просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
04 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/55/25
Провадження № 14/913/55/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області, с. Райгородка, Сватівський р-н, Луганська область
про стягнення 65687,60 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 11-1032/21-БО-Т від 08.11.2021 в сумі 65687,60 грн, з яких: 41368,43 грн - основний борг, 8738,38 грн - пеня, 3159,30 грн - 3% річних, 12421,49 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області було укладено договір постачання природного газу № 11-1032/21-БО-Т, на виконання умов якого позивач у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ в загальному обсязі 10278,05 тис.куб.м на суму 170142,79 грн. Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 128774,36 грн. Станом на момент пред'явлення позову відповідач має основну заборгованість в розмірі 41368,43 грн. Про стягнення вказаної заборгованості позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 8738,38 грн, 3% річних в сумі 3159,30 грн та інфляційні втрати в сумі 12421,49 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.02.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому він просить долучити до матеріалів справи докази надсилання позовної заяви разом з додатками на адреси електронної пошти відповідача.
20.02.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 20.02.2025, яким він проти позову заперечує.
Відповідач зазначає, що 08.11.2021 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено договір постачання природного газу від 08.11.2021 № 11-1032/21-БО-Т (далі - договір) на поставку природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року.
За змістом п. 5.1. договору споживач має здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України було введено воєнний стан.
Робота відповідача та інших підприємств, установ і організацій територіальної громади була дестабілізована. У зв'язку з небезпековою ситуацією на території Коломийчиської сільської територіальної громади відповідальним особам відповідача, які повинні були знімати показники і складати акти приймання-передачі спожитого газу, не дали змоги належним чином контролювати і передавати показники спожитого газу.
З 14.03.2022 року і по теперішній час територія Коломийчиської сільської територіальної громади належить до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Відповідно до п. 10.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.
На думку відповідача, обставиною непереборної сили (форс-мажором) в даному випадку є військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Настання обставин непереборної сили стало причиною того, що у відповідача відсутні технічні і фізичні можливості підтвердження виконання своїх зобов'язання за договором у повному обсязі.
Як зазначив відповідач, на даний час Відділ освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області відновив свою діяльність на підконтрольній уряду України території, але не релокований на підконтрольну уряду України територію, діяльність здійснюється у дистанційному режимі роботи. Первинна документація Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області не була евакуйована з тимчасово окупованої території громади, у зв'язку з чим неможливо встановити наявність виникнення заборгованостей по зобов'язанням.
У зв'язку з відсутністю первинної документації Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», з метою подальшого врегулювання можливої заборгованості, було надіслано клопотання від 09.04.2024 № 103 про надання інформації, стосовно можливої заборгованості, а саме:
- копії договорів про постачання природного газу між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
- копії актів прийому-передачі спожитого природного газу та акти звіряння розрахунків за договором про постачання природного газу між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
- копії гарантійних листів надані керівником/представником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
У відповідь на клопотання Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» листом від 08.05.2024 № 125/3/1/1-3175 надано завірену копію договору від 08.11.2021 № 11-1032/21-БО-Т; акти приймання-передачі природного газу з грудня 2021 р. по лютий 2022 р. та акт звіряння розрахунків за період 01.11.2021-28.02.2022 року підписані в односторонньому порядку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з проханням підписати вищезазначені документи від імені Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області.
Відповідач зауважив, що на момент подачі позову він не ухилявся від сплати заборгованості, але не мав та немає документації та розрахунків необхідних для сплати заборгованості.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій безпідставними та необґрунтованими.
Так, посилаючись на положення ч. 3 ст. 550, ч. 1 ст. 614, ч. 1 ст. 617 ЦК України, умови договору та лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, відповідач зауважив, що відповідальність настає лише за наявності саме вини зі сторони особи.
Також відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не надано доказів того, що порушення зобов'язання за договором завдало значних збитків постачальнику. При цьому, стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат може завдати Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області значних ускладнень при подальшому здійснені своєї діяльності, оскільки відділ фінансується з місцевого бюджету громади.
Крім того, на думку відповідача, строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
27.02.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Зокрема, щодо обставин непереборної сили (форс-мажору), на які посилається відповідач, позивач зазначив наступне.
У своєму відзиві відповідач зазначає про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору), однак таке твердження відповідача не підтверджується належними та допустимими доказами.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Проаналізувавши норми Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», позивач дійшов висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на вебсайті ТПП загального офіційного листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1; такий лист ТПП не передбачений ані статтями 14 та 141 даного Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов'язання, неможливість виконання якого спричинено настанням таких форс-мажорних обставин.
Також, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки в порушення п. 6.11.6 та 6.11.7. Регламенту його не підписано першим віцепрезидентом ТПП або віце-президентом ТПП, відсутній також підпис особи, що прийняла рішення про настання форс-мажорних обставин, а також відсутня печатка ТПП на підписах вказаних осіб.
Крім того, Регламент затверджено рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) і саме Президія ТПП має повноваження приймати рішення щодо спрощення процедури отримання сертифікату про форс-мажорні обставини та вносити зміни до Регламенту. Проте, як вбачається з листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, він оформлений не у вигляді рішення Президії ТПП, будь-яке посилання в листі на рішення Президії ТПП відсутнє.
Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, вищенаведеним нормам Закону і Регламенту не відповідає і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України відповідачу і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження позивача про застосування в даному випадку п. 7.1 договору.
Разом з тим, позивач посилається на те, що відповідно до п. 10.3 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи відповідно до законодавства.
Тобто, сторони договору у випадку настання форс-мажорних обставин передбачили необхідність надання відповідачем позивачу сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, оскільки саме сертифікат ТПП є документом на засвідчення обставин непереборної сили. Проте, відповідач не надавав позивачу жодної інформації та документів про початок дії для нього форс-мажорних обставин, не надані такі сертифікати також до суду.
Таким чином, відповідачем не доведено та не надано доказів дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження відповідача про застосування в даному випадку форс-мажору.
Щодо доводів відповідача про відмову у нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначив наступне.
Відповідач визнає і факт укладання договору від 08.11.2021 № 11-1032/21-БО-Т, і вартість отриманого газу, і факт прострочення платежів, але безпідставно просить відмовити в стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Прохання відповідача відмовити в стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, на думку позивача, не ґрунтується на нормах законодавства та є безпідставним та необґрунтованим.
Як зазначає позивач, оплату за переданий газ у лютому 2022 року відповідач не здійснив, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору. Факт неналежного виконання споживачем своїх зобов'язань підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Отже, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу у встановлений строк, він зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, враховуючи умови договору, норми законодавства, якими врегульовано правовідносини з поставки, позивач вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код - 56Х930000010610Х (далі - постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області, ЕІС-код - 56ХS00017MNEV006 (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 11-1032/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з п. 1.4. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
За умовами п. 1.5. договору у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).
Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 17,000 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: жовтень 2021 - 0,100 тис. куб. м, листопад 2021 - 1,800 тис.куб.м, грудень 2021 - 2,000 тис.куб.м, січень 2022 - 2,500 тис.куб.м, лютий 2022 - 2,550 тис.куб.м, березень 2022 - 2,500 тис.куб.м, квітень 2022 - 0,950 тис.куб.м, жовтень 2022 - 0,100 тис.куб.м, листопад 2022 - 2,000 тис.куб.м, грудень 2022 - 2,500 тис.куб.м. Всього - 17,000 тис.куб.м.
Відповідно до п. 2.1.3. договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
Згідно з п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).
Відповідно до пп. 3.5.1. п. 3.5. договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2 п. 3.5. договору).
Згідно з пп. 3.5.3. п. 3.5. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (пп. 3.5.4. п. 3.5. договору).
У пункті 4.1. договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 234515,00 грн, крім того ПДВ - 46903,00 грн, разом з ПДВ - 281418,00 грн (п. 4.3. договору).
Згідно з п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду
Відповідно до п. 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором (п. 6.2. договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір постачання природного газу № 11-1032/21-БО-Т від 08.11.2021 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання зобов'язань за договором у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ в обсязі 10278,05 тис.куб.м на суму 170142,79 грн, в тому числі: у листопаді 2021 року - 1,81084 тис.куб.м на суму 29976,63 грн, у лютому - 3,36800 тис.куб.м на суму 55753,86 грн, у січні 2022 року - 2,60021 тис.куб.м на суму 43043,87 грн, у лютому 2022 року - 2,49900 тис.куб.м на суму 41368,43 грн.
Обсяг поставленого відповідачу природного газу за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року підтверджується інформацією наданою у відповіді ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 07.11.2024 № ТОВВИХ-24-17041 на адвокатський запит від 01.11.2024 № 125/3/2-14494, відповідно до якої обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-код 56ХS00017MNEV006 за період з 11.11.2021 по 28.02.2022 та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить: з 11.11.2021 по 30.11.2021 - 1810,84 м3; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 3368,00 м3; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2600,21 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2499,00 м3, та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-код 56ХS00017MNEV006 в період з 11.11.2021 по 28.02.2022.
Відповідач за поставлений природний газ за період з листопада 2021 року по січень 2022 року розрахувався в повному обсязі, проте оплату за лютий 2022 року не здійснив, що підтверджується наданою позивачем інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 08.11.2021 по 30.10.2024.
Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 41368,43 грн за поставлений у лютому 2022 року природний газ.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу за поставлений у лютому 2022 року природний газ в сумі 41368,43 грн, а також пені за несвоєчасну оплату поставленого природного газу у лютому 2022 року в сумі 8738,38 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, 3% річних в сумі 3159,30 грн за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 та інфляційних втрат в сумі 12421,49 грн за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання в силу вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України від 09.04.2015 № 329-III «Про ринок природного газу».
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).
Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абз. 1 п. 11 розділу ІІ Правил).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).
Згідно з п. 13 розділу II Правил за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до пунктів 20, 21 розділу ІІ Правил постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ч.ч 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач у період з 11.11.2021 по 28.02.2022 був закріплений за постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що підтверджується інформацією ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» наведеною у відповіді від 07.11.2024 № ТОВВИХ-24-17041 на адвокатський запит від 01.11.2024 № 125/3/2-14494.
Факт поставки позивачем відповідачу природного газу у лютому 2022 року в обсязі 2,49900 тис.куб.м також підтверджується інформацією ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», наведеної у вищевказаній відповіді від 07.11.2024 № ТОВВИХ-24-17041, та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00017MNEV006.
Крім того, обсяг поставленого природного газу підтверджує актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 41368,43 грн, який не підписаний відповідачем.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема, посилається на те, що отримав від позивача акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року лише після того, як звернувся до останнього з клопотанням від 09.04.2024 № 103 про надання всієї документації по укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області договорам постачання природного газу, в тому числі: копії договорів про постачання природного газу, актів приймання-передачі природного газу, актів звіряння розрахунків за укладеними договорами та гарантійних листів. Листом від 08.05.2025 № 11-1032/21-БО-Т позивач надав відповідачу всі витребувані ним документи.
Разом з цим, суд звертає увагу, що згідно з умовами п.п. 3.5.1. п. 3.5. договору споживач зобов'язався надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.
Таким чином, на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем обов'язку передбаченого пп. 3.5.1. п. 3.5. договору.
Оскільки відповідачем не було надано позивачу акту розподілу природного газу, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за лютий 2022 року, є неповними чи невірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або Оператора ГРМ.
Також, суд враховує, що за умовами п. 6.2. договору та п. 11 розділу ІІ Правил обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Сама по собі обставина не отримання, не підписання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.
Отже, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області (EIC-код 56ХS00017MNEV006), відповідачем у лютому 2022 року спожито природний газ в обсязі 2,49900 тис.куб.м. на суму 41368,43 грн.
У пункті 5.1. договору сторони домовились, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду
Відповідно до умов п. 5.1. договору відповідач за поставлений у лютому 2022 року природний газ на суму 41368,43 грн зобов'язаний був розрахуватися до 15.04.2022, проте цього не зробив.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у лютому 2022 року складає 41368,43 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач повністю розрахувався за поставлений у грудні 2021 року та січні 2022 року.
За поставлений природний газ у лютому 2022 року відповідач у відповідності до умов п. 5.1 договору зобов'язаний був остаточно розрахуватися до 15.04.2022, проте цього не зробив. У зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 8738,38 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п.п. 10.1.-10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чітко визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3).
Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).
Отже, у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом.
В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України щодо договору постачання природного газу від 08.11.2021 № 11-1032/21-БО-Т.
Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 зазначив, що лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 також зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Суд наголошує, що незалежно від природи надзвичайної, непереборної обставини, за яких настали форс-мажорні обставини, необхідним є саме доведення суду настання таких обставин, належними доказами, з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України та ст. 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні».
Загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, вказаний лист не є сертифікатом та не є документом, який виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини і не є допустимим і достатнім доказом настання форс-мажорних обставин для конкретної особи.
Крім того, судом враховується те, що відповідач не повідомляв позивача про форс-мажорні обставини відповідно до умов договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення строку виконання зобов'язань з оплати спожитого природного газу та звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань з оплати спожитого природного газу у вигляді пені.
Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу у лютому 2022 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 41368,43 грн.
Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів та договірних умов.
Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 8738,38 грн.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3159,30 грн за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 та інфляційних втрат в сумі 12421,49 грн за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року суд зазначає наступне.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних на інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично правильним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 3159,30 грн та інфляційних втрат в сумі 12421,49 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів відсутності заборгованості не надав.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області про стягнення 65687,60 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області (92624, Луганська обл., Сватівський р-н, село Райгородка, вул. Конопліна, будинок 4, ідентифікаційний код 43809535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код 42399676) основний борг в сумі 41368,43 грн, пеню в сумі 8738,38 грн, 3% річних в сумі 3159,30 грн, інфляційні втрати в сумі 12421,49 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 04.04.2025.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