04 квітня 2025 р. Справа № 520/18249/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальне підприємство "Харківводоканал" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) від 31.10.2024 року по справі № 520/18249/24
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рудної І.С.
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Вода" , ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рудної І.С. (далі - відповідач), інші особи: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), товариство з обмеженою відповідальністю «КП Вода» (далі - ТОВ «КП Вода») в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. у виконавчому провадженні № 74598667 щодо прийнятої постанови від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду № 644/4820/20 та бездіяльність Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. стосовно перевірки виконання рішення суду № 644/4820/20 у виконавчому провадженні № 74598667 такими, що не відповідають вимогам, визначених у Законі України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати Київський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн.
Також, надано заяву про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання КП «Харківводоканал» про відстрочення сплати судового збору; позовну заяву КП «Харківводоканал» залишено без руху.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позовну заяву КП «Харківводоканал» до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рудної І.С., інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «КП Вода» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалами суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить їх скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що предметом позову та сумою позову є накладений державним виконавцем штраф у розмірі 5100,00 грн, тобто позовні вимоги носять матеріальний характер. Тому, позивач вважає, що застосування судом першої інстанції подвійної ставки судового збору до позовних вимог щодо законності накладення державним виконавцем штрафу у розмірі 5100,00 грн. є процесуальним порушенням.Також зазначив, що уточнення позовних вимог за положенням норм КАС України передбачається лише після відкриття провадження по справі, до підготовчого засідання у загальному провадженні або до першого судового засідання у спрощеному провадженні.
Відповідач та інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Щодо вимог апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, про залишення адміністративного позову без руху, колегія суддів зазначає, що дане питання вже було предметом апеляційного перегляду, та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 відмовлено у відкритті за апеляційною скаргою КП «Харківводоканал» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 по справі № 520/18249/24.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, КП «Харківводоканал» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рудної І.С., інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «КП Вода» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Крім того, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору; позовну заяву КП «Харківводоканал» залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання:
- оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн;
- уточненого адміністративного позову, приведений у відповідність до приписів чинного КАС України, із визначенням суб'єктного складу учасників справи за поданим адміністративним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 позовну заяву КП «Харківводоканал» до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рудної І.С., інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «КП Вода» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у строк достатній для усунення недоліків, з урахуванням вимог ухвали суду від 22.10.2024, недоліки не усунуто. Клопотань від позивача та його представника про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду також не надходили, у зв'язку з чим, є підстави для повернення позовної заяви.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, у тому числі: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 1 ст. 169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Щодо висновку суду першої інстанції про несплату судового збору у розмірі 4844,80 грн за подання позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції встановив, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а саме: визнання бездіяльності Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. стосовно перевірки виконання рішення суду № 644/4820/20 у виконавчому провадженні № 74598667, протиправною; та одну вимогу майнового характеру: скасувати постанову Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. у виконавчому провадженні № 74598667 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Визначивши при цьому загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті в розмірі 4844,80 грн.
В даному випадку спірним є розмір судового збору, з огляду на визначення кількості вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що адміністративний позов містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Системний аналіз ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Такі висновку узгоджуються із постановами Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 540/2321/18, від 16.04.2018 у справі № 826/10288/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20.
Із матеріалів справи встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу визнання неправомірними дії Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. у виконавчому провадженні № 74598667 щодо прийнятої постанови від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду № 644/4820/20 та бездіяльність Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. стосовно перевірки виконання рішення суду № 644/4820/20 у виконавчому провадженні № 74598667 такими, що не відповідають вимогам, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» та зобов'язання Київський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн.
Отже, фактично предметом спору є визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн. протиправними, визнання бездіяльності відповідача стосовно перевірки виконання рішення суду 644/4820/20 протиправною, та зобов'язання скасувати спірну постанову 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн., як наслідок неправомірних дій.
Водночас вимога про визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 5100 грн. фактично включає в себе вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно перевірки виконання рішення суду 644/4820/20.
Як вже зазначалося, вимога про визнання протиправними дій, в даному випадку ухвалення постанови, як наслідок тягне за собою її скасування, а тому дані вимоги між собою є похідними.
Так, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії, вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного майнового права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Отже, спір щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі предметом оскарження є постанова Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. про накладення штрафу на суму 5100 грн.
Отже, даний адміністративний позов містить одну вимогу майнового характеру.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 380/13876/22, від 01.12.2020 у справі № 812/472/17.
З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про неврахування судом першої інстанції вказаних вище норм КАС України та неправильне визначення розміру судового збору.
Щодо уточнення адміністративного позову, приведення у відповідність до приписів чинного КАС України, із визначенням суб'єктного складу часників справи за поданим адміністративним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 47 КАС України зазначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 47 КАС України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Апеляційний суд зазначає, що позивач, поміж іншого, має право з урахуванням приписів ч. 1 ст. 47 КАС України на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно положень ч. ч. 2-4 ст. 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Аналізуючи наведене, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції не враховано право позивача на підставі частини 1 статті 47, пункту 3 частини 2 статті 180 КАС України конкретизувати коло відповідачів до закінчення підготовчого засідання, та у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, однак такі дії позивач вправі вчинити тільки після відкриття провадження у справі.
Колегія суддів вважає застосовною до правовідносин у цій справі викладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 по справі № 990/114/23, згідно з якою суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Саме після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засідання, у якому мають бути з'ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви на підставі ст. 169 КАС України.
Колегія суддів уважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є передчасним та таким, що свідчить про значний формалізм.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові 31.08.2023 у справі № 990/114/23.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Харківводоканал" - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі № 520/18249/24 - скасувати.
Справу № 520/18249/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов