.
Після проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки - підконтрольного мобільного терміналу та незаконно отриманих персональних даних ОСОБА_8 з метою особистого збагачення, діючи умисно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 в POS-терміналі шляхом безготівкового розрахунку по технології NFC о 20 год 18 хв 24.12.2023 р. на АЗС «Окко», яка розташована за адресою: вул. Одеська, 16, в м. Бердичеві Житомирської області, здійснив дві транзакції 4 393,78 грн та 519, 20 грн, після чого о 20 год 20 хв здійснив перерахунок на платіжну систему MONODirect в сумі 1 500 грн.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , діючи шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області, заволодів та розпорядився шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 6 412,98 грн, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, шляхом здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи знання у сфері інформаційних технологій, вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки - мобільних терміналів та незаконного втручання в роботу автоматизованих систем - мобільного застосунку «Приват24».
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману з використанням електронно- обчислювальної техніки 25.12.2023 р. близько 12 год 38 хв створив та здійснив розсилку у застосунку «Фейсбук» фішингового посилання щодо можливого отримання грошової допомоги українцям в розмірі 6 300 грн, яке відсилає користувача на підконтрольний веб-ресурс, який за візуальними ознаками схожий на панель керування автоматизованої банківської системи обслуговування АТ КБ «ПриватБанк» (далі - «Приват24»), які надали можливість останньому отримати особисті персональні дані потерпілої ОСОБА_9 , зокрема номер мобільного телефону, пароль для входу у додаток «Приват24».
В подальшому, використовуючи отримані від ОСОБА_9 дані ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, несанкціоновано, без відома власника, в порушення нормального функціонування інформаційної системи мобільного застосунку «Приват24», використовуючи веб-версію «Приват24», шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Приват 24» ОСОБА_9 та від імені останньої здійснив токенізування по технології NFC (Google Pay та Apple Pay) належних останній банківських карток № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ КБ «Приват Банк», на підконтрольний йому мобільний телефон.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 25.12.2023 р. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, використав за допомогою електронно-обчислювальної техніки створене невстановленою особою фішингове посилання, яке за візуальними ознаками схоже на онлайн-банкінг, зокрема сервіс дистанційного банківського обслуговування АТ «ПриватБанк», що надає доступ до банківських рахунків, з метою протиправного отримання ОСОБА_6 персональних даних громадян та даних, що містять банківську таємницю, і подальшого заволодіння їх коштами, розміщених на рахунках банківської установи.
Таким чином, маючи можливість відслідковувати у режимі онлайн процес введення потерпілим за фішинговим посиланням своїх номерів телефонів, персональних даних та даних, що містять банківську таємницю, ОСОБА_6 отримав у розпорядження дані ОСОБА_9 .
Так, не пізніше 25.12.2023 р. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання, переглядаючи через особистий профіль в соціальній мережі «Фейсбук» новини груп, побачила оголошення про надання грошової допомоги українцям в розмірі 6 300 грн, яке за своїм зовнішнім виглядом викликало у неї довіру.
При цьому, ОСОБА_9 , будучи необізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння грошовими коштами шляхом обману з метою отримання грошової допомоги, про яку йшлося в оголошенні, перейшла за заздалегідь створеним фішинговим посиланням в мережі «Фейсбук», яке не збереглося, в результаті чого відкрилась веб-сторінка, де необхідно було обрати клієнтом якого банку вона є, тобто перейшла за фішинговим посиланням, зовнішньо схожим на сторінку авторизації до онлайн-банкінгу.
В подальшому ОСОБА_9 , будучи клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», обрала відповідне фішингове посилання з назвою АТ «ПриватБанк», яке направило на веб-сторінку, яка копіювала своїм виглядом веб-сторінку, візуально схожу на сторінку вказаного банку, та не викликала у останньої жодних сумнівів з приводу автентичності.
З метою авторизації на сторінці веб-сайту, відкритого за фішинговим посиланням, діючи згідно інструкції, зазначеної на ній, з метою отримання грошової допомоги ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, ввела запитувану інформацію, а саме персональні данні, у тому числі, які містять банківську таємницю.
Після цього, 25.12.2023 р. близько 12 год 38 хв ОСОБА_6 здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Приват24» ОСОБА_9 та від імені останньої здійснив токенізування по технології NFC (Google Pay та Apple Pay) належних останній банківських карток № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», на підконтрольний йому мобільний телефон.
Після проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки - підконтрольного мобільного терміналу та незаконно отриманих персональних даних ОСОБА_9 , з метою особистого збагачення, діючи умисно, в умовах воєнного стану ОСОБА_6 в POS-терміналі шляхом безготівкового розрахунку по технології NFC в період часу з 12 год 38 хв до 13 год 01 хв 25.12.2023 р. у магазині «Фокстрот», який розташований за адресою: вул. Вінницька, 18, в м. Бердичеві Житомирської області, з банківської картки № НОМЕР_3 здійснив розрахування за товар в сумі 13 999,90 грн та 8 499,90 грн, також останній в POS-терміналі шляхом безготівкового розрахунку по технології NFC о 12 год 41 хв 25.12.2023 р. у магазині «Фокстрот», який розташований за адресою: вул. Вінницька, 18, в м. Бердичеві Житомирської області, з банківської картки № НОМЕР_2 здійснив розрахування за товар в сумі 1 399,00 грн, також останній в POS-терміналі шляхом безготівкового розрахунку по технології NFC в період часу з 13 год 03 хв до 13 год 06 хв 25.12.2023 р. у магазині «Фора», який розташований за адресою: вул. Вінницька, 18, в м. Бердичеві Житомирської області, з банківської картки № НОМЕР_3 здійснив розрахування за товар трьома платежами в сумі 287,00 грн, 1 212,00 грн та 462,00 грн.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , діючи шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області, заволодів та розпорядився шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 25 859,8 грн, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, шляхом здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи знання в сфері інформаційних технологій, вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману з використаннням електронно-обчислювальної техніки - мобільних терміналів та незаконного втручання в роботу автоматизованих систем - мобільного застосунку «Ощад24».
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману з використанням електронно- обчислювальної техніки 16.09.2024 р. близько 12 год 50 хв створив та здійснив розсилку фішингового посилання щодо можливого розблокування банківської картки АТ «ОщадБанк», яке відсилає користувача на підконтрольний веб-ресурс, який за візуальними ознаками схожий на панель керування автоматизованої банківської системи обслуговування АТ КБ «ОщадБанк» (далі - «Ощад24»), які надали можливість останньому отримати особисті персональні дані потерпілої ОСОБА_10 , зокрема номер мобільного телефону, пароль для входу у додаток «Ощад24».
В подальшому, використовуючи отримані від ОСОБА_10 дані ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, несанкціоновано, без відома власника, в порушення нормального функціонування інформаційної системи мобільного застосунку «Ощад24», використовуючи веб-версію «Ощад24», шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Ощад 24» ОСОБА_10 та від імені останньої здійснив перерахування грошових коштів в сумі 14 500 грн, на банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_5 , та використав у власних цілях.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 16.09.2024 р. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, а саме: представившись працівником АТ «ОщадБанк» та шляхом обману заволодіти персональними даними до банківських рахунків, з метою протиправного отримання ОСОБА_6 персональних даних громадян та даних, що містять банківську таємницю, і подальшого заволодіння їх коштами, розміщених на рахунках банківської установи.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків таких дій і бажаючи їх настання, використовуючи невстановлений слідством мобільний телефон, визначив мобільний номер телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_11 , який являється сином ОСОБА_10 , та повідомив, що банківська картка № НОМЕР_6 , яка імітована на ОСОБА_10 , заблокована, для розблокування потрібно перейти за посиланням, яке за своїм зовнішнім виглядом викликало у неї довіру.
При цьому ОСОБА_10 , будучи необізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, з метою розблокування своєї банківської картки, про яку йшлося в розмові, перейшла за заздалегідь створеним фішинговим посиланням в мережі «Телеграм», яке не збереглося, в результаті чого відкрилась веб-сторінка, де необхідно було вказати дані банківської карки.
В подальшому ОСОБА_10 , будучи клієнтом АТ «ОщадБанк», перейшла за фішинговим посиланням з назвою АТ «ОщадБанк», яке направило на веб-сторінку, яка копіювала своїм виглядом веб-сторінку, візуально схожу на сторінку вказаного банку, та не викликала у останньої жодних сумнівів з приводу автентичності.
З метою авторизації на сторінці веб-сайту, відкритого за фішинговим посиланням, діючи згідно інструкції, зазначеної на ній, з метою розблокування банківської картки ОСОБА_10 , будучи введеною в оману, ввела запитувану інформацію, а саме персональні дані, у тому числі, які містять банківську таємницю.
Після цього, 16.09.2024 р. близько 12 год 50 хв ОСОБА_6 здійснив вхід в особистий кабінет мобільного застосунку «Ощад24» ОСОБА_10 та від імені останньої здійснив перерахування грошових коштів в сумі 14 500 грн на банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_5 .
Після проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки - підконтрольного мобільного терміналу та незаконно отриманих персональних даних ОСОБА_10 , з метою особистого збагачення, діючи умисно, в умовах воєнного стану ОСОБА_6 в POS-терміналі шляхом безготівкового розрахунку по технології NFC о 13 год 10 хв 16.09.2024 р. у магазині «Сокіл», який розташований за адресою: вул. Володарського, 3, в м. Бердичеві Житомирської області, з банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_5 , здійснив розрахування за товар в сумі 5 716,00 грн, які належні потерпілій ОСОБА_10 , а іншою частиною грошових коштів розпорядився на власний розсуд.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , діючи шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, перебуваючи у м. Бердичеві Житомирської області, заволодів та розпорядився шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 на загальну суму 14 500 грн, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, шляхом здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки.
Разом з тим, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 16.09.2024 р.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.09.2024 р.;
- протоколом огляду речей та документів від 20.12.2024 р., а саме банківської картки АТ «ОщадБанк»;
- протоколом огляду речей та документів від 20.12.2024 р., а саме банківської картки АТ «Універсал Банк»;
- висновком експерта №СЕ-19/106-24/18294-ФП від 13.12.2024 р.;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_9 від 04.02.2025 р.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.02.2025 р.;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_8 від 04.02.2025 р.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 05.02.2025 р.;
- протоколом огляду речей та документів від 13.03.2025 р.;
- протоколом огляду від 19.03.2025 р.;
-протоколом огляду від 20.03.2025 р.;
-повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 22.03.2025 р.,
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об"єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, при обранні запобіжного заходу слідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України.
Враховується тяжкість вчинених підозрюваним злочинів та міра покарання. Зокрема, злочини, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України, класифікуються як тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що на розгляді в Богунському районному суді м. Житомира перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024060480000108 від 01.02.2024 р. про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів за чч. 4, 5 ст. 190, чч. 1, 2 ст. 361, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 361 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_6 в ході обшуку було вилучено знаряддя вчинення кримінального правопорушення (мобільний телефон, сім-картки, тощо). Однак вказане не позбавляє можливості підозрюваного придбати собі інше знаряддя, зокрема гаджети, електронно-обчислювальну техніку для вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Встановлені обставини свідчать про ймовірність існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері здійснення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування та прокурором в судовому засіданні не доведено наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органу досудового розслідування та/ або суду, на який слідчий посилається у клопотанні.
Зокрема, доводи слідчого та прокурора, що під тяжкістю покарання підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спростовуються тим фактом, що підозрюваний ОСОБА_6 станом на 01.04.2025 р. має зареєстроване місце проживання в м. Бердичеві. На даний час є студентом Житомирського торгівельно-економічного коледжу Київського національного торгівельно-економічного університету, навчається стаціонарно на денній формі навчання. Орендує квартиру в м. Житомир. Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 співпрацює зі слідством, має належну поведінку, самостійно з"являється на виклики до слідчого, до Богунського районного суду м. Житомира, також до слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду. Встановлено, що підозрюваний виконував належним чином обов"язки, покладені на нього ухвалою Богунського районного суду м. Житомир, якою йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Жодних доказів щодо протиправної поведінки, переховування останнього, починаючи з грудня 2023 року на день розгляду клопотання в суді - 01.04.2025 р., слідчим суддею не встановлено.
Окрім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що станом на день внесення відомостей до ЄРДР, а саме від 16.09.2024 р. підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був неповнолітнім, статусу повноліття набув лише 19.02.2025 р., тому за вказаний період часу він мав можливість перетнути державний кордон України, порушивши, при цьому, умови застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак підозрюваний цим не скористався, має належну поведінку, проживає та навчається у м. Житомир, має зареєстроване місце проживання.
Також слідчий суддя зазначає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який триває на сьогоднішній день. Військовою адміністрацією введено комендантську годину, яка, зокрема, у Житомирській області (Житомир, Бердичів та ін.) триває з 00:00 до 5:00 год. При цьому, жодних доказів щодо протиправної поведінки та порушення підозрюваним ОСОБА_6 встановлених заборон під час комендантської години слідчим суддею не встановлено. Вказані обставини також не були доведені слідчим та прокурором в судовому засіданні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до переконання, що прокурором в судовому засіданні та слідчим у клопотанні не доведено наявності усіх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до чч. 2 та 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням наведеного, оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні, тому слідчий суддя застосовує положення ч. 4 ст. 194 КПК України та вважає достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов"язання з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та/ або суду; не відлучатись з м. Житомира (м. Бердичева) Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора та/ або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця навчання.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя оцінив в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, та враховує наявність місця реєстрації та місця проживання, його молодий вік, наявність місця навчання, відсутність судимостей.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177 - 179, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов"язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та/ або суду;
- не відлучатись з м. Житомира (Бердичева) Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора та/ або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця навчання.
Дані обов"язки покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк - два місяці, тобто до 01 червня 2025 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_6 негайно після її проголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання ним покладених на нього слідчим суддею обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчому здійснювати контроль за виконанням вказаної ухвали до моменту надходження справи до суду, а з того часу контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Бердичівської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1