Справа № 1-118/2010 р.
26 серпня 2010 року Ізяславський райсуд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С.,
при секретарі Мирончуку І. І.,
з участю прокурора Шнайдер М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Лютарка Ізяславського району
Хмельницької області, українки, громадянки України,
освіта повна загальна середня, не одруженої, приватного
підприємця, жительки АДРЕСА_1, раніше не
судимої, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК
України,
Підсудна ОСОБА_1, будучи зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, маючи право на прийняття та звільнення з роботи працівників, являючись відповідальною за додержанням трудового законодавства під час здійснення підприємницької діяльності, умисно допустила грубі порушення законодавства про працю.
Злочин скоєно за наступних обставин: з 01 травня 2009 по 15 грудня 2009 року ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність по виробництву виробів з деревини, в порушення вимог ст. ст. 24, 24-1, 48 Кодексу законів про працю України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 43, 46 Конституції України, які передбачають гарантії прав громадян на працю та соціальний захист, умисно не уклала в установленому порядку трудові договори з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, котрі за усною домовленістю з ОСОБА_1 фактично працювали у підсудної як наймані працівники, отримуючи заробітну плату без відображення її у бухгалтерській звітності.
Не уклавши трудових угод з вищевказаними найманими працівниками, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 всупереч вимогам Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не сплачувала страхові внески до фондів соціальної спрямованості та податки з доходів фізичних осіб, а саме з заробітної плати найманих працівників .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи без належного оформлення найману працю ОСОБА_2 у період з 01 травня 2009 року по 31 серпня 2009 року, не утримала та не перерахувала обов'язкових платежів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 15 грн. 06 коп., до Пенсійного фонду України - 883 грн. 52 коп., до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України -12 грн. 55 коп., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 163 грн. 65 коп. У порушення ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» роботодавець не утримала і не перерахувала до державного бюджету податок з доходів з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_2 в сумі 365 грн. 21 коп.
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи без належного оформлення найману працю ОСОБА_3 у період з 01 травня 2009 року по 31 серпня 2009 року не утримала та не перерахувала страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 15 грн. 06 коп., до Пенсійного фонду України - 883 грн. 52 коп., до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України -12 грн. 55 коп., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 163 грн. 65 коп. Всупереч вимогам ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» роботодавець не утримала і не перерахувала до державного бюджету податок з доходів з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_3 в сумі 365 грн. 21 коп.
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи без належного оформлення найману працю ОСОБА_4 у період з 01 червня 2009 року по 31 липня 2009 року, не утримала та не перерахувала обов'язкових платежів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 7 грн. 53 коп., до Пенсійного фонду України - 441 грн. 76 коп., до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України - 6 грн. 28 коп., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 81 грн. 50 коп. В порушення вимог ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» роботодавець не утримала і не перерахувала до державного бюджету податок з доходів з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_4 в сумі 182 грн. 41 коп.
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи без належного оформлення найману працю ОСОБА_5 у період з 01 вересня 2009 року по 15 грудня 2009 року, не утримала та не перерахувала обов'язкових платежів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 14 грн. 38 коп., до Пенсійного фонду України - 839 грн. 17 коп., до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України -12 грн. 55 коп., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 156 грн. 22 коп. Всупереч вимогам ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» роботодавець не утримала і не перерахувала до державного бюджету податок з доходів з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_5 в сумі 327 грн. 38 коп.
Також, у період з 01 вересня 2009 року по 15 грудня 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи без укладення трудового договору найману працю ОСОБА_6, не утримала та не перерахувала страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 14 грн. 38 коп., до Пенсійного фонду України - 839 грн. 17 коп., до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України - 12 грн. 55 коп., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 156 грн. 22 коп. В порушення вимог ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» роботодавець не утримала і не перерахувала до державного бюджету податок з доходів з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_6 в сумі 327 грн. 38 коп.
В результаті не укладення письмових трудових угод з найманими працівниками та виплати заробітної плати без відображення у бухгалтерській звітності з 01 травня 2009 року по 15 грудня 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, грубо порушуючи законодавство про працю, позбавила можливості робітників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 користуватись передбаченими законодавством про працю правами, та унеможливила контроль з боку державних органів за дотриманням їх реалізації, що призвело до ненадходження до фондів соціальної спрямованості коштів на загальну суму 4730 грн. 12 коп. та податків з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників у розмірі 1567 грн. 59 коп. Крім того, вказані працівники втратили право на зарахування їм відпрацьованого за вказані періоди робочого часу в трудовий і пенсійний стаж, а також на гарантований державою соціальний захист за рахунок сплати роботодавцем загальнообов'язкових страхових внесків.
Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, підтвердила факт порушення нею трудового законодавства, мотивуючи це необізнаністю з діючим законодавством.
Правдивість пояснень підсудної ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в ході судового слідства доказами.
Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що працював в період з травня по серпень 2009 року різноробочим на виробництві по переробці деревини, власником якого є ОСОБА_1, від імені котрої з ним домовлявся про прийом на роботу ОСОБА_7 Потерпілий вказує, що умови праці, розмір заробітної плати він також обговорював з ОСОБА_7, котрий обіцяв, що з часом трудовий договір з потерпілим буде оформлено офіційно. ОСОБА_2 не надавав значення тому, з ким проводив переговори про працевлаштування, оскільки ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_7 З ОСОБА_7 потерпілий дійшов згоди по всіх істотних умовах працевлаштування, умовах праці, розміру та порядку оплати праці. Облік виконаної роботи та виплату заробітної плати проводив ОСОБА_7 Потерпілий посилається, що заробітна плата йому була виплачена не в повному обсязі. Разом з ним на підприємстві працювали ОСОБА_3 та ОСОБА_8, крім того при наявності роботи на підприємстві, також працювали ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, з якими розраховувались одразу після виконання обумовленої роботи. ОСОБА_1 часто була на виробництві і знала, що ОСОБА_2 там працює.
Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що працював різноробочим на виробництві по переробці деревини, власником якого є ОСОБА_1, з вересня по грудень 2009 року. Від імені ОСОБА_1 з ним домовлявся про прийом на роботу, контролював виконання наданих завдань та проводив виплату заробітної плати ОСОБА_7 У встановленому законом порядку трудовий договір з ним не укладався.
Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що працював різноробочим на виробництві по переробці деревини, власником якого є ОСОБА_1, з серпня по грудень 2009 року. Від імені ОСОБА_1 з ним домовлявся про прийом на роботу, контролював виконання наданих завдань та проводив виплату заробітної плати ОСОБА_7 У встановленому законом порядку трудовий договір з ним не укладався. Потерпілий посилається, що ОСОБА_1 не виплатила йому заробітну плату в обумовленому розмірі.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що з 2003 року по даний час проживає однією сім'єю з ОСОБА_1, котра зареєстрована як фізична особа-підприємець та займається підприємницькою діяльністю, пов'язаною із переробкою деревини. З цією метою з квітня по кінець серпня 2009 року вона орендувала приміщення складу та прилеглу територію у с. Лютарка Ізяславського району. Згодом наприкінці літа виробництво було переміщено у с. Мокрець Ізяславського району, де було взято в оренду приміщення ферми та прилеглої до неї території. Деревина для господарської діяльності закупляла у КП «Лютарка», КП «Сішне».На початковому етапі здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 допомагав він та родичі. З кінця квітня по кінець серпня 2009 року було найнято на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 В с. Мокрець було найнято працівників: ОСОБА_13, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Працівників для роботи набирав ОСОБА_7, однак з вказаними працівниками трудові угоди не укладалися, податки та інші обов'язкові платежі не сплачувались, записи у трудових книжках не робились. Про розмір заробітної плати з працівниками домовлявся він на прохання та на допомогу ОСОБА_1 Заробітна плата встановлювалася від виробітку, але не менше встановленого законодавством мінімального розміру. Заробітна плата платилася без відображення у бухгалтерській звітності та частково в натуральній формі. На даний час наявна заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що протягом вересня -грудня 2009 року допомагав ОСОБА_1 та ОСОБА_7 по переробці деревини. Робота мала не постійний, періодичний характер. На виробництві в с. Мокрець він бачив ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які працювали там постійно.
Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що протягом січня - грудня 2009 року допомагав ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у здійсненні підприємницької діяльності. Протягом приблизно квітня-серпня 2009 року у ОСОБА_1 постійно працювали наймані працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що являється дружиною ОСОБА_6 Свідок підтвердила, що протягом вересня - грудня 2009 року її чоловік працював найманим працівником у ОСОБА_1 Заробітну плату ОСОБА_1 обіцяла виплачувати у розмірі 1200 грн. на місяць, однак сплачувала не вчасно і не в повному обсязі. В даний час ОСОБА_1 заборгувала ОСОБА_6 близько 2600 грн. При прийняті на роботу трудовий договір не укладався, записів у трудову книжку не робились. В майбутньому ОСОБА_1 обіцяла провести оформлення на роботу згідно чинного законодавства, однак цього не зробила. У середині грудня 2009 року з ініціативи ОСОБА_6 трудові відносини з ОСОБА_1 припинилися через невиплату заробітної плати. Свідку відомо, що разом з ОСОБА_6 працював ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_17 підтвердила покази свідка ОСОБА_16, давши суду аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_18 підтвердив, що у 2009 році ОСОБА_1 орендувала у очолюваного ним Комунального підприємства приміщення для виробництва по переробці деревини, придбавала сировину. Протягом часу оренди у ОСОБА_1 працювали наймані працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, періодично ОСОБА_4
Покази свідка ОСОБА_18 в частині укладення з ОСОБА_1 договору оренди підтверджуються договором № 7 (а. с. 42-43).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ( а. с. 10 ) ОСОБА_1 з 02 квітня 2009 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Згідно листа Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції ( а. с. 17) ОСОБА_1 не сплачувала податку з доходів найманих працівників.
Згідно листа Управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі ( а. с. 19 ) ОСОБА_1 внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників не сплачувала.
Згідно листа Ізяславського районного центру зайнятості (а. с. 21) ОСОБА_1 трудових договорів з найманими працівниками не реєструвала.
Сума несплаченого ОСОБА_1 до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначена розрахунком (а. с. 52-53, 73-74).
Сума несплачених ОСОБА_1 страхових внесків за найманих працівників визначена розрахунком (а. с. 55, 57, 62-63, 65-66, 71, 76).
Сума несплачених ОСОБА_1 обов'язкових платежів визначена розрахунком (а. с. 59-60, 68-69).
Сукупність досліджених доказів та їх оцінка переконують суд, що вина ОСОБА_1 у вчиненні грубого порушення законодавства про працю доведена. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172 КК України.
Підходячи до призначення покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, в ході судового слідства не встановлено.
Враховуючи особу підсудної, яка вину визнала повністю, у скоєному щиро кається, злочин скоїла вперше, характеризується позитивно, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, що для виправлення та перевиховання підсудної доцільно накласти на неї грошове стягнення в розмірі, який є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, при цьому суд враховує майновий стан підсудної.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ст. 172 ч. 1 КК України і призначити покарання - 765 грн. штрафу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.
Суддя