П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 1570/4950/2012
Перша інстанція суддя Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги командувачу Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування п. 12 наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 207 від 20 червня 2012 року щодо притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та до обмеженої матеріальної відповідальності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду про задоволення позову.
З доводів апеляційної скарги вбачається, що позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у межах спірних правовідносин, так як вину позивачу у вчиненні спірного дисциплінарного проступку не доведено.
Так, апелянт зазначає, що йому не було доведено змісту наказів командира ВЧ НОМЕР_1 щодо організації статичного показу зразків ОВТ та змісту запланованих робіт, які йому потрібно було організувати та провести.
Також, в апеляційній скарзі зазначається, що в матеріалах службового розслідування містяться фальсифіковані накази Військова частина НОМЕР_1 , яким надавалась правова оцінка в постанові Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року, у справі 1506/5572/2012, але не надавалась належна правова оцінка судом у даній справі.
Крім того, апелянт зазначає, що службове розслідування проведене з порушенням встановленої процедури та на нього чинився тиск під час проведення відповідного службового розслідування.
В свою чергу, відповідачем та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу позивача у яких зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог щодо скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, так як відповідачем доведено факт вчинення позивачем спірного дисциплінарного проступку.
З іншого боку, позивачем подано свої відповіді на відзиви з поясненнями щодо необхідності врахування преюдиційних рішень, що ухвалювались у зазначеній ним кримінальній справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2011 року перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено посвідченням офіцера (т. 1 а.с. 11) та довідкою № 249 від 31 липня 2012 року (т. 1 а.с. 10).
При цьому, ОСОБА_1 , як заступник командира бригади, пройшов навчання в Держнаглядохоронпраці (м. Одеса) та отримав на підставі протоколу № 132 від 26 серпня 2011 року посвідчення № НОМЕР_2 про перевірку знань по техніці безпеки (місце роботи - Військова частина НОМЕР_1 ) (т. 1 а.с. 40).
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2011 року № 683 «Про охорону праці, попередження травматизму та призначення відповідальних осіб з охорони праці в частині» заступника командира частини полковника ОСОБА_1 призначено: головою комісії з перевірки знань з питань охорони праці в частині (пп. 2.1 п. 2); головою комісії по попередженню травматизму і нещасних випадків (пп. 2.2 п. 2) (т. 1 а.с. 16-19, 98-100).
Між тим, звичайною телеграмою начальника штабу - першого заступника командира Військової частини НОМЕР_3 (файл 350/174/44/21/Л), адресованої командирам військових частин, в тому числі і командиру Військової частини НОМЕР_1 , з метою якісної підготовки проведення статичного показу зразків ОВТ на заходах святкування 70 річчя ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказано: організувати підготовку ОВТ, яка буде задіяна для статичного показу: РПН, ПУ (ЗРК С-300) (т. 1 а.с. 35).
Звичайна телеграма отримана Військовою частиною 23 травня 2012 року, що підтверджено вхідним штампом від 23 травня 2012 року.
Зі змістом телеграми ознайомлено позивача 23 травня 2012 року, що підтверджується його підписом та проставленою датою ознайомлення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 310 від 23 травня 2012 року «Про організацію підготовки та проведення статичного показу зразків озброєння на заходах святкування 70 річчя ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т. 1 а.с. 36-38), визначено: « 13. Керівництво за проведенням передислокації виробів 5П85С № С2555784 військовий номер НОМЕР_4 та 5Н63С №СТ8444Б військовий номер 41-16 Р8 1602 підрозділу покласти на заступника командира частини з озброєння полковника ОСОБА_1 » (п. 13); « 15. Марші здійснити, 28 травня 2012 року на 1601 дивізіон та на 1602 дивізіон колоною у складі: НОМЕР_5 старший полковник ОСОБА_1 …..» (п.15).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 327 від 28 травня 2012 року «Про внесення змін та доповнень до наказу командира частини від 23 травня 2012 року № 310» внесені зміни стосовно розвантаження виробів та завантаження 29 травня 2012 року під керівництвом ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 39).
При цьому, 28 травня 2012 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 328 «Про організацію завантажувальних робіт виробів 5В55Р» яким наказано: « 1. Командиру 1602 дивізіону передати, а командиру 1601 дивізіону прийняти та підготувати вироби НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 до завантаження на пускову установку 5П85С № С2555770. 2. Завантаження виробів на пускову установку 5П85С № С2555770 здійснити під керівництвом заступника командира частини полковника ОСОБА_1 , автокраном КС-3572, автомобіль КРАЗ - НОМЕР_10 , військовий номер НОМЕР_11 , розрахунком у складі: майор ОСОБА_2 - старший розрахунку; ст. солдат ОСОБА_3 - такелажник; солдат ОСОБА_4 - водій; солдат ОСОБА_5 - водій-кранівник; солдат ОСОБА_6 - водій-кранівник.» (т. 1 а.с. 42).
В свою чергу, 29 травня 2012 року, на позиції технічної батареї 1601 дивізіону Військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , під час завантаження виробів 5В55Р № 0195533229455, № 0195533229214 на пускову установку 5П85С № С2555770 автокраном КС - 3572, на базі КРАЗ-255Б1 військовий номер НОМЕР_12 Військової частини НОМЕР_13 ( АДРЕСА_2 ) відбулася втрата поперечної стійкості автокрана та його падіння на виріб 5В55Р № 0195533229312, що знаходився на пусковій установці. При цьому також відбулось падіння на асфальтовану поверхню, піднятих траверсою 5Т96, двох виробів 5В55Р (№ №0195533229455 та 0195533229214). В результаті падіння: деформацією виведено з ладу траверсу 5Т96; деформацією виведено з ладу три вироби 5В55Р; деформовано опори крану КС 3572.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 01 червня 2012 року № 182, у період з 05 по 07 червня 2012 року призначено службове розслідування незадовільної організації та проведення завантажувальних робіт із зенітними керованими ракетами 5В55Р у Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 118).
Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 05 червня 2012 року надав пояснення (т. 1 а.с. 64-68), де вказав, що « 28 травня 2012 року о 9:15 від командира частини отримав розпорядження убути на 1601 дивізіон для контролю виконання погрузочно-розгрузочних робіт… Прибувши до управління частини на КПП чекав майор Артемчук, начальник служби РАО щоб видати витяг з наказу на проведення даних робіт…. У зв'язку з тривалістю виконання робіт я з текстом усіх трьох наказів не знайомився, під розписку ніхто мені не доводив. Так як я побачив що навіть моя посада вказана не вірно, а у 310 моє перебування під час проведення перегрузки ракет на 28 травня 2012 року не визначено. Прибувши до місця проведення робіт я уточнив про проведення інструктажу навченість о/с ТБ та готовність кранівника до початку проведення робіт. Отримавши позитивну відповідь та впевненість, що весь о/с поставив підпис про проходження інструктажу, доповів командиру про початок перегрузки. У зв'язку з тим, що для погрузки останніх двох ракет на шляху руху стропальщків знаходились вивільнені пакети то я дав розпорядження на їх переміщення до попереднього місця зберігання. Після їх переміщення ми приступили до загрузки останніх двох бойових ракет на лівий бік ПУ. Погрузка йшла в штатному режимі. Впевнившись що траверса розміщена вертикально над уловлювачем під час опускання груза коли лишилось 30 см до уловлювачів передня ліва опора крану почала уходити під кран, а кран розпочав перекидатись. Я дуже голосно подав команду щоб усі відбігли якомога дальше на безпечну відстань…. о/с розбігся у різні боки, а кранівник до останнього питався спустити груз на підлогу. Кранівник вистрибнув з кабини крану коли кран був приблизно під кутом 45% відносно поверхні землі. Після повного падіння крану я дав команду для всіх щоб всі бігом підійшли до мене для перевірки чи не має травмованих та дав команду кранівнику про заглушення двигуна. Після цього я доповів командиру.»
В свою чергу, 06 червня 2012 року командир стартової батареї 1601 дивізіону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 надав пояснення, що: « 28 травня 2012 року я від командира технічної батареї м-ра ОСОБА_2 дізнався про планування завантажувальних робіт на 29 травня 2012 року та 29 травня 2012 року, приблизно біля 10:30-11:00, мене викликав на територію «Граніт» полковник ОСОБА_1 та наказав ПУ №2555770 підігнати до в'їзду на територію «Граніт». На запитання чи є наказ та чи машина знаходиться в плані, я отримав відповідь «Так» (т. 1 а.с. 71-72).
При цьому, 06 червня 2012 року командир технічної батареї майор ОСОБА_2 надав пояснення, що: «Прибувши 29 травня 2012 року на службу приблизно о 9:00 я зателефонував командиру частини, щоб уточнити завдання. Командир частини наказав убути в управління частини забрати п-ка ОСОБА_8 (він буде керівником робіт) та розпочати роботи. Роботи почалися лише після того, як полковник ОСОБА_8 оглянув і надав дозвіл на подальше проведення робіт. (т. 1 а.с. 75-77).
Начальник служби РАО Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_9 06 червня 2012 року надав пояснення, що: «за командою начальника штабу відпрацював проект наказу на організацію та проведення статичного показу зразків озброєння на заходах святкування НОМЕР_14 річчя ПВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (наказ командира частини від 23 травня 2012 року № 310).... За командою командира частини було підготовлено проект наказу про внесення змін до наказу командира частини від 23 травня 2012 року № 310 у зв'язку із зміною дати проведення розвантажувальних (завантажувальних) робіт після чого проект було роздруковано, погоджено з юрисконсультом частини та підписувались начальником штабу частини та командиром. По телефону отримав розпорядження від заступника командира частини про підготовку проекту наказу на завантаження пусковой установки 5В55Р 1601 дивізіону. Після підготовки проекту наказу на завантаження його було підписано юрист, начальником штабу та командиром частини. Витяги на дивізіон забирав командир технічної батареї ОСОБА_2 » (т. 1 а.с. 78-79).
Опитані при проведені службового розслідування: командир Військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 80-81), начальник служби пожежної безпеки ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 85-86), ст. солдата ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 90), солдат ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 93), солдат ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 94), солдат ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 95), підтвердили обставини події 29 травня 2012 року при завантажуванні ракет, а також що завантажування ракет здійснювалося під керівництвом полковника ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування комісією Командування Повітряних Сил складено акт службового розслідування від 15 червня 2012 року (т. 1 а.с. 114-117).
В акті службового розслідування зроблено висновок, що причинами події стали « 5. Упущення з боку відповідального керівника робіт полковника ОСОБА_1 , а саме: не організовано підбір особового складу команди (розрахунку), перевірку їх теоретичних знань практичної підготовки, проходження медичного огляду, а також наявність посвідчень про перевірку знань з охорони праці; не перевірено наявність дозвільних документів у кранівника на право управління автокраном КС 3572 та на право його експлуатації; не організовано та не здійснено підготовку та перевірку готовності робочого місця, стану автокрану, траверси, стропів; не здійснено повноцінний контроль за виконанням вимог «Руководства по боевой работе зенитного ракетного дивизиона С-300ПС» та технічного опису і інструкції по експлуатації 82Ц6.000 ТО, щодо залучення техніки до завантажувальних робіт, схеми її розміщення та порядку виконання операцій їх завантаження ПУ 5П85С виробами 5В55Р.». «Безпосередньою причиною перекидання автокрану є те, що керівник робіт полковник ОСОБА_1 , старший розрахунку майор ОСОБА_2 та кранівник старший прапорщик ОСОБА_12 знехтували обмеженнями вантажопідйомності автокрану КС 3572 при певній довжині стріли та її вильоті. Так у ході робіт полковником ОСОБА_1 та майором ОСОБА_2 подавались команди на збільшення вильоту стріли до 6,85, а кранівником вони виконувались, при цьому на автокрані КС3572 блок захисту автокрану від перевантаження (ПЗК-10) не міг запобігти перевантаженню і перекиданню, оскільки його було відключено».
Також, в акті службового розслідування встановлено винних осіб та ступінь їх вини (в п. 6 вказано порушення вимог вчинених полковником ОСОБА_1 ) та у п. 12 висновку акту службового розслідування запропоновано: «За порушення вимог ст. 71 Статуту внутрішньої служби щодо організації та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу бригади, порушення вимог пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони затвердженого наказом Міністра оборони України від 28 січня 1998 року № 20, пункту 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 26 грудня 2000 року № 476 з питань підготовки, організації, проведення та керівництва роботами з підвищеною небезпекою, які призвели до нанесення державі збитків (залишкова вартість виробів 5В55Р становить 1 535 464,8 грн) заступнику командира військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_1 оголосити неповну службову відповідність та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення».
Акт службового розслідування затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 15 червня 2012 року.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 207 від 20 червня 2012 року «Про незадовільну організацію та проведення завантажувальних робіт із зенітними керованими ракетами 5В55Р у військовій частині НОМЕР_1 та притягнення винних до відповідальності» за порушення вимог ст. 71 Статуту внутрішньої служби щодо організації та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу Військової частини НОМЕР_1 , пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України, пунктів 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України, з питань підготовки, організації, проведення та керівництва роботами з підвищеною небезпекою, які призвели до нанесення державі збитків заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 наказано: п. 12. «За неналежну організацію та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу, підготовку, організацію, проведення та керівництво роботами пов'язаними з підвищеною небезпекою, що призвело до нанесення державі збитків, заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення» (т. 1 а.с. 12-15, 119-120).
При цьому, 02 жовтня 2012 року наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 372 «Про внесення змін до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 20.06.2012 № 207» внесено зміни у п.12-15 наказу № 207, слова «та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення» виключено (т. 2 а.с. 108).
Між тим, не погоджуючись з накладеним дисциплінарним стягненням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснював правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
При цьому, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Згідно ст. 71 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, заступник командира полку (окремого батальйону) зобов'язаний, зокрема, організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на підвищення фахового рівня особового складу полку.
Згідно пп. 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військових навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України, що затверджено наказом міністра оборони України від 28 січня 1998 року № 20, головний інженер (заступник командира військової частини) забезпечує впровадження нової техніки, передової технології, механізації та автоматизації виробничих процесів з метою поліпшення умов праці працюючих; він зобов'язаний забезпечувати: контроль відповідності стандартам, технічним умовам та іншим нормативним актам про охорону праці обладнання, пристосувань та технологічних процесів, що розробляються у військовій частині; впровадження у військовій частині стандартів безпеки праці; планову роботу щодо відбору аналізів повітряного середовища, вимірювання рівня виробничих шумів, вібрації, електричних і магнітних полів; наявність повних і всебічних вимог з охорони праці в технічній документації, що розробляється як військовою частиною, так і сторонніми організаціями; своєчасне і якісне навчання працівників безпечному веденню робіт; своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів щодо охорони праці; безпечну експлуатацію будівель і споруд; контроль за своєчасним виконанням комплексних заходів з охорони праці та організацією робіт з підвищеною небезпекою і експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
В свою чергу, Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Згідно преамбули Дисциплінарного статуту ЗСУ, він визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно п. «г» ст. 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на молодших та старших офіцерів може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність
Згідно ст. 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно ст. 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності п. 12 наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 207 від 20 червня 2012 року, яким притягнуто заступника командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, шляхом попередження про неповну службову відповідність.
В даному випадку, обставини вчинення позивачем спірного дисциплінарного проступку викладено в акті службового розслідування, що затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 червня 2012 року.
Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 29 травня 2012 року, при проведенні робіт із завантаження виробів 5В55Р (ракета до зенітно-ракетного комплексу С-300ПС) до пускової установки, які проходили під безпосереднім керівництвом позивача, відбулась втрата стійкості та падіння автокрана, що мало наслідком деформацію та виведення з ладу 3 виробів 5В55Р, траверси 5Т96, а також деформацію опори крану КС3572.
При цьому, залишкова вартість 3 виробів 5В55Р (ракета до зенітно-ракетного комплексу С-300ПС), на момент деформації та виведення з ладу становила 1 535 464,80 грн.
Вказані обставини, згідно висновків проведеного службового розслідування, стали наслідком, зокрема, неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків заступника командира Військової частини НОМЕР_1 .
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як вбачається з висновків службового розслідування, зібраних матеріалів службового розслідування та наданих сторонами пояснень, позивач, як заступник командира Військової частини НОМЕР_1 , 29 травня 2012 року здійснював керівництво процесом завантаження виробів 5В55Р (ракета до зенітно-ракетного комплексу С-300ПС) до пускової установки для проведення статичного показу зразків озброєння на заходах святкування 70-річчя ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
При цьому, як вбачається з наданих позивачем та іншими військовослужбовцями письмових пояснень у ході проведення службового розслідування, саме позивач віддав накази іншим військовослужбовцям під час здійснення завантаження виробів 5В55Р автомобільним краном, з використанням відповідної траверси.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, спростовують доводи позивача про те, що йому не було доведено змісту наказів командира ВЧ НОМЕР_1 щодо організації статичного показу зразків ОВТ та змісту запланованих робіт, які йому потрібно організувати та провести роботи, оскільки він фактично приступив до виконання відповідних робіт за наказом командира ВЧ НОМЕР_1 .
В свою чергу, враховуючи описані вище та встановлені події падіння автомобільного крану, робота якого не була вчасно припинена позивачем, а також критичну тяжкість наслідків недбалого ставлення до майна, які створили роботи, що проводились під безпосереднім керівництвом позивача, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин позивачем допущено спірний дисциплінарний проступок.
Крім того, колегія суддів погоджується із тяжкістю дисциплінарного стягнення, що обрано командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України у межах спірних правовідносин та не вважає таке стягнення надмірним.
З іншого боку, колегія суддів не приймає доводів про те, що командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України безпідставно проводилась перевірка заходів охорони праці у ВЧ НОМЕР_1 за наслідком вчинення спірних подій, так як предметом відповідного службового розслідування було встановлення обставин та причин знищення озброєння та військової техніки, а не лише дотримання законодавства у сфері охорони праці у ВЧ НОМЕР_1 .
Крім того, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що на нього чинився тиск під час службового розслідування та про те, що посадові особи, які проводили службове розслідування, мали упереджене ставлення до позивача, так як такі доводи апелянта не підтверджуються зібраними у справі доказами.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року, у справі 1506/5572/2012, якою направлено вказану кримінальну справу військовому прокурору Південного регіону України для проведення додаткового розслідування та усунення недоліків досудового слідства, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, спірні події, які мали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, також розслідувались у межах кримінального провадження, так як відповідні дії позивача було додатково кваліфіковано у якості кримінального правопорушення.
Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
В даному випадку, правова оцінка, надана судом у зазначеній постанові дослідженим матеріалам досудового слідства, а також поясненням свідків, не є обов'язковою для адміністративного суду у даній справі, а відповідні матеріали досудового розслідування та пояснення свідків у кримінальній справі, описані в постанові, не є доказами у розумінні положень КАС України.
Таким чином, колегія суддів не приймає посилань апелянта на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року, у справі № 1506/5572/2012, оскільки викладені у ній обставини не спростовують встановлених обставин у даній справі та вона в силу положень ч. 6 ст. 78 КАС України не є обов'язковою для адміністративного суду.
З іншого боку, щодо ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 28 лютого 2023 року, у справі № 496/4557/21, якою звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, колегія суддів зазначає, що таке звільнення є наслідком закінчення строків для притягнення до кримінальної відповідальності та не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує чи підтверджує вину позивача у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вважає зазначені апелянтом доводи підставою для скасування оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Між тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян