Справа № 472/462/24
Провадження №3/472/5/25
02 квітня 2025 рокус-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Тустановського А.О., за участю секретаря Скрипник О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Нестера С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали, які надійшли від Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Новокатеринівка, Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 травня 2024 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, який 29.04.2024 р. о 18 год. 54 хв. на автодорозі Веселинове - Ставки керував транспортним засобом ВАЗ2101 днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці ока не реагують на світло) від проходження огляду відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, зафіксовано на нагрудну боді - камеру Tecsar 1113031065, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився у зв'язку із призовом 10 травня 2024 року до військової частини НОМЕР_2 .
Захисник Нестер С.В. в судовому засіданні просив закрити справу у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного. Під час зупинки транспортного засобу працівником поліції повідомлено ОСОБА_2 причину зупинки, а саме те, що не працює стоп фара, однак доказів до протоколу не надано. Також, не зазначено, які саме ознаки наркотичного сп'яніння були наявні у ОСОБА_1 .. На відеозаписі не відображено те, яким чином працівником поліції при зупинці транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 , було оглянуто зіниці очей останнього на ймовірний стан наркотичного сп'яніння. Всупереч вимогам ст.ст. 266, 265-2 КУпАП працівники поліції від керування автомобілем ОСОБА_1 не відсторонили. Тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або відправки його на спеціальний майданчик не відбулося. Крім того, порушено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, оскільки під час дослідження відеозапису на флеш носії не було зафіксовано факту оформлення направлення ОСОБА_2 на освідування на стан наркотичного сп'яніння.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП не підтверджена та провадження у справі має бути закрито в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Також, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі вказується суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року - докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально-процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ даної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» постановлено: Міністерству охорони здоров'я вжити заходів для розширення мережі закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Пунктами 2, 3, 4, 5 вказаного Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Аналогічна норма міститься в п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Пунктом 8 цієї Інструкції передбачено, що направлення водія транспортного засобу до лікаря закладу охорони здоров'я здійснюється із оформленням письмового направлення, форма якого наведена у додатку 1 цієї Інструкції.
При перегляді флеш носія інформації встановлено, що дане направлення ОСОБА_1 не вручалось. Крім того, під час зупинки ОСОБА_1 працівник поліції повідомив останньому причину зупинки, а саме: що не працює задій стоп сигнал, однак на відео, яке зафіксоване з нагрудної боді камери не вбачається те, що не працює задній стоп сигнал, тобто доказів законності підстав та причини зупинки в судовому засіданні не здобуто.
Пунктами 3, 4, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, визначено, що ознаками наркотичного сп'яніння є:
-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
-почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час перегляду відеозапису, який надано суду як доказ, встановлено, що поліцейським проведено огляд на ознаки наркотичного сп'яніння формально, ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається. Під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідає обстановці.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що у ОСОБА_1 були ознаки наркотичного сп'яніння, тобто, не було правових підстав для направлення вказаної особи для проходження медичного огляду на предмет виявлення такого сп'яніння.
Також, згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення (розділ 1 п.2 п.п.1). Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ 3 п.2). Строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб. Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань (розділ 8 п.3,4). Наведене свідчить, що з метою фіксації фактів порушення водіями ПДР України передбачено проведення поліцейськими відеозапису за допомогою відеореєстратора патрульної машини та нагрудних камер, які є належними та допустимими доказами, на підставі яких встановлюються фактичні обставини справи, у тому числі, доведення винуватості особи у вчиненні правопорушення. Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є: забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення; усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій; перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
До справи про адміністративне правопорушення долучено флеш носій з відеозаписами правопорушення ОСОБА_1 які зафіксовано з нагрудною відеокамерою поліцейського.
Однак, всупереч вимог даної інструкції, відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського є не суцільним, переривається на важливих моментах, звукозапис на відеокамері, є частково нерозбірливим.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП України, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 221, 251, 280, 283 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський