Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 квітня 2025 року Справа№640/20198/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення та наказів, -
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі-позивач) через свого представника, адвоката Рачука Олега Олександровича, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України (далі-відповідач 1), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України (далі-відповідач 2), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі-відповідач 3), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України №5 від 6 вересня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ОСОБА_1.» №4160/5 від 30 вересня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.» №785/6 від 4 жовтня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що її належним чином не повідомили про дату засідання Комісії, що унеможливило надання нею пояснень; в її діях відсутня грубість порушення та їх неодноразовість; в усіх судових рішеннях, на які посилається Управління та Комісія, як на підставу для внесення та задоволення подання щодо анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю, позивач не є відповідачем; у Міністерства відсутні повноваження на встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, оскільки це належить до компетенції суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта, а саме наказу Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1.» №4160/5 від 30.09.2022, наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.» №785/6 від 04.10.2022.
Від Міністерства юстиції України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій представник зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №640/20198/22 відмовлено.
12 грудня 2022 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали судді від 25 листопада 2022 року.
По даній справі Окружним адміністративним судом міста Києва питання про відкриття провадження у справі не вирішувалось.
Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.
Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст.ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2025 року, справу № 640/20198/22 передано для розгляду судді Черниковій А.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20198/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд адміністративної справи № 640/20198/22 в порядку загального позовного провадження відмовлено у зв'язку з запровадженням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, оскільки місто Слов'янськ перебуває під постійними обстрілами та триваючими на території Донецької області бойовими діями.
Представник відповідачів надав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки доводи ОСОБА_1 ґрунтується на надуманих позивачем підставах та його власному розумінні норм чинного законодавства щодо неправомірності дій відповідачів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 здійснювала нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 , яке видано Міністерством юстиції України 12.07.2004.
08.02.2005 Київським міським управлінням юстиції зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу та видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 478 (у 2021 році видано повторно).
До Міжрегіонального управління надходили скарги/звернення/запити, які стосувались, зокрема, вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_1 виконавчих написів (зокрема, адвокатський запит Віталія Скиби (вх. № 55494/6-21 від 30 листопада 2021 року), звернення ОСОБА_3 (вх. № М-12928 від 17 грудня 2021 року); ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (вх. № 58970/6-21 від 20 грудня 2021 року); запит ОСОБА_4 (вх.№ПІ-П-11-13/926 від 17 грудня 2021 року); запит ОСОБА_5 (вх. № ПІ-Т-11- 13/14 від 06 січня 2022 року); адвокатський запит Кіреєва В.В. (вх. № 32/6-22 від 04 січня 2022 року); звернення ОСОБА_7 (вх. № П-270 від 12 січня 2022 року, № 1535/6-22 від 13 січня 2022 року); адвокатський запит Мечкало І.В. (вх.№ 4188/6-22 від 02 лютого 2022 року); електронне звернення ОСОБА_8 (вх. № Н-1926 від 22 лютого 2022 року).
На виконання доручення Міжрегіонального управління від 19.01.2022 № 9/6-22Д у зв'язку з находженням звернень на дії приватного нотаріуса ОСОБА_1 було заплановано проведення позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 31.01.2022.
У зв'язку з відмовою нотаріуса допустити комісію Міжрегіонального управління до проведення перевірки, наказом Міжрегіонального управління від 01.02.2022 № 109/6 зупинено приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 з 01.02.2022 у зв'язку з необґрунтованою відмовою приватного нотаріуса від надання Міжрегіональному управлінню документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства до усунення цієї обставини.
З урахуванням доручення Міжрегіонального управління від 09.02.2022 № 28/5.1-22Д та заяви приватного нотаріуса ОСОБА_1. від 09.02.2022 вх. № 5442/5-22, на підставі наказу Міжрегіонального управління від 11.02.2022 № 104/7, 14.02.2022 було проведено позапланову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 за період роботи з 15.06.2021 по день перевірки включно.
21 лютого 2022 року Комісією було складено Довідку про результати проведеної планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Згідно вказаної Довідки Комісією у резулятивній частині документу встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, загалом, дотримується вимог чинного законодавства щодо організації нотаріальної діяльності. Разом з тим, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом «незадовільно».
Наказом Міжрегіонального управління від 17.03.2022 № 155/7 «Про усунення приватним нотаріусом ОСОБА_1. порушень та помилок» приватного нотаріуса ОСОБА_1. зобов'язано усунути з урахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені комісією Міжрегіонального управління під час перевірки, у тритижневий строк з дня отримання цього наказу, письмово повідомити Міжрегіональне управління про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок.
Водночас, 27 квітня 2022 року за вх. № 9900/5-22 до Міжрегіонального управління надійшла окрема ухвала Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року у справі №192/1981/21, провадження №2/192/187/22 (судове рішення набрало законної сили 10 березня 2022 року).
Приватним нотаріусом ОСОБА_1 було направлено лист від 30.05.2022 вих. № 53/01-16 на адресу Центрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м. Київ) про виконання рекомендацій щодо покращення стану нотаріальної діяльності, усунення виявлених порушень і недоліків у роботі приватного нотаріуса.
За результатами комплексної перевірки Міжрегіональним управлінням внесено до Комісії подання від 10.06.2022 № 7907/5.1-22 (вх. № 59661-32-22 від 10.06.2022) згідно зі статтею 10 Закону України «Про нотаріат» з підстав, передбачених підпунктами «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.
Крім того, Міжрегіональним управлінням було внесено доповнення до Подання від 13.06.2022 за № 8039/5.1-22 (вх. № 60550-32-22 від 13.06.2022) та від 08.07.2022 за № 9659/5.1-22 (вх. № 72646-32-22 від 08.07.2022).
За результатом розгляду вказаного подання Вищою комісією з нотаріату 06 вересня 2022 року було прийнято рішення № 5, яким анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 12 липня 2004 року № 5217 на ім'я ОСОБА_1, на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
На підставі означеного рішення Вищої комісії з нотаріату Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ОСОБА_1.» №4160/5 від 30 вересня 2022 року;
Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) - 4 жовтня 2022 року прийнято наказ «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » №785/6.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні регулює Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Статтею 21 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
У статті 5 Закону України «Про нотаріат» визначені обов'язки нотаріуса, до яких віднесено, зокрема, обов'язок здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про нотаріат», для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
Підпунктами «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» визначено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках: неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
На виконання статті 10 Закону України "Про нотаріат" був розроблений Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 (далі - Порядок № 1904/5).
Пунктом 2 Порядку №1904/5 передбачено, що подання Мін'юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше сорока п'яти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.
Особа, щодо якої внесено Подання, може ознайомитися з ним та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін'юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії.
Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону.
За приписами пункту 8 Порядку №1904/5 Подання розглядається на засіданні Комісії, для участі в якому запрошуються особа, щодо якої внесено Подання, представник визначеного департаменту Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції або делегований представник.
За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (п. 12 Порядку №1904/5).
На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України (п. 14 Порядку №1904/5).
Анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю підлягає поверненню до Міністерства юстиції України (п. 17 Порядку №1904/5).
Відповідно до п. 18 Порядку №1904/5 рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про нотаріат» анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є підставою припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса визначається статтею 301 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті.
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.
Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат» порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 357/5 перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період.
Згідно норм п. 3 Порядку № 257/5, основними завданнями перевірки є:
1) перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, у тому числі дотримання вимог до робочого місця (контори) приватного нотаріуса (далі - робоче місце), страхування цивільно-правової відповідальності, наявності осіб, що працюють на умовах цивільно-правових чи трудових договорів, умов зберігання архіву, печаток, штампів, спеціальних бланків нотаріальних документів тощо;
2) перевірка дотримання державними і приватними нотаріусами правил ведення нотаріального діловодства, правильності формування документів у справи, наявність та відповідність вимогам законодавства документів (у випадках, передбачених законодавством, - копій документів), які необхідні для вчинення нотаріальних дій та долучені до примірника нотаріально оформленого документа, документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявність на документах необхідних реквізитів (печаток, підписів, реєстрових номерів, дати тощо);
3) перевірка дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій, у тому числі під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
4) виявлення порушень законодавства, яке регулює організацію роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організацію нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядок вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства тощо.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 357/5 проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.
