Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 квітня 2025 року Справа №200/1157/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262440015778 від 10.02.2025 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок (індексацію) пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн: - з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - з 01.03.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн з 01.03.2023 і 100 грн з 01.04.2024, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 у 2023-2024 роках відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, та відмовивши у здійсненні перерахунку пенсії відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Ухвалою суду від 14 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху. Надано ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок (індексацію) пенсії (окрім шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду) із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
До суду від позивача надійшла заява про поновлення про виконання ухвали суду, якою заявник просив поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаній заяві зазначив наступне «хоча позивач вважає, що він не потребує поновлення строку звернення до суду з цим позовом, а доводи відповідача щодо пропуску цього строку є безпідставними, з огляду на ухвалу суду від 14.03.2025 та задля недопущення залишення позовної заяви без розгляду з формальних причин, ми подаємо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду».
Водночас у вказаній заяві позивач зазначив, що лише після ознайомлення з постановою Верховного Суду (від 13 січня 2025 року по справі № 160/28752/23) позивач мав можливість дізнатися, про те, що своїми діями Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обмежувало його право на індексацію пенсію відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач указує на те, що рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.02.2025 № 262440015778 було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивача. 18.02.2025 позивач звернувся з позовною заявою до суду, і таким чином ним було дотримано шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Також позивач вважає порушення прав позивача триваючим.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 26.01.1998.
Відповідно до рішення (протоколу) №262440015778 (дата розрахунку 03.08.2023) позивачу з 17.10.2022 призначено пенсію за віком на підставі рішення суду.
З рішення (розпорядження) ГУ ПФУ в м. Києві № 262440015778 (дата розрахунку 23.01.2025) випливає, що позивач отримує пенсію за віком з 17.10.2022, з 01.03.2023 позивачу встановлено надбавку 100 грн (індексації), з 01.03.2024 позивачу встановлено надбавку 100 грн (індексації).
З протоколу заробітної плати випливає, що під розрахунку пенсії позивача враховано середній заробіток за 3 попередні роки: 10846.37 грн за (2019-2021 роки).
Позивач звернувся із заявою від 03.02.2025, в якій просив провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846.37 грн: - 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - із 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Також до суду надана заява позивач встановленої форми від 03.02.2025, з якої випливає, що він просить змінити надбавки до пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.02.2025 (о/р № НОМЕР_2 ) відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, оскільки пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначено, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до заяви документів встановлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунки пенсії, а саме «Зміна стажу та заробітку (абз. 1, 2 ч.4 ст. 42 ЗУ №1058)» з 01.02.2025, «Індексація заробітку» з 01.03.2023 та встановлено надбавки у розмірі 100,00 грн, «Індексація заробітку» з 01.04.2024 та встановлено надбавку 100,00 грн.
Приписами ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, який у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, Європейський суд з прав людини раніше визначив позовну давність в якості законного права правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після спливу певного періоду з того часу, як правопорушення було скоєне (справа «OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS проти Росії», № 14902/04, § 570, рішення від 20 вересня 2011 року).
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду зазначив, що «вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо».
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 18 лютого 2025 року, позивач заявив позовні вимоги з 1 березня 2023 року, у зв'язку з чим, з урахуванням наведеного висновку, вони можуть бути захищені судом з 18 серпня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, яка викладена в постанові від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у вказаній справі постановив: «Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2021 року по 19 листопада 2023 року залишити без розгляду».
Щодо посилання позивача на те, що він оскаржує саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262440015778 від 10.02.2025 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
В ухвалі суду від 14 березня 2025 року про залишення позовної заяви без руху позивач Надано строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок (індексацію) пенсії (окрім шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду) із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Тобто суд не вказував на те, що позивач пропустив строк звернення до суду із вимогою щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262440015778 від 10.02.2025.
Водночас позивач не просить зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву (заяви).
Позивач просить саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок (індексацію) пенсії.
Суд зазначає, що в заяві про поновлення строків звернення до суду не зазначено певних обставин, які перешкоджали або ускладнювали позивачу звернення до адміністративного суду.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, суд зазначає, що позивач не був учасником вказаної справи, а наведення Верховним Судом правових висновків в іншій справі в аналогічних правовідносинах не може вважатися днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що зазначені позивачем у відповідній заяві.
Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок (індексацію) пенсії за період з 1 березня 2023 року до 17 серпня 2024 року (включно).
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок (індексацію) пенсії за період з 1 березня 2023 року до 17 серпня 2024 року (включно).
Ухвала складена в повному обсязі і підписана 4 квітня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков