ф
04 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 380/3598/24
адміністративне провадження № К/990/31783/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/3598/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Курильця А.Р., суддів - Затолочного В.С., Пліша М.А.),
І. Обставини справи
1. 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (далі - КЕВ м.Львова, відповідач), у якому просив:
- визнати бездіяльність КЕВ м.Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу грошового забезпечення, за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року і на 01 січня 2022 року, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), в редакції, чинній на день її прийняття, протиправною;
- зобов'язати КЕВ м.Львова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до пункту 4 Постанови №704, у редакції, чинній на день її прийняття, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії Квартирно - експлуатаційного відділу м.Львова щодо нарахування та виплати з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язано Квартирно - експлуатаційний відділ м.Львова здійснити з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення на підставі Постанови №704, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704, із урахуванням виплачених сум.
3. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року справу №380/3598/24 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
5. Указаною ухвалою, також, запропоновано ОСОБА_1 навести поважні причини пропуску строку звернення до суду, про що протягом п'ятиденного строку з моменту вручення копій цієї ухвали подати відповідну заяву до апеляційного суду.
6. Апеляційний суд зазначив, що статтею 233 КЗпП України (у редакції чинній на момент звернення до суду з позовом) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
7. Зазначив, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.
8. Указав, що аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
9. Керуючись необхідністю з'ясування усіх обставин справи, апеляційний суд зазначив, що статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
10. З огляду на викладене, суд запропонував позивачу звернутись із відповідною заявою у п'ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
11. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року доставлено до електронного кабінету позивача 10 липня 2024 року о 19:00 год, що підтверджується довідкою, наявною у матеріалах справи.
12. 12 липня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поважні причини щодо строку звернення до суду.
13. Так, позивач зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин (тобто, станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року) стаття 233 КЗпП України діяла у попередній редакції, відповідно до якої право на звернення до суду із позовом про стягнення належної заробітної плати не обмежувалось будь-яким строком.
14. Вважав, що правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
15. З урахуванням викладеного наполягав на відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 233 КЗпП України у редакції, що набрала чинності з 19 липня 2022 року.
16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року скасовано та в цій частині прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року залишено без розгляду.
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №380/3598/24 залишено без змін.
17. Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог за період з 30 січня 2020 року по 18 липня 2022 року.
18. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вирішив, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами, що стосуються періоду з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, та не навів поважних причин пропуску такого строку.
19. Апеляційний суд зазначив, що на момент звернення до суду з цим позовом [15 лютого 2024 року] стаття 233 КЗпП України діяла у новій редакції, і карантин [на строк дії якого продовжувались строки, визначені статтею 233 КЗпП України] завершився.
20. Зауважив, що позивач на виконання ухвали суду зазначив лише про те, що його право на звернення до суду не обмежене жодними строками, а зворотній висновок спричинить скасування судового рішення.
21. Оскільки позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, то суд апеляційної інстанції вирішив, що позовні вимоги у цій справі за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року необхідно залишити без розгляду.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
22. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року в частині залишення без розгляду позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині.
23. У тексті касаційної скарги позивач зазначив, що оклад за військовим званням і посадовий оклад повинні були бути виплачені кожного місяця, у тому числі, за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, у розмірі, розрахованому станом на 1 січня 2022 року, з урахуванням прожиткового мінімуму, установленого законодавцем на 2022 рік, а не в розмірі, розрахованому станом на 1 січня 2018 року, що випливає зі змісту та резолютивної частини оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки в спірний період на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, до правовідносин, що виникли в цей період, застосовується дія пункту 4 Постанови №704, в редакції станом на день її прийняття.
24. З огляду на викладене вважає, що до спірного періоду слід застосовувати редакцію статті 233 КЗпП України, яка була чинною на 01 січня 2022 року.
25. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду від сторони відповідача не надходило, однак в силу частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
26. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 14 серпня 2024 року.
27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2024 року для розгляду справи №380/3598/24 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.
28. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №380/3598/24.
29. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року справу №380/3598/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
30. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
31. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині залишення позовних вимог без розгляду, то у межах цього касаційного провадження необхідно вирішити питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року.
32. Підставою для залишення позову без розгляду у цій частині, слугував висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, становить три місяці й обчислюється з дня, коли він дізнався про порушення свого права.
33. Апеляційний суд зазначив, що відлік тримісячного строку для звернення з позовними вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року [день набрання чинності новою редакцією статті 233 КЗпП України] і сплинув 30 червня 2023 року [день завершення карантину].
34. Отже, звернувшись до суду з позовом лише 15 лютого 2024 року, ОСОБА_1 пропустив визначений законом строк звернення до суду та не навів поважних причин, які зумовили його пропуск.
35. Відповідаючи на питання, які порушені у касаційній скарзі, у зіставленні з нормативно-правовим регулюванням цих відносин, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
36. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
37. Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
38. Для правильного вирішення цього спору необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року.
39. Як зазначено вище, залишаючи позов без розгляду [у частині] апеляційний суд застосував до спірних правовідносин частину першу статті 233 КЗпП України (у редакції чинній після 19 липня 2022 року) та зазначив, що строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної йому заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
40. Однак, у тексті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції указує, що відлік тримісячного строку слід починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності новою редакцією статті 233 КЗпП України.
41. Верховний Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
42. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
43. Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
44. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
45. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
46. Колегія суддів звертає увагу на те, що початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення грошового атестата, розрахункового листа або довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
47. Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
48. У цій справі апеляційний суд не з'ясував коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, та не установив з якою подією слід пов'язувати початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року.
49. З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року є передчасним.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
51. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
52. У цій справі суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
53. За таких обставин, з огляду на заявлені до суду касаційної інстанції вимоги, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню в частині, із направленням справи [у цій частині] до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
V. Висновок щодо розподілу судових витрат
54. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №380/3598/24 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, а справу №380/3598/24 у цій частині направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №380/3598/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду