Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/865/24
Провадження № 2/670/46/25
(повне)
27 березня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представник відповідача Віньковецької селищної ради - не з'явився
відповідач ОСОБА_2 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Короткий виклад позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ № 1082413 від 12.11.2024, звернулася до суду з позовом до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 0,8993 га, кадастровий номер 6820686000:06:001:0042, земельну ділянку, площею 1,1022, кадастровий номер 6820686000:04:012:0083, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Макаренко Тетяни Геннадіївни із усним зверненням «про подання заяви на прийняття спадщини» щодо майна батька - ОСОБА_4 , однак відповідно до повідомлення приватного нотаріуса йому було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини на спадкове майно.
Представник позивач зазначає, після смерті батька позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 захворів на COVID-19. Вказані обставини підтверджуються витягом з електронного кабінету. Ступінь тяжкості захворювання - середньої тяжкості. ОСОБА_3 , після одужання від COVID-19 мав ще супутні захворювання і змушений був час від часу звертатися до лікарів протягом тривалого часу.
24.02.2022 у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Дані обставини, відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 є форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили), які діють з 24.02.2022 (до їх офіційного закінчення) і тривають станом на даний час, у зв'язку із продовженням строку дії воєнного стану.
Після початку введення воєнного стану і до закінчення встановленого строку для прийняття спадщини, у березні 2022 позивач звертався до нотаріуса з питанням спадкування після смерті батька. Однак, йому було повідомлено, що спадковий реєстр закритий і на час війни строки зупинені. Також вказує, що за 2023 у Хмельницькій області оголошували близько 253 повітряні тривоги. Часті ракетні обстріли, відсутність світла були перешкодами для ОСОБА_3 для вчасного звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.
Беручи до уваги наведене, вважає, що в позивача були обставини, що об'єктивно ускладнювали вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на прийняття спадщини.
Просить суд визначити позивачу ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рух справи в суді та позиція сторін у справі.
Ухвалою суду від 21.11.2024 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті, призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд визначити позивачу ОСОБА_3 додатковий строк терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили - для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що в позивача були обставини, що об'єктивно ускладнювали вчинення ним дій, спрямованих на прийняття спадщини у встановлений строк, зокрема хронічну тривалу хворобу, підтверджену медичними документами та введений на території держави воєнний стан, що припав на визначений законом строк прийняття спадщини. Зазначила, що у зв'язку з введеним воєнним станом спадковий реєстр був закритий, що унеможливило прийняти позивачем спадщину.
Крім того, просила суд, у випадку задоволення позову - залишити судові витрати за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява від 03.12.2024, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, позов визнав у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява від 20.12.2024 та 13.01.2025, у яких просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнає у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.09.2021 серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно з довідкою Охрімовецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 793 від 19.09.2024 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Відповідно до Свідоцтва про народження від 08.06.1987 серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 11).
Відповідно до Свідоцтва про народження від 17.05.1985 серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на звернення позивач отримав від приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Макаренко Т.Г. -лист-повідомлення від 17.10.2024 № 212/01-16 яким йому було відмовлено у прийнятті спадщини у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини на спадкове майно (а.с. 10).
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78781581 від 17.10.2024 виданої приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Макаренко Т.Г. спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.с. 15).
Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 , але пропустив шестимісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Як вбачається з позовної заяви, представник позивача вважає, що шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини пропустив у зв'язку з обставинами, які є об'єктивними, істотними та не залежали від волі позивача, що спричинили неможливість своєчасно оформити свої спадкові права.
Судом встановлено, що після смерті батька позивач ОСОБА_3 захворів на COVID-19. Вказані обставини підтверджуються витягом з електронного кабінету від 03.11.2021. Ступінь тяжкості захворювання - середньої тяжкості. Після одужання від COVID-19 позивач мав ще супутні захворювання і змушений був час від часу звертатися до лікарів протягом тривалого часу.
Згідно з випискою із медичної карти ОСОБА_3 14.11.2021 було направлено на стаціонарне лікування із діагнозом гостра респіраторна вірусна хвороба COVID-19.
Також з 2019 року ОСОБА_3 має систематичне погіршення стану, у зв'язку з алергічними проявами. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додано результати лабораторних досліджень та консультативних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має захворювання хронічного гастродуоденіту, хронічного холецеститу. У періоди погіршення та загострення стану позивач лікувався, як амбулаторно так і стаціонарно. На підтвердження вказаних обставин додано копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та копію епікризу, що підтверджує хронічність.
У встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, зокрема, 24.02.2022 у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Після початку введення воєнного стану у березні 2022 позивач звертався до нотаріуса з питанням спадкування після смерті батька, однак, йому було повідомлено, що спадковий реєстр закритий і на час війни строки зупинені.
Застосоване судом законодавство. Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до чинного законодавства України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
У частині першій статті 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
При цьому ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Верховний суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 визначив наступне. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Наразі такий підхід є усталеним і незмінним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19, від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18, від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22 та інші).
Суд погоджується із наведеними вище правовими висновками, які не втратили своєї актуальності і застосовуються до правовідносин у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даної справи, судом також враховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
У даній справі судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином померлого та спадкоємцем першої черги, бажав прийняти спадщину, але на час закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини перебував на стаціонарному лікуванні, а також у даний шестимісячний строк для прийняття спадщини, який закінчувався 08.03.2022, в країні було введено воєнний стан, що спричинило відсутність в певний час доступу до нотаріальних (спадкових) реєстрів. Отже, позивач з поважних причин, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлений строк.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.
Принцип пропорційності тісно пов'язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
У спірних правовідносинах дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об'єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. У разі якщо таких обставин суд не встановив, то не можна допускати втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину, навіть з огляду на такий фундаментальний принцип спадкового права, як свобода заповіту, оскільки це порушить принцип правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно скористалася власними цивільними правами, та не відповідатиме принципу пропорційності втручання у право власності на спадкове майно.
Беручи до уваги наведене вище, в даній справі суд бере до уваги, що інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини, окрім позивача, іншими особами подані не були, а відповідачі Віньковецька селищна рада та ОСОБА_2 позов визнали у повному обсязі та проти задоволення позовних вимог не заперечували.
На підставі викладеного, враховуючи обставини, що об'єктивно ускладнювали вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на прийняття спадщини, зокрема, тривалу хворобу, підтверджену медичними документами за період відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, введення в країні воєнного стану та реального існування загрози життю пов'язаного із військовою агресією російської федерації проти України, відсутності в певний час доступу до нотаріальних (спадкових) реєстрів, неодноразова зміна законодавства стосовно прийняття спадщини в період дії воєнного стану, обмеженість можливості отримувати оперативну інформацію щодо зміни порядку вчинення нотаріальних дій та обчислення строків в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними, визначивши позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК, строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Вирішення питання щодо судових витрат.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням того, що представник позивача у судовому засіданні 27.03.2025 заявила клопотання в якому просила судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду, залишити за позивачем, суд вважає за можливе не стягувати судові витрати у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного вище, враховуючи ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 2, 3, 4, 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Віньковецька селищна рада Хмельницької області, ЄДРПОУ 04403315, адреса місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, селище Віньківці, вул. Соборної України, буд. 15.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 04.04.2025.
Суддя О.Є. Голуб