За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
Пунктом 14 Порядку № 357/5 передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 357/5 у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.
Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці.
За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
При перевірці організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса перевіряються, зокрема, захищеність від несанкціонованого проникнення в приміщення (наявність засобів захисту на вхідних дверях, дверях робочого кабінету нотаріуса, вікнах тощо);наявність засобів охоронної та пожежної сигналізації; умови зберігання архіву нотаріуса; умови зберігання спеціальних бланків нотаріальних документів, документів нотаріального діловодства, печаток, штампів (п. 29 Порядку № 357/5).
Відповідно до п. 30 Порядку 357/5, при перевірці виконання державними і приватними нотаріусами правил нотаріального діловодства перевіряються, зокрема: наявність номенклатури справ, затвердженої та погодженої у встановленому порядку (номенклатури справ за попередні роки мають бути належним чином закриті підсумковими записами; для перевірки надаються всі справи (наряди), передбачені номенклатурою); впорядкування та забезпечення зберігання документів нотаріального діловодства та нотаріального архіву; наявність складених та погоджених в установленому порядку описів справ (нарядів), актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду та які не підлягають зберіганню; наявність документів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, копій з них, які на вимогу законодавства долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, який залишається у справах нотаріуса, відповідність таких документів чинному законодавству, а також наявність проставлених нотаріусом необхідних відміток тощо.
Крім того, відповідно до п. 31 Порядку № 357/5, перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із пунктом 33 Порядку № 357/5 за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п'яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно».
Відповідно до пункту 39 Порядку № 357/5 за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.
Як убачається з матеріалів справи та зазначалось вище, 21 лютого 2022 року Комісією було складено Довідку про результати проведеної планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Наказом Міжрегіонального управління від 17.03.2022 № 155/7 «Про усунення приватним нотаріусом ОСОБА_1. порушень та помилок» приватного нотаріуса ОСОБА_1. зобов'язано усунути з урахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені комісією Міжрегіонального управління під час перевірки, у тритижневий строк з дня отримання цього наказу, письмово повідомити Міжрегіональне управління про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок.
Приватним нотаріусом ОСОБА_1 було направлено лист від 30.05.2022 вих. № 53/01-16 на адресу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виконання рекомендацій щодо покращення стану нотаріальної діяльності, усунення виявлених порушень і недоліків у роботі приватного нотаріуса.
Окрім цього, під час встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, відповідачем 1 також досліджувалась окрема ухвала Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі № 192/1981/21, провадження № 2/192/187/22, яка надійшла до Міжрегіонального управління 27.04.2022 за вх. №9900/5-22.
У зв'язку з вищевказаним, суд не вбачає порушення 45-денного строку для внесення Подання 10.06.2022 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України.
Таким чином, твердження позивача щодо порушення відповідачами 1, 2 вимог пункту 2 Порядку № 1904/5 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Більш того, не заслуговують на увагу доводи позивача у позові на те, що Подання підготоване за результатами позапланової комплексної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1. 10.06.2022, а отже останній день внесення подання до Вищої комісії з нотаріату на розгляд закінчився 25.07.2022 року, а тому не могло бути поданим у вересні 2022 року, оскільки суд зауважує на невірному трактуванні позивачем обставин справи. Зокрема, наказ Міжрегіонального управління від 10.06.2022 № 387/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 » був виданий у зв'язку з направленням Подання, тобто у вересні відбувся безпосередньо вже розгляд Подання відповідачем 2.
При цьому, слід наголосити, що враховуючи вищевикладені вимоги Закону та Порядку № 1904/5, розгляду Комісією Подання здійснюється у шестимісячний строк, який, в свою чергу, був дотриманий Комісією.
В контексті спірних правовідносин, суд також вважає за необхідне зазначити, що встановлення наведених вище підстав, зокрема, передбачених пп. «з» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції України можливе не лише за результатами проведеної перевірки організації діяльності нотаріуса (у тому числі за зверненнями фізичних та юридичних осіб), а й за інших обставин (у тому числі, у випадку отримання відповідних документів від органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, пояснень самого нотаріуса тощо).
З чинних норм законодавства слідує, що проведення перевірки організації діяльності нотаріуса у порядку, визначеному статтею 33 Закону №3425-ХІ, та складення довідки за результатами її проведення, не є обов'язковою передумовою для направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за встановлення органом контролю підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "є", "ж","з", "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
Вказані підстави, у разі їх встановлення Міністерством юстиції України, його територіальним органом, самостійно оцінюються та перевіряються органом контролю на предмет обґрунтованості таких підстав та підтвердження їх належними документами при вирішення питання про направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, що і було правомірно вчинено відповідачем 1 щодо рішень судів (у т.ч. щодо окремої ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі № 192/1981/21).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №520/5445/21 (адміністративні провадження № К/990/15294/23, № К/990/15110/23).
Щодо аргументів позивача про те, що вона не була належним чином та з дотриманням строків повідомлена про дату, час та місце проведення даного засідання Комісії суд наголошує наступне.
З долучених до матеріалів справи доказів убачається, що листами за підписом секретаря Комісії від 12.08.2022 № 67783/37.5/19-22, № 67779/37.5/19-22 приватний нотаріус ОСОБА_1 була належним чином та з дотриманням строків повідомлена про дату, час та місце проведення засідання Комісії.
Одночасно, повідомлення про проведення засідання Комісії було направлено на адресу електронної пошти Позивача, яке було доставлено, що підтверджується скріншотом у матеріалах справи.
Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку № 1904/5 у повідомленнях секретаря Комісії зазначалось про можливість прийняти участь у засіданні Комісії дистанційно у режимі відеоконференції. Однак відповідного клопотання від ОСОБА_1 не надійшло.
Також, суд бере до уваги, що у зв'язку з зупиненням нотаріальної діяльності на підставі наказу від 10.06.2022 № 387/6, який містить інформацію про підстави його видання, а саме щодо внесення до Комісії подання, позивач знала про внесене подання та подальший його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи містять докази належного повідомлення ОСОБА_1 про засідання Комісії 06.09.2022 та наявну у неї можливість заздалегідь вчинити певні дії, розуміючи правові наслідки щодо розгляду Подання Комісією.
Таким чином, право на участь у засіданні приватному нотаріусу ОСОБА_1. було забезпечено в повній мірі шляхом надсилання повідомлень про засідання Комісії, однак даним правом вона не скористалась, у т.ч. й можливістю долучитися до засідання Комісії у режимі відеоконференції.
В цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.04.2021 у справі № 640/7645/20, на які посилається позивач, не можуть бути враховані у межах даного спору, оскільки правовідносини не релевантними, а фактичні обставини є відмінними.
З огляду на зазначене в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача, що спірні рішення були прийняті уповноваженим органом з порушенням передбаченою чинним законодавством процедури.
Щодо підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у спірних правовідносинах відповідно до підпункту «е», «з», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» суд зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, підставами для порушення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1. стали виявлені за результатами проведеної позапланової комплексної перевірки, а також за результатами розгляду неодноразових звернень/скарг громадян, порушення діючого законодавства, допущені приватним нотаріусом ОСОБА_1,та наявність рішень судів, які набрали законної сили, про встановлення фактів порушень приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій та, зокрема, грубого порушення закону.
Зокрема, встановлено, що позивачем неналежним чином дотримано вимоги пункту 7.38 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (далі - Правила), оскільки у графі 5 Реєстру приватним нотаріусом не зазначено найменування, реквізити боржника, період, за який стягується заборгованість, сума стягнутого боргу (реєстрові №№ з 819 по 1025 від 19.11.2021, з 1037 по 1536 від 23.11.2021, з 1537 по 2654 від 24.11.2021, з 2655 по 2738 від 26.11.2021, з 2739 по 2808 від 26.11.2021, з 2812 по 2889 від 02.12.2021, з 2894 по 3697 від 07.12.2021, 3698-4501 від 08.12.2021, 4559- 5348 від 23.12.2021, 5349-5936 від 24.12.2021, 4-547 від 18.01.2022).
Нотаріусом не дотримано вимоги пункту 6.10 Правил, оскільки виявлено випадок, коли посвідчувальний напис на заповіті не відповідав формі № 45 додатку 25 до Правил (реєстровий № 1030 від 22.11.2021).
Загальним недоліком також зазначено неналежне виконання вимог статті 461 та частини четвертоі статті 44 Закону, пункту 1 глави 5 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиціі Украіни від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиціі України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5), зокрема замість інформації (відомостей) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до примірників чи копії нотаріальних документів, що залишаються в справах нотаріуса, долучається інформація із сайту Міністерства юстиції України про перевірку в цьому ж реєстрі (безкоштовний запит) (наприклад, реєстрові №№ 63 від 05.08.2021, 1037 від 23.11.2021, 5733 від 24.12.2021).
Комісією Міжрегіонального управління було звернуто увагу нотаріуса на неналежне виконання нею вимог пункту 2 глави 9 розділу І Порядку № 296/5.
Також у Поданні Комісія встановила, що при вчиненні виконавчих написів приватним нотаріусом ОСОБА_1 не було взято до уваги те, що постановою Київського апеляційного суду від 22.02.2017 у адміністративній справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою доповнено Перелік, зокрема, пунктом 2 «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями», згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 по справі № К/800/6492/17, К/800/7651/17, постанову Київського апеляційного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
За результатом розгляду подання та враховуючи пояснення позивача, відповідач 2 дійшов висновку, що ігноруючи норми діючого законодавства та свідомо не приймаючи до уваги факту набрання законної сили судовим рішенням, яке було опубліковано в належний спосіб та належним чином, нотаріус неодноразово допускала порушення законодавства при вчиненні нотаріальної дії - виконавчого напису, вчиняючи його на підставі нечинного нормативно-правового акта та без належних доказів безспірності заборгованості, тим самим порушуючи вимоги статей 5, 49, 87 та статті 88 Закону.
Окрім цього, відповідач 2 посилався на встановлені обставини відповідно до окремої ухвали Солонянськогорайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі № 192/1981/21, провадження № 2/192/187/22 (судове рішення набрало законної сили 11.03.2022), яка надійшла до Міжрегіонального управління 27.04.2022 за вх. № 9900/5-22.
Зокрема, з ухвали вбачається, що виконавчий напис нотаріуса від 23 листопада 2021 року, зареєстровані в реєстрі за № 1320, вчинений приватним нотаріусом Киіївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «К9» заборгованості за договором № 1573908 від 15 лютого 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню.
Під час вирішення спору в зазначеній справі судом встановлено грубе порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», оскільки виконавчий напис № 1320 від 23 листопада 2021 року, відносно ОСОБА_9 , вчинений в порушення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, № 1172 від 29 червня 1999 року, а саме за нотаріально не посвідченим кредитним договором.
Таким чином, суд констатував, що у зв'язку з виявленням порушення законодавства під час судового розгляду з боку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 слід постановити окрему ухвалу, яку направити до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вчинення дії щодо запобігання повторення порушень з боку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, а також для вирішення питання про наявність підстав для направлення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
Так, зі спірних рішень судом установлено, що Комісією досліджено вказане судове рішення по справі, яким встановлено факти порушення законодавства, зокрема, кваліфіковано як грубе порушення закону, а також встановлено, що на захист та відновлення своїх порушених прав Позивач (особа, щодо якої вчинявся виконавчий напис) витратив майже три місяці. Позивачем (було понесено витрати на судовий збір, особа піддавалась обмеженням, пов'язаним з виконавчим провадженням, що є різновидами заподіяної шкоди.
Крім того, зазначеною окремою ухвалою Солонянський районний суду Дніпропетровської області, встановивши порушення законодавства ОСОБА_1 при вчинені нею виконавчого напису,постановив направити окрему ухвалу до Міжрегіональого управління для запобігання повторення порушень Закону з боку приватного нотаріуса ОСОБА_1., а також для вирішення питання про наявність підстав для направлення подання до Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1. на підстав і підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.
Окрім того, судом установлено, що 08.07.2022 № 9659/5.1-22 (вх. № 72646-32-22 від 08.07.2022) Міжрегіональним управлінням було здійснено перевірку за відомостями Реєстру рішень щодо наявних рішень судів, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій.
За результатом такої перевірки виявлено наступне:
рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06.01.2022 у справі № 569/24846/21 (дата набрання законної сили 08.02.2022) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 471 від 20 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 7 450,88 грн;
рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 747/639/21(дата набрання законної сили 14.02.2022) встановлено обґрунтованість позову, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства та не є безспірною заборгованість, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за вчиненим 12.10.2021 року виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за кредитним договором № 002-18106-070213 від 07.02.2013 року за період з 21.05.2020 року по 16.09.2021 року в сумі 17 054 грн 35 коп. З огляду на наведене, позов задоволено, а виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню;
рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.01.2022 у справі № 623/4725/21 (дата набрання законної сили 12.02.2022) встановлено наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 20.10.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 595, оскільки такий виконавчий напис вчинено не на оригіналі нотаріально посвідченої угоди, розмір боргових зобов'язань позивача за кредитним договором, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку за Договором кредиту, а також відсутні докази належного направлення та отримання боржником (позивачем) письмової вимоги про усунення порушень, а тому у відповідача були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу;
рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2022 у справі № 127/2529/22 (дата набрання законної сили 05.05.2022) визнано виконавчий напис від 24 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 2274, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню;
заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2022 у справі № 178/2077/21 (дата набрання законної сили 06.06.2022) визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 545 виданий 20 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
За наслідком розгляду подання з доданими матеріалами, звернень громадян/скарг та судових рішень відповідача 2 констатував у спірному рішенні від 06.09.2022 № 5 систематичне неодноразове порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 статей 5, 7, частини третьої статті 47, 87, 88 Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють процедуру вчинення виконавчого напису: підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Стосовно внесення подання на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, суд зазначає, що відповідачем здійснено аналіз, перевірку та оцінку щодо спірних питань відносно позивача, за наслідком чого було складено довідку та прийнято наказ з рекомендаціями, які, як зазначалось вище, отримано позивачем.
При цьому, в позовній заяві вказано лише на оціночні судження щодо висновків відповідачів за відсутності будь-яких фактичних доказів на спростування встановлених обставин Міністерством. Так само, позивачем не вказується на невзяття до уваги наданих беззаперечних відомостей або обставин, які б не було висвітлено у спірних рішеннях або Поданні.
Натомість, у висновках відповідачів зазначено про наявність значної кількості судових справ за позовами громадян, які зверталися за захистом своїх порушених цивільних прав, що розглянуті судами з винесенням судових рішень на користь громадян, що підтверджує систематичність допущення неодноразових порушень нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, зокрема виконавчих написів, і такі порушення встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили, а доказів на оскарження та скасування таких рішень як під час розгляду Подання, так і під час розгляду справи, позивачем не надано.
При цьому, відповідачем 2 висловлено в спірному рішенні аналіз завданих збитків та шкоди інтересам фізичним та юридичним особам за наслідком вчинення позивачем нотаріальних дій на підставі відповідних рішень судів, що останнім не спростовано.
Враховуючи викладене, Комісією окремо встановлено наявність достатніх підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1., згідно з підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.
Більш того, саме судом в окремій ухвалі Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі № 192/1981/21 встановлено факт грубого порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог статті 87 Закону та зазначено підставу для анулювання свідоцтва, яка передбачена підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.
Стосовно внесення подання на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, суд зазначає, що Комісією було досліджено та підтверджено інформацію, подану Міжрегіональним управлінням за результатами моніторингу Реєстру рішень щодо наявності судових рішень, а саме: рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.01.2022 у справі № 569/24846/21, рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 747/639/21, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.01.2022 у справі № 623/4725/21, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2022 у справі № 127/2529/22, заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2022 у справі № 178/2077/2.
Окрім цього, відповідачами 1, 2 взято до уваги висновки окремої ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі № 192/1981/21, де встановлено грубе порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на те, що застосовувана підстава (пп. «з» п.2 ч.1 ст.12 Закону) є самостійною, встановленою рішеннями суду, котрі набрали законної сили й, відтак, є обов'язковими для всіх органів державної влади і підлягають виконанню на всій території України, то у Комісії не виникає додаткового обов'язку щодо перевірки змісту таких на предмет відповідності чинному законодавству, окрім як встановлення факту наявності такого порушення та належність його підтвердження відповідними документами у спосіб, передбачений Порядком №1904/5.
Натомість, посилання позивача у позові на невірність та необґрунтованість висновків судів, які було взято до уваги відповідачами, є неприйнятними та не підлягають оцінці судом в межах даної справи, оскільки у разі незгоди з такими рішеннями судів позивач не була позбавлена права оскаржити їх в апеляційному/касаційному порядку.
Водночас, як вже вказувалось судом вище, позивачем до суду не надано жодних доказів оскарження означених рішень та, тим більше, доказів їх скасування.
Також суд зазначає, що підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону не передбачено жодних інших додаткових умов для встановлення таких порушень судами, зокрема, окремого рішення або статусу нотаріуса, як відповідача, у процесі. Зміст наявних судових рішень, що набрали законної сили, містить встановлені судами факти порушення законодавства приватним нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій, тому додаткових судових рішень в інших судових провадженнях для застосування підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону не вимагається.
Так, Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 320/5840/21 виснував, що із урахуванням вимог підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону №3425-XII зазначає, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили. Судовими рішеннями не обов'язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов'язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 640/15026/20.
Отже, посилання позивача на необізнаність про наявні рішення судів, де було визнано протиправними її дії/рішення, оскільки остання не була відповідачем у справі, є неспроможними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зміст наявних в матеріалах Подання судових рішень/ухвали, що набрали законної сили, містить встановлені судами факти порушення законодавства приватним нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій, тому доводи позивача щодо відсутності підстав застосування підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону як підставу для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністює спростованими та недоведеними.
Стосовно внесення подання на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону суд зазначає наступне.
Як убачається з рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України №5 від 6 вересня 2022 року Комісія констатувала, що наявність скарг на дії нотаріуса, значна кількість судових оскаржень вчинених нею нотаріальних дій, неодноразові систематичні порушення законодавства, встановлені при проведенні перевірок органами юстиції та рішеннями судів, підтверджують обраний нотаріусом характер ведення нотаріальної діяльності, який не враховує покликання нотаріату забезпечувати безспірність вчинюваних нотаріальних дій та нотаріату, як інституту, чим формує думку у суспільстві про те, що нотаріат не виконує свою функцію належним чином, недовіру до нотаріуса, держави та суспільства.
Як зазначалось вище, статтею 5 Закону передбачено, що нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики, сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Правила професійноії етики нотаріусів України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 № 2039/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.06.2021 за № 759/36381 (далі - Правила професійної етики), які визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Відповідно до розділу ІІІ Правил професійної етики нотаріус повинен виконувати свої обов'язки згідно з принесеною присягою, захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса; нотаріус має сприяти утвердженню в суспільстві верховенства права, довіри до закону і справедливості.
У своїй діяльності нотаріус зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належної охорони і захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження прав особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії.
Своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов'язаний сприяти підвищенню позитивної суспільної думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві в межах наданих йому повноважень (розділи VI, XII Правил професійної етики).
Разом з цим, відповідачем 2 в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано за якими саме морально-етичними принципами позивач не може у подальшому здійснювати нотаріальну діяльність.
Суд зазначає, що несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Отже, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування щодо порушення позивачем правил професійної етики.
Разом з тим, суд наголошує, що підстави внесення Подання, передбачені підпунктами «е», «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, є окремими, самостійними та достатніми для прийняття Комісією рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність спірних рішень, а відтак такі рішення прийнято на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавством.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення та наказів відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова