ф
04 квітня 2025 року
м. Київ
справа №500/2625/24
адміністративне провадження №К/990/13637/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 500/2625/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергія Зюбаненка № 968 від 05 квітня 2024 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В касаційній скарзі позивач з посиланням на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) зазначає, що як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору. На підтвердження чого до касаційної скарги додана довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 412 від 19 лютого 2025 року
Частиною другої статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VI.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). Частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 18 липня 2022 року у справі № 161/18983/20.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI) не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Позивач оскаржує наказ начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергія Зюбаненка № 968 від 05 квітня 2024 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій ніяк не впливає на застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Крім того, додана до касаційної скарги довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не підтверджує наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а є підставою для надання особі такого статусу.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2 422,40 гривень (3 028,00 х 0,4) х 200%).
Реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 500/2625/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити скаржнику, що неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська