Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5627/24
Провадження № 2/650/213/25
28 лютого 2025 року смт. Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді- Хомик І.І.
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Тараненко Артема Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Тараненко А.І. звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом в інтересах ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 04.07.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем, яким є ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 926193556 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 18 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги .
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
30.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідач не повернув своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням, в зв'язку з чим компанія звернулася до суду з даним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, відповідно до зазначених у позові обставин.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 926193556.
Електронне повідомлення від АТ «ТАСКОМБАНК», долучене позивачем до позовної заяви, не є документом первинного бухгалтерського обліку та не підтверджує переказ грошових коштів з рахунку кредитора на рахунок позичальника. На підставі даного повідомлення неможливо встановити на чиї банківські рахунки позивачем були перераховані кошти, оскільки інформація щодо отримувачів у даному повідомленні є прихованою та не містить відомостей для ідентифікації останніх.
До позовної заяви позивач не долучив документи на підтвердження переказу кредитних коштів відповідачу. Позивач долучив лише копію сумнівного платіжного доручення, згенерованого первинним кредитором, та електронного повідомлення від банку, що не є належним підтвердженням переказу коштів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дані документи не можуть братися до уваги у якості належних доказів.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал», тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, договір позики вважається укладеним лише з моменту передачі грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками. Тому обов'язок позичальника повернути кредит виникає не під час підписання договору, а після фактичного отримання кредитних коштів.
Позивач надав беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кошти в розмірі 18 000,00 грн. перераховано на карту відповідача. А саме, до позовної заяви долучено платіжні доручення № e5e49f19-f958-47ff-ab15-5f9201e3d685.
Банк підтвердив виконання платіжного доручення, а отже, перерахування коштів було здійснено належним чином. Відсутність юридичних фактів щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача підтверджує правомірність виконання операції.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Просить задовольнити позовні вимоги.
Суд дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.07.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем, яким є ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 926193556 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 18 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що є належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину, з чого слідує, що сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № e5e49f19-f958-47ff-ab15-5f9201e3d685, що приймається судом як доказ.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, який неодноразово продовжувався, шляхом укладання додаткових угод.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги .
Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Таким чином ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 33 252,70 грн.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
30.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклав Договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договори кредитування є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.
Однак зобов'язання за даним договором належним чином відповідачем не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 58 231,57 грн.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід вказати, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договору носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат, а тому витрати на послуги адвоката в розмірі 6000,00 грн. за даною справою на складання позовної заяви є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, а тому такий розмір витрат є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, встановленні судом обставини дають підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 7, 8,12, 13, 141, 258-259 ЦПК України, в силу ст. ст. 526, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Умовами та Правилами надання банківських послуг,
Позовні вимоги представника позивача Тараненко Артема Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 926193556 від 04.07.2021 року в сумі 35 629,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2422,40 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК